Ухвала суду № 56546332, 15.03.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.03.2016 р. Справа№ 914/362/16

Суддя господарського суду Львівської області Кидисюк Р.А., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРО-СОЮЗ», м. Львів

до: Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», м. Київ

про: визнання договору позики № 22-Ф від 22.12.2014 року дійсним.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРО-СОЮЗ» до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання договору позики № 22-Ф від 22.12.2014 року дійсним.

При підготовці справи до розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви та долучених до неї документів без розгляду з огляду на наступне.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви при зверненні із позовом до суду.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Всупереч зазначеному, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів з описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Окрім того, пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Отже, позивач за вимогу немайнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Всупереч зазначеному, позивачем не подано доказів сплати судового збору. Натомість в п.2 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Суд відхиляє дане клопотання як необґрунтоване та документально не підтверджене.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п.3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРО-СОЮЗ» до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» визнання договору позики № 22-Ф від 22.12.2014 року дійсним підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРО-СОЮЗ» до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання договору позики № 22-Ф від 22.12.2014 року дійсним та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява від 15.03.2016 р. з доданими документами на 3 арк.

Суддя Кидисюк Р.А