Ухвала суду № 72798231, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/265/18 Справа № 210/4465/17 Головуючий у 1 й інстанції - Літвіненко Н.А. Доповідач - Піскун О.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Піскун О.П.

суддів Слоквенка Г.П., Крот С.І.

за участю секретаря судового засідання Баглик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017040000000988 за ч.2 ст.364, ч.1 ст.176, ч.2 ст.368, ч.3 ст.191 КК України,

за участю:

прокурора Арсенюка А.В.

представників третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_6

слідчого Полякова О.К.

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі представник третіх осіб просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Полякова О.К. та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5, а саме на грошові кошти в сумі 5 900 доларів США.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що виявлені та вилучені в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти є тимчасово вилученим майном, оскільки не входили до переліку речей та документів, щодо якого прямо надано дозвіл на відшкодування в ухвалі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.12.2017 року та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу. При цьому, зазначив, що необхідність в арешті тимчасово вилученого майна в ході обшуку полягає в тому, що воно використовувалось у якості засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

В обґрунтування апеляційних вимог представник вказує, що ухвала слідчого судді про накладення арешту не відповідає нормам діючого кримінального процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки слідчим суддею не дослідженні доводи учасників процесу, не надана оцінка доказам та не наведено мотивів прийнятого рішення. Вказує, що суддею не було надано належної правової оцінки, яким саме критеріям, вказаним в ч.2 ст.167 КПК, відповідає вилучене в ході обшуку 21.12.2017 року майно, а саме грошові кошти і чи мають вони значення для кримінального провадження, зокрема в протоколі обшуку не визначено ознак, що вилучені кошти та речі стосуються вказаного кримінального провадження та містять відомості про незаконну діяльність. Також зазначає, що слідчий суддя не звернув уваги, що в клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, відсутні докази на підтвердження суми збитків та самого факту заподіяння збитків. Крім того вказує, що ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не входять до переліку осіб, передбачених ч.6 ст. 170 КПК, на майно яких може накладатись арешт для забезпечення мети, вказаної в п. 4 ч. 2 ст. 170. Також слідчим не було доведено, що відносно тимчасово вилученого майна, а саме грошей, були достатні підстави вважати, що останні були використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди. Разом з тим, вказує, що зі змісту клопотання, ухвали про надання дозволу на проведення обшуку не вбачається відомостей про конкретних службових осіб, які незаконно заволоділи коштами підприємства під час виконання робіт. Крім того, зазначає, що слідчий суддя не врахував, що у відповідності до протоколу обшуку, обшук був проведений слідчим Хоменком С.Д., за участі оперуповноважених управління захисту економіки в Дніпропетровській області, повноваження яких не передбачені ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу про проведення обшуку від 18.12.2017 року. Також, ні клопотання, ні ухвала слідчого судді не містять вичерпного переліку речей та документів, щодо яких надано дозвіл на відшкодування та вилучення, що призвело до перевищення обсягу проведеного обшуку.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, які підтримали апеляційну скаргу та з підстав, зазначених в скарзі, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати, думку слідчого та прокурора, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і зазначили про наявність підстав для накладення арешту на майно, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу та інші відомості, зазначені в частині другій вказаної статті.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність клопотання слідчого вказаним вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.

З тексту клопотання слідчого вбачається, що він, як на підставу для накладення арешту на майно, посилається виключно на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК, а саме забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та зазначає, що грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5 в сумі 5900 доларів США, здобуті злочинним шляхом, тому з метою подальшого забезпечення відшкодування шкоди, виникла необхідність в накладенні арешту на вказані грошові кошти.

При цьому, клопотання слідчого складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування та формального посилання на положення ст. ст. 167, 168, 170, 237 КПК.

Водночас, в силу ч. 6 ст. 170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Обґрунтування клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред'явлення підозри будь-якій службовій особі в даному кримінальному провадженні, а також не містить посилань і на заявлений цивільний позов, з обґрунтуванням його розміру.

Крім того, з витягів ЄРДР, долучених до клопотання вбачається, що в них взагалі відсутні відомості про здійснення провадження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, клопотання слідчого не містить відомостей, передбачених в ч. 6 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК, а відомості, наведені в клопотанні без належної правової оцінки та співставлення з положеннями кримінального процесуального закону в частині підстав та мети накладення арешту майна, а також випадків, коли застосовується такий захід забезпечення.

Вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, що свідчить про неналежне дотримання вимоги пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 173 КПК, згідно яких при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника третьої особи та її часткове задоволення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали. При цьому, з огляду на те, що ухвала слідчого судді скасовується через неналежне дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в перевірку інших доводів апеляційної скарги по суті клопотання слідчого, які повинні бути враховані та перевірені під час нового розгляду у випадку повторного звернення з клопотанням про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2018 року про накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Полякова О.К., погодженого з прокурором Савостіковим Р.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017040000000988 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 176, ч. 2 ст. 368, ч. 3 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

О.П. Піскун Г.П. Слоквенко С.І. Крот