Рішення № 139223740, 25.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5667/26

Провадження №2/522/6934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у якій позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 60 000,00 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачеві надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 09 квітня 2026 року та копію позову з додатками було отримано відповідачем ОСОБА_2 12.04.2026 року у кабінеті підсистеми Електронний Суд.

15 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивачки адвоката Наверіані Оксани Володимирівни надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

17 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалами суду від 17.04.2026 та 22.04.2026 року відповідні заяви були залишені без задоволення, продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

14 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача Наверіані Оксани Володимирівни про витребування доказів, у якому заявниця просила витребувати наступні відомості:

- у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин Державного кордону України Відповідачем, зокрема, про дату, час та місце перетину державного кордону України в період з 01 січня 2022 року по травень 2026 року;

- у Державній міграційній служби України відомості про те, які закордонні паспорти та коли були видані відповідачу;

- у Головного управління державної податкової служби у Дніпровській області інформацію про доходи відповідча, які отримані за період з 01.01.2020 по травень 2026 року;

- у Територіального Сервісного центру №5141 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, інформацію про наявність зареєстрованих транспортних засобів за відповідачем, або які були зареєстровані за даним громадянином, а також інформацію про дату, відомості, підставу реєстрації, зняття з реєстрації, перереєстрації транспортних засобів, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу та його вартості на час реєстрації (перереєстрації, зняття реєстрації) стосовно цих транспортних засобів;

-у АТ «А-Банк», ПАТ «КБ «Акордбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Універсал Банк», АТ «ПУМБ», АТ «Банк Інвестицій та заощаджень», АТ «Айбокс Банк», АТ «СЕНС БАНК», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ КБ «ГЛОБУС», АТ «ІДЕЯ БАНК», АТ «Кредо Агріколь Банк», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «ПОЛТАВА-БАНК», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «ТАСКОМБАН», АТ «УКРСИББАНК», АТ «Державний експертно-імпортний банк України», АТ «БАНК ФОРВАРД» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім`я відповідача в період часу з 01.01.2022 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.

- у Державної міграційної служби України інформацію про оформлення та видачу паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім`я відповідача;

- у відповідача копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року клопотання представника позивачки про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин Державного кордону України Відповідачем, громадянином України ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) інформацію про дату, час та місце перетину державного кордону України в період з 01 січня 2022 року по травень 2026 року.

Витребувано у АТ «А-Банк», ПАТ «КБ «Акордбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Універсал Банк», АТ «ПУМБ», АТ «Банк Інвестицій та заощаджень», АТ «Айбокс Банк», АТ «СЕНС БАНК», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ КБ «ГЛОБУС», АТ «ІДЕЯ БАНК», АТ «Кредо Агріколь Банк», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «ПОЛТАВА-БАНК», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «ТАСКОМБАН», АТ «УКРСИББАНК», АТ «Державний експертно-імпортний банк України», АТ «БАНК ФОРВАРД» інформацію про всі рахунки (депозитні, поточні, карткові та інші), які були відкриті на ім`я відповідача в період часу з 01.01.2022 року по сьогоднішній день із зазначенням: дати відкриття (закриття) рахунків, руху коштів по рахунках, залишку грошових коштів на рахунках.

На виконання ухвали від 18.05.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов ряд відповідей від уповноважених суб`єктів:

-19.05.2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с. -77-79);

-20.05.2026 року від Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України (а.с. 80-81);

-21.05.2026 року від АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 82-83);

-22.05.2026 року від АТ «УКРСИББАНК» (а.с.- 84-90);

-25.05.2026 року від ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» (а.с. 91-92);

-25.05.2026 року від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (а.с. 93-94);

-25.05.2026 року від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (а.с. 95-96);

-25.05.2026 року від АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК» (а.с. 97-98);

-25.05.2026 року від АТ «УКРСИББАНК» (а.с. 99-106);

-25.05.2026 року від АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (а.с. 107-108);

-26.05.2026 року від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (а.с. 110-116);

-27.05.2026 року від АТ «Ідея Банк» (а.с. 117-118);

-27.05.2026 року від АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (а.с. 119);

-29.05.2026 року від АТ «БАНК АЛЬЯНС» (а.с. 120-121);

-29.05.2026 року від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (а.с. 122-123);

-29.05.2026 року від АТ «ОТП БАНК» (а.с. 124-125);

-01.06.2026 року від АТ «КБ ПриватБанк» (а.с. 126);

-01.06.2026 року від АТ «ТАСКОМБАНК (а.с. 127-128);

-01.06.2026 року від АТ «ТАСКОМБАНК (а.с. 129-130);

-01.06.2026 року від АТ «БАНК ФОРВАРД» (а.с.131 132);

-01.06.2026 року від АТ «КРЕДОБАНК (а.с. 133-134);

-01.06.2026 року від АТ «СЕНС БАНК» (а.с. 135-136);

-05.06.2026 року від АТ «КБ ПриватБанк» (а.с. 137-157);

-05.06.2026 року від АТ «Райффайзен Банк» (а.с. 158-159);

-15.06.2026 року від АТ «КБ ПриватБанк» (а.с. 160-161);

-15.06.2026 року від АТ «АЙБОКС БАНК» (а.с. 162-163);

-17.06.2026 року від АТ «КБ ПриватБанк» (а.с. 166);

-22.06.2026 року від АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 167-168);

-30.06.2026 року від АТ «ПРАВЕКС БАНК» (а.с. 169-170);

-06.07.2026 року від АТ «Полтава-банк» (а.с. 178-179);

-13.07.2026 року від АТ «Державний експертно-імпортний банк України» (а.с. 183-185).

16 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі.

01 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від преставниці позивачки адвоката Наверіані О.В. надійшли додаткові пояснення у справі, а також клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року клопотання представниці позивачки ОСОБА_5 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Державної міграційної служби України інформацію про оформлення та видачу на ім`я ОСОБА_2 паспортів громадянина України для виїзду за кордон із зазначенням їх серії (за наявності), номера, дати видачі, строку дії та інформації щодо оформлення нових паспортів або заміни попередніх.

Витребувано у ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії всіх чинних та тих, строк дії яких закінчився, паспортів громадянина України для виїзду за кордон, оформлених на його ім`я.

13.07.2026 року на виконання ухвали суду від 07.07.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли додаткові пояснення від відповідача ОСОБА_2 .

22.07.2026 року на виконання ухвали суду від 07.07.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України (а.с. 186 -187).

10 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представниці позивачки адвоката Наверіані О.В. надійшли додаткові пояснення у справі.

18.08.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача надійшла заява.

У період з 27.07.2026 року по 21.08.2026 року головуюча суддя перебувала у щорічній основній відпусці.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується наданою суду паперовою копією електронного документа згенерованого порталом цифрових послуг «Дія» Актового запису про народження № 738 Серії НОМЕР_2 , поданою разом із позовною заявою.

Факт батьківства не заперечується відповідачем у поданих до суду заявах по суті справи.

Позивачка зазначає, що із моменту народження, станом на день подання позову донька постійно проживає разом із матір`ю, яка самостійно забезпечує її всім необхідним для життя, розвитку та виховання, здійснює усі витрати, пов`язані із дитиною.

Позивачка стверджує, що батько дитини, ОСОБА_6 , протягом тривалого часу жодним чином не бере участі у вихованні доньки та повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо матеріального забезпечення дитини, маючи реальну фінансову можливість надавати допомогу. У зв`язку із чим і була змушена звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначає, що вказані обставини не відповідають дійсності, з огляду на що сторона відповідача не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та надуманими.

Водночас, суд не вбачає із змісту відзиву заперечень щодо обставин, викладених у позовній заяві та описаних вище. У відзиві та додаткових поясненнях відсутні докази, які б спростовували наведені позивачкою обставини. Фактично, між сторонами наявний спір саме щодо розміру заявлених аліментів.

Так, позивачка просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі 60 000 гривень щомісяця від дня пред`явлення позову та до моменту досягнення дитиною повноліття. Відповідач не заперечує проти сплати аліментів на користь доньки, натомість, посилаючись на фінансову неспроможність та завищеність суми аліментів, просить встановити їх у мінімальному гарантованому розмірі, що становить 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наведене свідчить про відсутність між позивачкою та відповідачем узгодженості у питанні витрат на утримання дитини для забезпечення її гармонійний розвиток, що суперечить найкращим інтересам дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У справі ЄСПЛ «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

На думку суду, при вирішенні спорів, що стосуються дітей (в тому числі справи щодо стягнення аліментів) суд зобов`язаний керуватися найкращими інтересами дитини, оскільки, така категорія спорів є особливою через те, що дитина це не завжди захищений учасник суспільних відносин, а тому, визначаючи розмір аліментів, суд повинен брати до уваги найкращі інтереси дитини.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи:

(а) погляди дитини,

(б) індивідуальність дитини,

(в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин,

(г) піклування, захист і безпека дитини,

(ґ) вразливе положення,

(д) право дитини на здоров`я,

(е) право дитини на освіту (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №654/4307/19).

У відзиві на позовну заяву не висловлено заперечень щодо стягнення аліментів, однак відповідач не погоджується із їх розміром, вважаючи завищеним та необґрунтованими.

Відповідач наголошує на відсутності фінансової спроможності виплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі у зв`язку із тим, що є пенсіонером, не має нерухомого майна та майнових прав, які б належали на праві власності, володіння та/чи користування.

До матеріалів справи разом із відзивом долучено копію Довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААБ № 596953 від 03.02.2021, із якої вбачається присвоєння другої групи інвалідності із 01 грудня 2020 року безстроково, встановлено непридатність до регулярної професійної праці. Також у додатках до відзиву наявна скан-копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , виданого Пенсійним фондом України 30.03.2021 року, із якого вбачається призначення ОСОБА_2 довічної пенсії у зв`язку із інвалідністю другої групи.

При відкритті провадження у справі судом було отримано Інформаційну довідку № 471914786 від 08.04.2026 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , із якої вбачається відсутність відомостей щодо реєстрації відповідачем права власності на нерухоме майно та речових прав на нерухоме майно. Аналогічна інформація міститься й у поданій відповідачем у додатках до відзиву Інформаційній довідці від 17.04.2026 року № 473164198.

Згідно із Відповіді № 3210905 від 21.08.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, 13.12.2007 року було здійснено перереєстрацію за договором купівлі-продажу на нового власника транспортного засобу моделі ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_4 на ОСОБА_2 . Право власності на автомобіль станом на дату ухвалення рішення не було припинено.

Також із даної відповіді вбачається перереєстрація на нового власника за договором, укладеним у ТСЦ, автомобіля моделі PORSCHE CAYENNE, номерний знак НОМЕР_5 , власником якого був ОСОБА_2 .

Із Відповіді № 2582453 від 08.04.2026 року із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів вбачається, що 01.01.2026 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях було зареєстровано дохід у розмірі 450 000 гривень від продажу рухомого майна. Суд зауважає, що відповідачем не було надано пояснень щодо даної фінансової операції, яка істотно вплинула на майновий стан відповідача.

Що стосується матеріального становища, відповідач зазначає, що єдиним джерелом його доходу є пенсія по інвалідності, що становить із березня 2025 року щомісячно 3 038 гривень, та дохід від Благодійної організації «БФ «ХЕСЕД МЕНАХЕД», що за період із лютого по грудень 2025 року становить 44 789,80 гривень сукупно.

Судом на підставі Відповіді № 2582453 від 08.04.2026 року із Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів встановлено, що ОСОБА_2 від БО «БФ «ХЕСЕД МЕНАХЕМ» сукупно за період із лютого 2025 року по грудень 2025 року було отримано грошові кошти благодійної допомоги у сумі 44 789,80 гривень.

Отримання відповідних коштів пенсії підтверджується наданою суду Довідкою про доходи пенсіонера № 6937 9297 9185 2984 за період з 01.01.2025р. по 31.03.2026р., із якої додатково вбачається, що із березня 2026 року розмір пенсії ОСОБА_2 було збільшено із 3 038,00 до 3 406.00 гривень щомісячно.

Із відповіді АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», що надійшла до суду 05.06.2026 року на виконання ухвали про витребування доказів, вбачається, що за період із 01.01.2022 року по 18.05.2026 року на ім`я ОСОБА_2 було відкрито ряд рахунів

- НОМЕР_6 відкритий 11.09.2019 року, у національній валюті;

- НОМЕР_7 відкритий 23.02.2017 року, у національній валюті;

- НОМЕР_8 відкритий 03.04.2024 року, у національній валюті;

- НОМЕР_9 відкритий 22.07.2025 року, у національній валюті;

- НОМЕР_10 відкритий 06.12.2021 року, у валюті долари США, закритий 14.07.2025 року.

Згідно із наданою випискою за рахунком НОМЕР_6 , вбачається нарахування пенсії із березня 2025 по лютий 2026 року у розмірі 3 038,00 гривень, із березня 2026 року у розмірі 3 406,00 гривень.

Із аналізу відповідей банківських установ, що надійшли до суду на виконання ухвали, встановлено наступне.

На ім`я ОСОБА_2 було відкрито рахунок в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_7 .

Протягом 21.01.2025 року на даний рахунок було зараховано кошти сукупно у сумі 63 425 гривень трьома платежами від ОСОБА_7 . Витрати протягом січня 2025 року за даним рахунком склали 51 002, 71 гривні.

У лютому 2025 року витрати за даним рахунком склали 11 679,53 гривень.

У березні 2025 року було перераховано 10 000 гривень від OKSEN NATALIIA та 5 000 гривень від ОСОБА_8 . Витрати склали 8 978,3 гривень.

У квітні 2025 року було перераховано 1 000 гривень від OKSEN NATALIIA. Витрати склали 6 571,46 гривня.

У травні 2025 року було перераховано 3 000 гривень від OKSEN NATALIIA. Витрати склали 5 275,93 гривень.

У червні 2025 року було перераховано 3 000 гривень від OKSEN NATALIIA та 3 100 гривень від ОСОБА_9 . Витрати склали 4 004, 26 гривні.

У липні 2025 року було перераховано 3 000 гривень від ОСОБА_10 та здійснено зарахування термінового переказу коштів у розмірі 4 488,73 гривень. Витрати склали 2 725,47 гривня.

У серпні 2025 року на даний рахунок було перераховано 5 000 гривень від ОСОБА_10 та 300 гривень від ОСОБА_9 . Витрати склали 6 574, 42 гривень.

У вересні 2025 року на даний рахунок було перераховано сукупно 15 800 гривень від таких осіб: ОСОБА_11 10 000 грн., ОСОБА_12 2 000 грн., ОСОБА_13 3 000 грн., LEONID HOROVYI. 800 грн. Витрати склали 10 850 гривень.

У жовтні 2025 року на даний рахунок було перераховано 584, 47 гривень, списання коштів становить 4 530, 40 гривень.

У листопаді 2025 року було перераховано 650 гривень від ОСОБА_14 та здійснено витрати на суму 605 гривня.

У січні 2026 року на даний рахунок було зараховано 700 гривень через ABNK, Dnipro, витрати склали 1 388,15 гривень.

У лютому 2026 року було перераховано 2 000 гривень від ОСОБА_15 , зараховано 1 996 гривень шляхом «Поповнення картки в Банкомат! М. Одеса, вул. Сергія Варламова, буд. 28», тобто, загалом на суму 3 996 гривень, та здійснено витрати на суму 3 427,97 гривень та 11,20 євро, що станом на день проведення оплати було еквівалентно 574, 36 гривень, тобто сукупно за лютий 4 00,33 гривень.

У березні 2026 року було перераховано 500 гривень від ОСОБА_14 та 1 020 гривні від OLEKSANDR VDOVCHENKO, тобто сукупно 1 520 гривень, здійснено витрати на суму 790 гривень.

У квітні 2026 року було перераховано 2 750 гривень від ОСОБА_15 , зараховано 980,39 гривень шляхом повернення коштів «AZS 49 ОККО DP МС68, 2M.LYUBARSKOGO AVE» та 273,66 гривні від «,Zalizn. kvytky,» тобто, загалом на суму 4 004,05 гривні, та здійснено витрати на суму 3 356,89 гривень.

Станом на 18.05.2026 року Банком не було надано інформації про подальший рух коштів на рахунку № НОМЕР_7 .

Із проаналізованої виписки вбачається регулярне надходження коштів від фізичних осіб, зокрема, значні надходження від ОСОБА_16 . Як зазначає у додаткових поясненнях від 15.06.2026 року відповідач, вони є благодійною допомогою для забезпечення медичних та особистих потреб, на підтвердження чого надає заяву від 05.06.2026 року від ОСОБА_17 . У заяві, підписаній ОСОБА_17 , міститься інформація, що грошові кошти, перераховані із 29.08.2024 року по 05.06.2025 року є її особистими коштами, які просить вважати як гуманітарну благодійну допомогу ОСОБА_2 як інваліду 2 групи.

Водночас, суд зауважує, що заява була подана після надходження до суду відповіді АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 05.06.2026 року, підписана днем надходження до суду відповіді АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», оригіналу заяви не було надано. Також заява не засвідчена належним чином як доказ у справі, що унеможливлює встановити дійсність підписання заяви ОСОБА_17 , відтак, суд має сумніви у достовірності інформації, викладеної у заяві. Від відповідача не надходило клопотань про допит у якості свідка ОСОБА_17 із метою підтвердження призначення платежів. Із виписки АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» вбачається відсутність у грошових переказів призначення платежу, що також унеможливлює встановлення благодійної мети перерахувань. Відтак, суд вважає дані кошти доходом, а саму заяву способом ухилитися від сплати аліментів шляхом приховування дійсного розміру аліментів.

Щодо перерахувань грошових коштів від фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 у виписці по рахунку відсутні призначення платежів, відповідачем не було надано відповідних пояснень, відтак, дані грошові кошти суд вважає також доходом.

На ім`я ОСОБА_2 було відкрито в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» також рахунок № НОМЕР_6 . Судом при дослідженні виписки про рух коштів на даному рахунку було встановлено, що єдиним джерелом надходження коштів протягом 2025 2026 років є пенсія, витрати не перевищують доходів.

Як вбачається із наданих суду АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» виписок, відповідач регулярно отримував грошові перекази та активно користувався власними рахунками, здійснюючи численні видаткові операції як на території України, так і за її межами. А відтак, твердження про повну відсутність фінансової можливості утримувати дитину не узгоджується з фактичним рухом коштів по його рахунках.

На виконання ухвали до суду 20.05.2026 року надійшла відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, із якої судом встановлено наступні відомості щодо перетину державного кордону ОСОБА_2 станом на 20.05.2026 року за період із 2025 року по 2026 року:

-07.01.2025 року - пп "Маяки-Удобне", в`їзд;

-05.03.2025 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-18.03.2025 року - пп "Маяки-Удобне", в`їзд;

-18.06.2025 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-02.07.2025 року - пп "Маяки-Удобне", в`їзд;

-29.07.2025 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-06.08.2025 року - пп "Маяки-Удобне", в`їзд;

-14.09.2025 року - пп "Старокозаче", виїзд;

-12.10.2025 року пп "Краківець", в`їзд;

-10.11.2025 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

- 29.11.2025 року - пп "Старокозаче", в`їзд;

-17.12.2025 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-13.01.2026 року - пп "Старокозаче", в`їзд;

-20.02.2026 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-21.03.2026 року - пп "Старокозаче", в`їзд;

-21.04.2026 року - пп "Маяки-Удобне", виїзд;

-13.05.2026 року - пп "Краківець", в`їзд.

До суду 22.07.2026 року надійшла відповідь ДМС України, із якої встановлено наявність у відповідача двох діючих паспортів громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_11 , виданий 26.10.2017 року органом видачі 1201 строком дії до 26.10.2027 року та серії GO №295452, виданий 01.06.2026 року органом видачі 1212 строком дії до 01.06.2036 року.

На виконання ухвали про витребування доказів, відповідачем було надано скан-копії цих двох паспортів. З урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вирішив за доцільне досліджувати записи за 2025-2026 роки, адже саме такий часовий діапазон може надати уявлення про спосіб життя та матеріальне забезпечення відповідача, яке б відповідало дійсності. Так, у паспорті серії НОМЕР_11 на сторінці 6 стоїть відмітка про перетин кордону 30.07.2025 року у місті Дюссельдорф, Німеччина, за допомогою авіаперевезень. На сторінках 28-29 наявні наступні відмітки:

- 28.11.2025 року Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення;

- 29.11.2025 року - Тудора, Молдова, виїзд на авто;

- 17.12.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

- 17.12.2025 року - Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

- 12.01.2026 року - Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення;

- 13.01.2026 року - Тудора, Молдова, виїзд на авто;

- 20.02.2026 року - Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

- 20.02.2026 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

- 03.2026 року (точне число неможливо встановити через накладання відміток) Кишинів, Молдова, в`їзд, літак;

- 21.03.2026 року Тудора, Молдова, виїзд на авто;

- 21.04.2026 року Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

- 09.06.2026 року Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

- 09.06.2026 року Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення.

На сторінках 30 31 проставлені наступні відмітки:

-30.07.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

-06.08.2025 року - Паланка, Молдова, виїзд на авто;

-06.08.2025 року - Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення;

-14.09.2025 року - Тудора, Молдова, в`їзд на авто;

-15.09.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

-10.11.2025 року - Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

-10.11.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

-05.03.2025 року - Паланка, Молдова, в`їзд на авто;

-05.03.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

-10.03.2025 року - Паланка, Молдова, виїзд на авто;

-18.03.2025 року - Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення.

На сторінці 32 проставлені наступні відмітки:

-07.01.2025 року Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення;

-07.01.2025 року Паланка, Молдова, виїзд на авто;

-18.06.2025 року - Кишинів, Молдова, виїзд, авіаперевезення;

-02.07.2025 року - Кишинів, Молдова, в`їзд, авіаперевезення;

-02.07.2025 року - Паланка, Молдова, виїзд на авто.

У паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_12 відсутні будь-які відмітки про виїзд чи в`їзд до іноземних держав станом на момент подання заяви до суду.

У додаткових поясненнях, що надійшли до суду 15.06.2026 року, відповідач вказує, що ОСОБА_19 , яка є дочкою відповідача, купувала квитки для поїздок відповідача закордон, у зв`язку із відсутністю в останнього достатніх коштів. Факт купівлі квитків підтверджується самими квитками з їх нотаріальним перекладом, а також довідками з рахунку IBAN: НОМЕР_13 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_19 , наданими разом із додатковими поясненнями.

Суд зауважує, що відповідачем було надано докази купівлі ОСОБА_19 лише квитків від 31.03.2026 року, 27.06.2025 року, 23.11.2025 року, 01.08.2025 року, 09.06.2025 року (за період 2025-2026 років), щодо оплати вартості квитків для інших подорожей протягом останніх двох років відповідачем не було надано пояснень чи доказів.

Суд погоджується із доводами сторони позивача про те, що посилання відповідача на те, що окремі авіаквитки були придбані його донькою ОСОБА_19 , саме по собі не спростовує факту систематичного перебування відповідача за межами України та не підтверджує відсутність у нього матеріальної можливості здійснювати закордонні поїздки.

Суд звертає увагу на численні подорожі ОСОБА_2 , що потребує значних затрат для забезпечення проживання, харчування. Відповідачем не було надано доказів наявності підстав для безоплатного проїзду, проживання чи перебування за кордоном, як і не було надано доказів перебування у періоди подорожей на повному матеріальному утриманні дітей. Водночас, із виписок про рух коштів на картках, не вбачається здійснення видаткових операцій у періоди перебування закордоном, окрім витрат 17.03.2025 року, що може свідчити про наявність у відповідача додаткових джерел доходу, зокрема, готівкових накопичень або про наявність рахунків, відкритих у банківських установах за кордоном.

Згідно із Відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідач майже щомісяця виїжджає за межі України. Водночас документи, подані відповідачем, підтверджують оплату лише декількох авіаперельотів та не містять жодних доказів щодо фінансування переважної більшості інших поїздок.

Більше того, сам факт придбання окремих квитків іншою особою не свідчить про відсутність у відповідача власних доходів чи фінансових можливостей. Надання близькими родичами допомоги в оплаті окремих витрат не виключає того, що відповідач самостійно фінансував інші поїздки, проживання, харчування, транспортні витрати та інші витрати, пов`язані з перебуванням за кордоном.

Будь-яких доказів того, що всі без винятку його закордонні поїздки фінансувалися виключно донькою або іншими особами, матеріали справи не містять. Крім того, відповідач не надав суду жодних документів, які б підтверджували його матеріальну неспроможність самостійно оплачувати власні подорожі. Так само відсутні будь-які договори дарування коштів, заяви про прийняття на себе донькою обов`язку фінансувати всі його поїздки чи інші належні та допустимі докази, які б свідчили, що кожен перетин державного кордону був забезпечений виключно за рахунок третіх осіб.

Навпаки, аналіз офіційної інформації Державної прикордонної служби України свідчить про регулярний та систематичний характер закордонних поїздок відповідача протягом кількох років, що об`єктивно потребує значних фінансових витрат. При цьому відповідач не надав суду жодного належного пояснення щодо джерел фінансування переважної більшості таких поїздок, обмежившись посиланням лише на оплату окремих авіаквитків його донькою.

Така вибірковість у наданні доказів не підтверджує відсутності у відповідача належного матеріального забезпечення, а навпаки свідчить про неповне розкриття ним обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що його закордонні поїздки були пов`язані виключно з відвідуванням сина, який проживає у Федеративній Республіці Німеччина, та на підтвердження цього надає окремі документи щодо придбання авіаквитків.

Разом із тим, відповідно до офіційної інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідач перебував за межами України у період з 05.03.2025 року по 18.03.2025 року. Водночас із банківської виписки АТ КБ «ПриватБанк», отриманої на виконання ухвали суду, вбачається, що 17.03.2025 року, тобто під час перебування відповідача за кордоном, за його банківською карткою було здійснено оплату INFOBUS s.r.o., Prague у розмірі 20 євро. Наведені обставини свідчать про те, що відповідач під час перебування за межами України здійснював розрахунки на території Чеської Республіки. При цьому у своїх письмових поясненнях відповідач не наводить жодних пояснень щодо перебування у Чеській Республіці, не зазначає маршрут своєї поїздки, її мету, а також не пояснює, яким чином здійснення розрахунків у місті Прага узгоджується з його твердженнями про поїздки виключно до Федеративної Республіки Німеччина.

Крім того, відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би пояснював походження зазначеної банківської операції або підтверджував, що вона була здійснена не ним чи не під час його перебування за кордоном. Таким чином, офіційні банківські документи, отримані судом безпосередньо від банківської установи, свідчать про здійснення відповідачем розрахунків за межами України та спростовують його неповні пояснення щодо характеру і маршруту закордонних поїздок.

При дослідженні відкритої бази даних Опендатабот судом було встановлено, що ОСОБА_2 наразі є одним із засновників ТОВ НВП «СОПРОМЕТ», частка у статутному капіталі складає 20 %. Так як дана юридична особа є підприємницьким товариством, тобто таким, що здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками, суд доходить висновку про наявність у відповідача ще одного можливого джерела доходу.

Суд наголошує, що згідно з частиною 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Заявлені відповідачем обставини складного матеріального становища не належать до таких, що підлягають звільненню від доказування за ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри, зазначає Верховний Суд у Постанові від 12 лютого 2026 року по справі № 487/4577/23 (провадження № 61-16082св25).

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши сукупність доказів, наявних у матеріалах справи, спираючись на стандарт доказування у цивільних справах «баланс вірогідностей», суд вважає недоведеною обставину скрутного матеріального становища відповідача та його неможливість сплачувати аліменти на утримання дитини. Водночас, суд не погоджується із розміром аліментів, заявленим позивачкою, вважаючи його необґрунтованим та таким, що суперечить принципам розумності та добросовісності, з огляду на наступне.

Позивачка просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі 60 000 гривень щомісячно, що відповідатиме рівню витрат на утримання малолітньої дитини, які нею здійснюють на регулярній основі. Так, відповідний розмір пов`язує із наступними витратами:

-навчання у Міжнародній академічній школі «Одеса», вартість якого за рік оплачується у національній валюті України у розмірі, еквівалентному 3825 доларам США відповідно до офіційного курсу валюти акціонерного банку «Південний» станом на відповідну дату;

-додаткові витрати, пов`язані із забезпеченням належного перебування дитини у навчальному закладі;

-заняття з вокалу 6 400 гривень щомісячно;

-навчання у кіношколі 5 000 гривень щомісячно;

-заняття з англійської мови 2 499 гривень щомісячно;

-заняття із бальних танців 5 800 гривень щомісячно;

-купівля сезонного одягу 12 000 гривень щомісячно;

-харчування, забезпечення побутових потреб, дозвілля близько 10 тисяч щомісячно;

-послуги няні близько 16 000 гривень щомісячно.

Здійснення відповідних витрат, окрім пов`язаних із купівлею одягу та харчуванням, підтверджується наданими разом із позовною заявою копіями довідок, виданими уповноваженими суб`єктами.

Той факт, що позивачка не користується правом на безоплатну загальну середню освіту в державному або комунальному навчальному закладі, натомість її дитина отримує платну освіту, є виключно ініціативою позивачки. До суду не було надано пояснень чи доказів, якими підтверджувалася необхідність відвідування дитиною саме приватного навчального закладу, а відтак, суд не може вважати такими, що входять до складу необхідних витрат на утримання малолітньої дитини, витрати на навчання у Міжнародній академічній школі «Одеса» .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в Постанові від 10.04.2026 у справі № 761/43598/21, при розгляді подібних правовідносин та застосуванні ст. ст. 180-181 СК України, в якій зазначено наступне: «Аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 оплачував навчання дітей у приватних навчальних закладах в Україні та у Великій Британії, тому ці витрати не підлягають урахуванню при розрахунку заборгованості аліментів, також не є підставою для скасування судових рішень, адже аліменти, стягнені на користь одного з батьків на утримання дитини, є відшкодуванням звичайних витрат спрямованих на забезпечення потреб та інтересів дитини для її повноцінного розвитку. Оплата ж навчання в приватних навчальних закладах не є звичайними витратами, що охоплюються поняттям аліментів. За доведеності особливих обставин оплата навчання дитини в таких закладах може бути підставою для стягнення додаткових витрат.

Згідно Договору про надання послуг з догляду за дитиною № 01-07/25, копія якого долучена до матеріалів справи, вказана послуга полягає в проведенні з дитиною повного обсягу гігієнічних процедур, забезпечення прогулянок, забезпечення чистого одягу, дотримання режиму, розвитку дитини, поміч у виконанні домашнього завдання, забезпечення чистоти в дитячій кімнаті, надання першої медичної допомоги та виклику лікаря в разі необхідності. Разом з тим, вказана послуга щомісячно вартує 60 000 грн. та розподіляється між 4 дітьми, більш того донька сторін як вже було встановлено раніше навчається у приватній школі, в якій й перебуває більшу частину дня протягом робочого тижня.

Враховуючи вищевказану практику Верховного Суду вказані витрати також не можуть бути прирівняні до звичайних витрат, спрямованих на забезпечення потреб та інтересів дитини для її повноцінного розвитку, оскільки фактично ці функції виконують батьки, в даному випадку матір, яка спільно проживає з дитиною та повинна здійснювати звичайний догляд за дитиною, який є її, як і батька, обов`язок згідно ст. 150 Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Що стосується витрат на сезонний одяг, суд наголошує на явній завищеності наданого стороною позивача розрахунку, з урахуванням потреб восьмирічної дитини та середньостатистичних цін на одяг для малолітніх у магазинах України. Суд наголошує на відсутності будь-яких доказів на підтвердження дійсності та необхідності щомісячних витрат на придбання одягу у заявленому розмірі 10 000 12 000 гривень. Окрім того, суд зауважує, що сезонний одяг не потребує оновлення кожного місяця, з урахуванням повільнішого фізіологічного росту та розвитку восьмирічної дитини порівняно із попередніми роками життя.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що витрати пов`язані із відвідуванням дитиною занять англійської, кіношколи, вокалу та бальних танців не можуть братися як окремі звичайні витрати із виховання дитини, які будуть нестися батьками до повноліття доньки.

Суд наголошує, що згідно із статтями 151, 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Стягнення із відповідача аліментів у розмірі 60 000 грн. було б покладенням надмірних обов`язків щодо утримання дитини, з огляду на рівні зобов`язання обох батьків, які мають дохід.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, №250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За таких встановлених у справі обставин та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд вважає, що аліменти в розмірі 10 000 грн на дитину, щомісячно, не є завищеним в сучасних умовах проживання, та є співрозмірним матеріальному становищу відповідача, який має матеріальну можливість сплачувати аліменти та зобов`язаний утримувати свою малолітню дитину, надаючи їй необхідну матеріальну допомогу для гармонійного фізичного, розумового та духовного розвитку та забезпечити належний життєвий рівень дитини.

Тому, враховуючи матеріальне становище позивачки та відповідача, беручи до уваги вік дитини, який характеризується активний фізичним та психологічним розвитком, її індивідуальність, право на здоров`я та освіту, сталий розвиток, працездатність відповідача, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 гривень щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону, що у повній мірі забезпечуватиме найкращі інтереси дитини, .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону, починаючи з моменту звернення до суду із позовом, тобто, з 07 квітня 2026 року до моменту досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 25 серпня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.