Ухвала суду № 84767359, 04.10.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2184/19

1-кс/0203/1055/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Данильченка О.О. про арешт майна, заявленого в рамках кримінального провадження №12018040000000755,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, погоджене прокурором, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Згідно наданого до клопотання витягу з ЄРДР вбачається, що до останнього 15.08.2018 року за №12018040000000755 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за фактом таємного викрадення майна, що належить ПАТ «Альфа-Банк» за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконного отримання доступу до сім-карток клієнтів банку та здійснення переказу грошових коштів на рахунки сторонніх осіб, спричинивши банківській установі збитки у великих розмірах.

Також 01.02.2019 року, 17.07.2019 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, за фактом здійснення невстановленими особами з використанням унікального номеру-паролю, до особистого кабінету онлайн банкінгу «А-банк24» клієнтів АТ «АКЦЕНТ-БАНК» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і таємного викрадення грошових коштів, які знаходились на поточних рахунках останніх на суму 10000 грн., 100000 грн. та 129000 грн., відповідно.

12.08.2019 року до ЄРДР внесено відомості по кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України щодо незаконного отримання доступу до особових кабінетів онлайн банкінгів клієнтів банківських установ та здійснення переказу грошових коштів.

Особами, які вчинили вказані злочини у витягу з ЄРДР зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В клопотанні зазначено, що 13.08.2019 року про підозру у вчиненні зазначених вище злочинів було повідомлено ОСОБА_4 Злочинними діями останньої заподіяно матеріальну шкоду АТ «Альфа-Банк» в сумі 396038 грн. (цивільний позов пред`явлено на суму 207489 грн. 33 коп.) та ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на суму 128607 грн. 27 коп.

Посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 була набута ОСОБА_4 за кошти, одержані в наслідок вчинення злочинів., слідчий з метою забезпечення спеціальної конфіскації просив накласти арешт на зазначену вище квартиру.

В призначене судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, що в силу ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Також відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд клопотання за відсутності власника майна, з метою запобігання ризикам його відчуження на користь третіх осіб.

При цьому, слідчий суддя враховує, що раніше право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за донькою підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_6 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.09.2019 року було задоволено клопотань слідчого про накладення арешту на зазначену квартиру, зареєстровану за ОСОБА_6 Проте, державним реєстратором було відмовлено у реєстрації обтяження стосовно вказаного майна, оскільки за договором купівлі-продажу від 03.09.2019 року квартиру було продано іншій особі ОСОБА_7 та зареєстроване право власності на неї за останнім.

Крім того, за договором купівлі-продажу від 01.10.2019 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_8 .

Вказане свідчить про вчинення дій щодо відчуження майна на користь третіх осіб, з метою уникнення можливої його конфіскації за вироком суду та, відповідно, про наявність ризиків вчинення таких дій в подальшому.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи, дослідивши надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисних злочинів, передбачених ч.ч.3,4 ст.185 КК України, вчинених в період з липня 2018 року по березень 2019 року.

В цей період останньою було придбано квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано за донькою ОСОБА_4 - ОСОБА_6 .

З урахуванням наведеного, оскільки досудове розслідування проводиться за фактом вчинення кримінального правопорушення, що призвело до заподіяння збитків і в рамках кримінального провадження заявлені цивільні позову, вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в п.1 ч.1 ст.96-2 КК України, Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 11.09.2019 року задовольнив клопотання слідчого в рамках кримінального провадження №12018040000000755 та наклав арешт з забороною відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_6

Проте, в подальшому державним реєстратором було відмовлено у реєстрації обтяження на квартиру, оскільки за договором купівлі-продажу від 03.09.2019 року останню було продано іншій особі ОСОБА_7 та зареєстроване право власності на неї за останнім.

Крім того, за договором купівлі-продажу від 01.10.2019 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_8 .

За вказаних обставин, які об`єктивно свідчать про придбання підозрюваною ОСОБА_4 зазначеної вище квартири в період вчинення корисних злочинів, заподіянням останніми матеріальних збитків потерпілим, відповідність майна критеріям ст.96-2 КК України та наявності ризиків його подальшого відчуження на користь третіх осіб, з метою уникнення можливої конфіскації майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених ст.170 КПК України підстав для арешту майна та необхідність задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,100,131,132,167,170-172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Данильченка О.О. про арешт майна, заявленого в рамках кримінального провадження №12018040000000755 - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 242338312110), шляхом заборони відчуження вказаної квартири та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної квартири, крім реєстраційних дій, пов`язаних із виконанням даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст.175 КПК України з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя С.Ю.Казак