Ухвала суду № 128912476, 16.07.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/135/25

Провадження № 1-кс/487/3108/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024231090001594, відомості про яке внесені 02.08.2024 до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України про арешт майна

встановив:

25.06.2025 слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучено у ході обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Tecno SPARK», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 , що упаковано до сейф-пакету SUD 1115447; п`ять предметів, зовні схожих на набої, що поміщено до сейф-пакету SUD 1115442; один корпус гранати типу РГО, який упаковано до сейф-пакету SUD 1115448; змив з корпусу гранати типу РГО, який поміщено до паперового конверту; грошові кошти в сумі 500 гривень, а саме номіналом 2 купюри по 200 гривень: АН 3310784 та ЕВ 7770069, 1 купюра номіналом 100 гривень: ЄИ 8236693, які поміщені до сейф-пакету SUD 1115387; три поліетиленових зіп-пакети з кристалічною речовиною, які поміщено до сейф-пакету PSP 1057363; три змиви з поліетиленового зіп-пакету з кристалічною речовиною, які поміщено до паперових конвертів; шприц з невідомою речовиною, який поміщено до сейф-пакету SUD 1115441; мобільний телефон марки «SAMSUNG», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з м.т. НОМЕР_6 ; три картки «Приват Банк», № НОМЕР_9; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; грошові кошти в сумі 1841 гривня, три купюри номіналом 500 гривень: ЄИ 0902063, ЄИ 4951618, ГК 1737803; три купюри номіналом 100 гривень: ЗГ 2612046, ЗГ 6404055, ЄК 6537952, дві купюри номіналом 20 гривень: ГН 4951957, АМ 9239034, одна купюра номіналом одна гривня: ПБ 3396550; карта пам`яті на 64 GB; грошові кошти в сумі 9500 гривень, із них три купюри номіналом 1000 гривень: КР 3812263, ГР 0149155, АМ 7995979, 12 купюр номіналом 500 гривень: ВЗ 0186863, ГА 8230072, ХР 0691923, ЄЖ 1011337, ЕП 8702421, АЗ 9836037, ЕЖ 0446625, ЄД 1153874, ЄЛ 1432958, ЕП 8702422, ЄЛ 0759065, ХЖ 9857902, дві купюри номіналом 200 гривень: ЄГ 5925494, ЕГ 9005594, одна купюра номіналом 100 гривень: АВ 4632476; грошові кошти в розмірі 13150 доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 131 шт. та купюри номіналом 50 доларів США в кількості 1 шт.; грошові кошти в сумі 33000 гривень, 17 купюр номіналом 1000 гривень: ЗТ 7650986, ЗЛ 0491873, ВТ 8638142, ВТ 8638143, ВТ 8638139, АГ 1852091, БЛ 3604890, ВТ 8638140, ВТ 8386635, БК 4998535, АС 5003057, АП 8288322, АП 8288324, БП 2669736, БП 2669737, ВТ 5870726, АТ 8288323, 27 купюр номіналом 500 гривень: СЗ 7679134, ГБ 7017552, МА 5568019, ЄИ 2202272, ЕА 8964457, ЕИ 8683587, ХГ 0306370, ХБ 5824002, ЗГ 3051346, МА 0001132, БР 6127231, ЗН 4748048, АМ 0991067, ЕР 6877265, ЄС 8345679, ЄС 8345678, АМ 9079429, ГА 0971723, ГВ 9670776, ЕС 4358913, АЖ 5783195, ЕР 6877264, ЕР 6877255, ЕР 6877256, ЕР 6877257, ЕР 6877258, АН 0768646; 12 купюр номіналом 200 гривень: ГС 1910431, БР 3720089, ЄД 2569455, ЕД 3636375, АМ 4028030, АМ 9099712, БП 7470529, ЄГ 0159452, АН 4716166, ВК 6228134, АЛ 2267992, ДД 8291957, одна купюра номіналом 100 гривень: ЄИ 4515794; шприц з невідомою речовиною, який поміщений до сейф-пакету PSP 1134382; наперсток, що поміщено до сейф-пакету PSP 1057361.

Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що санкція статті, за якою підозрюється ОСОБА_8 , передбачає покарання, у тому числі, у вигляді конфіскації майна, у зв`язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України на грошові кошти підозрюваного необхідно накласти арешт. Арешт іншого майна слідчий обґрунтовує необхідністю збереження зазначених речей, як речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про накладення арешту на вилучені грошові кошти у сумі 44341,00 грн. та 13150,00 доларів США, посилаючись на те, що такі грошові кошти належать матері та співмешканки його підзахисного, про що зазначалось працівникам поліції під час здійснення обшуку, а також підтверджується відповідними виписками з банківських карт вказаних осіб та їх поясненнями як свідків, наданими у судовому засіданні.

Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що грошові кошти у сумі 5000 доларів США, які були вилучені під час обшуку, належать його матері, яка отримує орендну плату за паї землі, а також пенсію. Інші вилучені грошові кошти у розмірі 33000 грн. є власністю його та дружини, яка, наразі, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, свідків, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231090001594 від 02.08.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб на території Бериславського району Херсонської області займаються збутом психотропних речовин та наркотичних засобів.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_9 , за допомогою чат-боту в месенджері «Telegram» замовляє психотропні речовини та наркотичні засоби з метою їх подальшого збуту, які отримує посилкою через поштову службу «Нова Пошта». Крім цього, ОСОБА_9 з метою організації збуту психотропних речовин та наркотичних засобів залучив у якості співорганізатора ОСОБА_10 , який збуває наркозалежним мешканцям Херсонської області психотропні речовини та наркотичні засоби. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснюють замовлення наркотичних засобів та психотропних речовин через службу доставки ТОВ «Нова Пошта», після отримання здійснюють їх фасування, розподіл та збут за місцями свого проживання, або за місцями проживання виконавців, яких залучили до даної злочинної діяльності, а саме: ОСОБА_11 , який передає наркотичні засоби та психотропні речовини від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 іншим учасникам та збуває їх самостійно; ОСОБА_8 , який за дорученням ОСОБА_10 отримує від нього наркотичні засоби та психотропні речовини для подальшого збуту, а кошти від збуту особисто або на банківську картку передає ОСОБА_10 . Також отримує наркотичні засоби та психотропні речовини від ОСОБА_9 для подальшого збуту; ОСОБА_12 , який підшукує покупців наркотичних засобів та отримує наркотичні засоби від організаторів з метою їх подальшого збуту.

У період часу з 07:28 год. до 14:25 год. 24.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно, щодо якого ініціюється питання про накладення арешту.

Постановою слідчого від 24.06.2025 речі, вилучені в ході обшуку, визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

24.06.2025 ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

25.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначені вище обставини та докази, які додано до матеріалів справи, підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування виду заходу забезпечення кримінального провадження арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

У положеннях ч. 1, 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна, серед іншого, допускається з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так із матеріалів клопотання встановлено, що під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено, крім іншого, грошові кошти у розмірі 33000,00 грн., 11341,00 грн. та у розмірі 13100,00 доларів США.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю підозрюваного, пояснила, що вилучені під час обшуку грошові кошти у розмірі 5000 доларів США належать їй, які вона отримала від сплати оренди за належні їй паї землі та зберігала, оскільки має похилий вік та тяжкі хвороби. Крім того вказала, що вказані грошові кошти вона передала своїй невістці для зберігання, оскільки була госпіталізована до лікарні через погане самопочуття.

Свідок ОСОБА_14 , яка є співмешканкою підозрюваного, у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_8 проживає однією сім`єю з 2011 року, має спільних дітей та спільний бюджет для утримання сім`ї. З приводу вилучених грошових коштів під час проведення обшуку зазначила, що грошові кошти у сумі 33000,00 грн., які зберігалися у конвертах, та на яких були вказані ім`я дітей, були подаровані на різні свята останнім та заощаджені нею для використання, у разі потреби, на дітей. Грошові кошти, які були вилучені із її гаманця у сумі 1841 грн., та грошові кошти у сумі 9500 грн., які вона добровільно видала, належали виключно їй та були отримані як соціальні виплати, заробітна плата та інш. Що стосується вилучених 13100 доларів США, то ОСОБА_14 вказала, що 5000 доларів США їй передала мати ОСОБА_8 на зберігання, а інші 8100 доларів США були заощаджені нею протягом тривалого часу, а також за рахунок виплат декретних, які вона отримала у 2023 році у розмірі 120 тисяч гривень.

За положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Російської Федерації», в якому суд зазначив, що з урахуванням положень ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи наведене вище, а також пояснення свідка ОСОБА_14 з приводу походження грошових коштів у розмірі 33000,00 грн. слідчий суддя вважає, що накладення арешту на ці грошові кошти не відповідатиме принципу співрозмірності та розумності, та обмежить права третіх осіб.

Крім того слідчий суддя вважає безпідставним накладення арешту на грошові кошти у розмірі 5000,00 доларів США, оскільки у судовому засіданні було доведено їх приналежність матері підозрюваного.

Відтак підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на зазначене майно відсутні.

Разом з тим відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_14 тривалий час проживають як жінка та чоловік однією сім`єю, мають спільних дітей та спільний бюджет, матеріали справи не містять доказів, що вилучені грошові кошти, у розмірі 1841,00 грн. та 9500,00 грн., а також 8100,00 доларів США є особистою власністю ОСОБА_14 , слідчий суддя вважає, що вказані кошти є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , а тому з метою дотримання прав ОСОБА_14 як співвласника такого майна, клопотання в цій частині слід задовольнити частково на накласти арешт на 1/2 частину вилучених грошових коштів, враховуючи рівність часток чоловіка та жінки.

Що стосується іншого майна, щодо якого ініційоване клопотання, то прокурором у судовому засіданні доведено, що воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, а також злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , є тяжким за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що дає підстави для арешту майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено у ході обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Tecno SPARK», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 , що упаковано до сейф-пакету SUD 1115447; п`ять предметів, зовні схожих на набої, що поміщено до сейф-пакету SUD 1115442; один корпус гранати типу РГО, який упаковано до сейф-пакету SUD 1115448; змив з корпусу гранати типу РГО, який поміщено до паперового конверту; грошові кошти в сумі 500 гривень, а саме номіналом 2 купюри по 200 гривень: АН 3310784 та ЕВ 7770069, 1 купюра номіналом 100 гривень: ЄИ 8236693, які поміщені до сейф-пакету SUD 1115387; три поліетиленових зіп-пакети з кристалічною речовиною, які поміщено до сейф-пакету PSP 1057363; три змиви з поліетиленового зіп-пакету з кристалічною речовиною, які поміщено до паперових конвертів; шприц з невідомою речовиною, який поміщено до сейф-пакету SUD 1115441; мобільний телефон марки «SAMSUNG», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з м.т. НОМЕР_6 ; три картки «Приват Банк», № НОМЕР_9 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; грошові кошти в сумі 5670 гривень; карту пам`яті на 64 GB; грошові кошти в розмірі 4075 доларів США; шприц з невідомою речовиною, який поміщений до сейф-пакету PSP 1134382; наперсток, що поміщено до сейф-пакету PSP 1057361.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1