Ухвала суду № 66711196, 10.05.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1774/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва

В складі головуючого судді Дзюба О.А.,

при секретарі Коцюрба Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Штокалова Є.А., в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого в ОВС управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим органом прокуратури та процессуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенка В.О. щодо неповернення майна, вилученого під час обшуку 27.10.2016 року,-

за участю слідчого Тимошенко В.О.,

адвоката Штокалова Є.А.,

В С Т А Н О В И В:

Штокалов Є.А., звернувся зі скаргою до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, в порядку ст. 303 КПК України, на дії слідчого в ОВС управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим органом прокуратури та процессуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенка В.О. у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100000000052, в якій він просить зобов»язати слідчого вчинити дії, а саме повернути вилучене майно під час обшуку 27.10.2016 року.

У судовому засіданні особа, що подала скаргу її підтримала, просив задовольнити з підстав викладених у її мотивувальній частині.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Тож, слідчий суддя, вивчивши скаргу, заслухавши доводи особи, що її подала, вивчивши матеріали за скаргою, приходить до наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скаргу подано у відповідності до положень ст. 304 КПК України та на процесуальну дію/бездіяльність, що підлягає оскарження на досудового провадженні (ст. 303 КПК України).

Зі скарги вбачається, що на виконання Ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/35588/16-к від 11.10.2016 слідчим Слідчого управління ГУ НП у м. Києві 27.10.2016 було проведено обшук в житловому приміщенні, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Однак під час проведення обшуку, слідчими Слідчого управління ГУ НП у м. Києві було вилучено речі і документи, які не зазначені в Ухвалі слідчого судді від 11.10.2016. Зокрема, були вилучені: флеш накопичувачі, грошові кошти, жорсткі диски та мобільні телефони.

В строк передбачений ч.5 ст.171 КПК України , слідчим Слідчого управління ГУ НП у м. Києві було подано до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого під час обшуків в квартирах АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1. Відповідно до поданого клопотання, старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві Маценко О.О., просила накласти арешт на все вилучене під час обшуку майно ОСОБА_2.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/38148/16-к від 03.11.2016 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

07.11.2016 адвокат Штокалов Є.А. звернувся із заявою про повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_2 до слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві Маценко О.О., проте станом на 29.11.2016 тимчасово вилучене майно ОСОБА_2 не було повернуто..

10.11.2016 адвокат Штокалов Є.А. подав скаргу до Шевченківського районного суду м. Києва на бездіяльність старшого слідчого Слідчого управління ГУ НП у м. Києві Маценко О.О. щодо неповернення майна, тимчасово вилученого під час обшуку 27.10.2016, проведеного в житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та зобов'язати повернути вилучене майно.

За результатом розгляду даної скарги, Шевченківський районний суд м. Києва постановив Ухвалу у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016, якою задовольнив скаргу адвоката Штокалова Є.А. і зобов'язав старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві повернути ОСОБА_2 майно, вилучене під час обшуку, проведеного 27.10.2016 за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Проте, дане судове рішення не було виконане.

24.11.2016 було подано повторну заяву про повернення тимчасово вилученого майна, вилученого під час обшуку 27.10.2016.

Проте і після повторного звернення до слідчого СУ ГУ НП України у м. Києві Маценко О.О із заявою про повернення тимчасово вилученого майна майно ОСОБА_2 не було повернуте.

06.12.2016 адвокат Штокалов Є.А. звернувся до СУ ГУ НП в м. Києві із заявою про виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016.

21.12.2016 адвокат Штокалов Є.А. звернувся до прокуратури м. Києва із заявою про забезпечення виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016.

05.01.2017 адвокат Штокалов Є.А. звернувся до СУ ГУ НП в м. Києві із заявою про виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016.

17.01.2017 адвокат Штокалов Є.А. повторно звернувся до СУ ГУ НП в м. Києві із заявою про виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016, яку направив поштою - цінним листом з описом вкладення, додавши копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016, оформленої відповідно до п. 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 №173 - прошита на п'ять проколів, пронумерована, та скріплена мокрою гербовою печаткою суду, підписами судді та секретаря судового засідання із зазначенням кількості аркушів).

Станом на день подання даної скарги, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016не виконана.

29.11.2016 адвокат Штокалов Є.А. звернувся до прокуратури м. Києва із заявою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України стосовно уповноважених осіб СУ ГУ НП в м. Києві.

19.01.2017 прокуратурою м. Києва було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.

Навіть попри відкриття кримінального провадження за фактом невиконання судового рішення, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/39642/16-к від 15.11.2016 станом на дату подання даної скарги не виконана.

Станом на день подання скарги адвокатом Штокаловим Є.А. з'ясовано, і підтверджено Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.01.2017 у справі № 755/1774/17, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000000558 здійснюється слідчим відділом прокуратури м. Києва.

09.02.2017 на особистому прийомі у слідчого в ОВС управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенка В.О., останній повідомив, що не зобов'язаний повертати тимчасово вилучене майно, оскільки в ухвалах про зобов'язання повернути майно вказано слідчих ГУ НП у м. Києві.

Зважаючи на безпідставність утримання майна слідчими та на бездіяльність слідчого прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна ОСОБА_2, вилученого 27.10.2016 під час обшуку в житловому приміщенні, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, обов'язок повернення даного майна лежить саме на органі досудового розслідування, який нині здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000000558.

Згідно з ч.1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 304 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до п. 1.2. Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" від 01.01.2017: "на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих. Так, результати аналізу змісту ч. 5 ст. 171 КПК свідчать про те, що вона встановлює обов'язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов'язку у зазначених суб'єктів виникає інший обов'язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов'язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку."

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.

Варто вказати на деякі принципи кримінального процесу, відображені у КПК та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, ст. 7, 16 КПК України установлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Поняття "законність" у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах "Антріш проти Франції" та "Кушоглу проти Болгарії").

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу.

Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Як передбачено ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

З урахуванням викладеного суддя слідчий вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 306, 307КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу - задовольнити.

Зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні № 42015100000000558, повернути ОСОБА_2 майно, вилучене під час обшуку 27.10.2016 року обшук в житловому приміщенні, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 17 USB-флеш накопичувачів: флеш накопичувач Kingston 1 GB ; флеш накопичувач Akbank в металевому корпусі сріблястого кольору; флеш накопичувач Bytestok 1 GB; флеш накопичувач Fornila one 128 GB; флеш накопичувач NAA Narita air port в корпусі сріблястого кольору; флеш накопичувач Transcend 4 GB; флеш накопичувач Toshiba 8 GB в корпусі білого кольору; флеш накопичувач Prestigio Укргазбанк 1 GB; флеш накопичувач Sony в пластиковому корпусі червоного кольору; флеш накопичувач Sony, об'ємом 8 GB, в корпусі чорного i сріблястого кольору 8 GB; флеш накопичувач в формі ключа ORD.UA сріблястого кольору в металевому корпусі; флеш накопичувач JCPecaux, в корпусі блакитного кольору 1 GB; флеш накопичувач Sun Disk в Корпусі чорного кольору 64 GB; флеш накопичувач Sony в Корпусі чорного кольору 16 GB; флеш накопичувач Odata міжнародний аеропорт Шереметьево в корпусі коричневого кольору; флеш накопичувач Transcend, об'ємом 4 GB в корпусі білого кольору; флеш накопичувач Alpin Air.net в Корпусі сріблястого та оранжевого кольору.

Зовнішні жорсткі диски в кількості 7 штук, а саме: Transcend 250 GB (cin7261000702) в Корпусі сірого кольору прорезинений; Western Digital (cinwxblazl 98777) в пластиковому корпусі сірого кольору; Porshe Design (cin 15661305291570k) в металевому корпусі сріблястого кольору;Western Digital (cin WXEX06232170) в пластиковому корпусі чорного кольору; Transcend (cin 5040331229) 160 GB в чохлі чорного кольору; Trekstor (модель DSMQU-HP-3) в корпусі чорного кольору 80 GB; San Disk модель SDW SI-0646 3 MIKPO SD картою об'ємом 128 GB цієї марки.

Грошові кошти у cyмi 26 400 доларів США (двадцять шість тисяч чотириста доларів США), з яких 26 200 номіналом по 100 доларів США та 4 купюри номіналом по 50 доларів США.

Мобільні телефони в кількості 10 штук: BlackBerry, imei НОМЕР_12 з сімкартою Vodafone та картою пам'яті; BlackBerry, imei НОМЕР_1 з сімкартою t-mobile та картою пам'яті; Nokia, imei НОМЕР_2 з ciмкартою Usim; Skype WP-51, imei НОМЕР_3 з ciмкартою «3» та картою пам'яті ; Nokia, imei НОМЕР_4; Nokia, imei НОМЕР_5 та НОМЕР_6; Nokia, imei НОМЕР_7; Nokia, imei НОМЕР_8; Nokia, imei НОМЕР_9 з cімкартою UTEL, та картою пам'яті; Nokia, imei НОМЕР_10 та НОМЕР_11.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя