Ухвала суду № 83420044, 02.08.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7292/19

Провадження №1-кс/639/2592/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання – Волкової С.І., слідчого Хальзової Д.І., власника майна – ОСОБА_1 , захисника – Бірючинського Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Елізбарян І.А. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018221080000182 від 22 червня 2019 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 3,4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Елізбарян І.А. про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42018221080000182 від 22 червня 2019 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. ч. 3,4 ст. 191 КК України.

У клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №1740502953 від 19.07.2019, квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована як приватна власність за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

3) конфіскації майна як виду покарання;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.7 ст.170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Санкція кримінального правопорушення у вчинення якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачене ч. 3, 4 ст. 191 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Тому, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка йому належить на праві приватної власності, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання,та забезпечення відшкодування заданої інкримінованим кримінальним правопорушенням шкоди.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив слідчого суддю його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували.

Заслухавши думку сторін, дослідивши документи та надані до суду матеріали кримінального провадження, слідчий судя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

3) конфіскації майна як виду покарання;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна.

Санкція кримінального правопорушення у вчинення якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачене ч. 3, 4 ст. 191 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №1740502953 від 19.07.2019, квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована як приватна власність за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим клопотання слідчого є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 2 серпня 2019 року.

Слідчий суддя В.О. Макаров