Перелік офшорних зон

Загальна ціль переліків ЄС полягає у покращенні належного податкового врегулювання у всьому світі та забезпечення того, щоб міжнародні партнери ЄС дотримувалися тих же стандартів, що і держави-члени ЄС щодо податкової прозорості, справедливого оподаткування, здійснення заходів фінансової безпеки. Критерії переліків узгоджені державами-членами у 2016 році. До «чорного» списку увійшли країни, які не вжили достатніх заходів щодо зміни законодавства і по боротьбі з ухиленням від податків на прохання ЄС. В «сірий» список ЄС, входять країни, які ще не відповідають вимогам ЄС, але показали, що готові змінитися і дотримуватися податкової прозорості та чесності. Щодо конкретних санкцій стосовно країн та їх резидентів конкретних рішень ЄС не ухвалено, проте потрапляння в «чорний» список саме по собі буде нести репутаційні ризики. Крім того, як окремі держави-члени ЄС, так і інші держави і суб’єкти права можуть запроваджувати власні політики щодо зазначених у списках юрисдикцій та/або їх резидентів.

Загальна ціль переліків ЄС полягає у покращенні належного податкового врегулювання у всьому світі та забезпечення того, щоб міжнародні партнери ЄС дотримувалися тих же стандартів, що і держави-члени ЄС щодо податкової прозорості, справедливого оподаткування, здійснення заходів фінансової безпеки. Критерії переліків узгоджені державами-членами у 2016 році. До «чорного» списку увійшли країни, які не вжили достатніх заходів щодо зміни законодавства і по боротьбі з ухиленням від податків на прохання ЄС. В «сірий» список ЄС, входять країни, які ще не відповідають вимогам ЄС, але показали, що готові змінитися і дотримуватися податкової прозорості та чесності. Щодо конкретних санкцій стосовно країн та їх резидентів конкретних рішень ЄС не ухвалено, проте потрапляння в «чорний» список саме по собі буде нести репутаційні ризики. Крім того, як окремі держави-члени ЄС, так і інші держави і суб’єкти права можуть запроваджувати власні політики щодо зазначених у списках юрисдикцій та/або їх резидентів.

З метою захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму на міжнародному рівні, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, що становлять загрозу міжнародній фінансовій системі. Це так званий «чорний список». FATF наполегливо рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із компаніями та фінансовими інститутами з юрисдикцій «чорного списку», а також на необхідність посиленої перевірки клієнтів при здійсненні ними операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними із ними особами. ООН, ЄС, США та рядом інших країн і міжнародних організацій ухвалюються відповідні санкції щодо осіб, які співробітничають з резидентами з «чорного списку» FATF. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) блокують фінансові транзакції клієнтів з контрагентами, пов’язаними з суб’єктами з «чорного списку» FATF. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій може бути об’єктом посиленої уваги органів державного нагляду (контролю), а також привертати увагу правоохоронних органів і нести репутаційні ризики.

FATF також визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, які підлягають перегляду FATF відповідно до узгоджених етапів та термінів. Це так званий «сірий список» FATF. FATF рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із зазначеними юрисдикціями, включаючи їх компанії та фінансові інститути, а також на необхідність перевірки клієнта при здійсненні операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними з ними особами. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами, пов’язаними із суб’єктами з «сірого списку» FATF та в залежності від результатів моніторингу можуть блокувати фінансові транзакції. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами FATF та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів.

З метою захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму на міжнародному рівні, Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, що становлять загрозу міжнародній фінансовій системі. Це так званий «чорний список». FATF наполегливо рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із компаніями та фінансовими інститутами з юрисдикцій «чорного списку», а також на необхідність посиленої перевірки клієнтів при здійсненні ними операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними із ними особами. ООН, ЄС, США та рядом інших країн і міжнародних організацій ухвалюються відповідні санкції щодо осіб, які співробітничають з резидентами з «чорного списку» FATF. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) блокують фінансові транзакції клієнтів з контрагентами, пов’язаними з суб’єктами з «чорного списку» FATF. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій може бути об’єктом посиленої уваги органів державного нагляду (контролю), а також привертати увагу правоохоронних органів і нести репутаційні ризики.

FATF також визначила перелік юрисдикцій, в національних режимах протидії відмивання грошей і фінансування тероризму яких є стратегічні недоліки, які підлягають перегляду FATF відповідно до узгоджених етапів та термінів. Це так званий «сірий список» FATF. FATF рекомендує всім державам звертати особливу увагу своїх фінансових інститутів на ділові відносини і операції із зазначеними юрисдикціями, включаючи їх компанії та фінансові інститути, а також на необхідність перевірки клієнта при здійсненні операцій з суб’єктами із цих юрисдикцій та пов’язаними з ними особами. Банки та інші фінансові установи (в т.ч. України) здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами, пов’язаними із суб’єктами з «сірого списку» FATF та в залежності від результатів моніторингу можуть блокувати фінансові транзакції. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із зазначених юрисдикцій саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами FATF та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів.

Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вироблено міжнародно погоджені стандарти обміну інформацією для цілей оподаткування (EOIR). ОЕСР здійснюється рейтинг юрисдикцій на відповідність цим стандартам і наявність ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не відповідають зазначеним стандартам (так званий «чорний список» ОЕСР») саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами ОЕСР та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів. Санкцій щодо будь-яких суб’єктів у зв’язку із їх приналежністю до «сірого списку» ОЕСР (юрисдикції, що частково відповідають стандартам обміну інформацією для цілей оподаткування) та/або їх партнерів не існує. В той же час, співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не повністю відповідають стандартам прозорості податкової інформації ОЕСР явно не може вважатись перевагою.

Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вироблено міжнародно погоджені стандарти обміну інформацією для цілей оподаткування (EOIR). ОЕСР здійснюється рейтинг юрисдикцій на відповідність цим стандартам і наявність ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства. Співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не відповідають зазначеним стандартам (так званий «чорний список» ОЕСР») саме по собі може нести репутаційні ризики. Також не виключається можливість запровадження окремими державами-членами ОЕСР та іншими державами і суб’єктами права власних політик обмежень щодо таких суб’єктів та/або їх партнерів. Санкцій щодо будь-яких суб’єктів у зв’язку із їх приналежністю до «сірого списку» ОЕСР (юрисдикції, що частково відповідають стандартам обміну інформацією для цілей оподаткування) та/або їх партнерів не існує. В той же час, співробітництво з контрагентами, партнерами яких є особи із юрисдикцій, що не повністю відповідають стандартам прозорості податкової інформації ОЕСР явно не може вважатись перевагою.

У 2017 році до Податкового кодексу України (стаття 39) були внесені уточнення щодо нарахування податку на прибуток у трансферному ціноутворенні. 27.12.2017 Кабміном було прийнято новий Перелік відповідних держав (територій). До цього переліку увійшли 63 з 65 офшорів, визначених попереднім Переліком офшорів (Розпорядження КМУ від 16.09.2015 №977-р скасовано), а також ряд інших держав/територій (усього 85). Деякі з цих держав не «класичними офшорами» в загальноприйнятому розумінні, проте належність до них контрагента-нерезидента є ознакою для віднесення господарських операцій з ним до «контрольованих» і застосування відповідних принципів податкового коригування. Початково до Переліку були внесені Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Мальта і Угорщина , проте згодом Постановами КМУ від 31.01.2018 № 108, від 11.04.2018 № 295 ці позиції були виключені.

Відповідно до порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (Постанова КМУ від 27.12.2010 №1232), контролюючі органи можуть проводити необхідні зустрічні звірки з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків. Зокрема, стосовно контрагентів, що беруть участь у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), які є предметом контрольованих операцій. Інформація, отримана за наслідками таких звірок, може бути підставою для проведення відповідних позапланових перевірок та/або звернення до правоохоронних органів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" віднести до переліку офшорних зон держави згідно з додатком, Розпорядження Кабміну «Про віднесення держав до переліку офшорних зон» від 23.02.2011 №143-р для цілей здійснення фінансового моніторингу, відносить ряд держав до офшорних зон.

Банки та інші фінансові установи України здійснюють фінансовий моніторинг операцій з контрагентами із зазначених юрисдикцій та в залежності від результатів моніторингу мають право зупиняти здійснення відповідних фінансових операцій на 2 робочих дні. Державна служба фінансового моніторингу у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до 5 робочих днів. Окрім цього, в разі зупинення фінансових операцій Держфінмоніторингом, негайно повідомляються правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Таким чином, співробітництво з контрагентами, в складі яких є особи з «офшорного списку» України може «по ланцюгу» привертати увагу правоохоронних органів і саме по собі нести репутаційні ризики.