Ухвала суду № 85511280, 08.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20031/19

1-кс/569/9058/19

УХВАЛА

08 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді – Головчака М.М.,

з участю секретаря судового засідання - Муляр О.М.

прокурора - Данілея В.Д.

слідчого – Скворцова В.О.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника адвоката – Парчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Скворцова В.В., яке погоджено із прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Данілеєм В.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, начальника управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, -

у с т а н о в и в :

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Скворцова В.В., яке погоджено із прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Данілеєм В.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 оголошено про підозру за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 будучи начальником управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, використовуючи своє службове становище, здійснив прийняття в експлуатацію об`єкту «Будівництво кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_2 Костромській та АДРЕСА_3 м.Рівне( 1 черга) перший пусковий комплекс, житлові будинки ( секції А,Б) м.Рівне, Вул.Костромська та Гагаріна, код 1122.1» без сплати всієї суми пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту м.Рівне в розмірі 741043 грн.00 коп, чим місцевому бюджету м.Рівне спричинено матеріальну шкоду в розмірі 541043 грн.00 хв., яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто тяжкі наслідки.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити, оскільки вважають, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування; знищить або спотворить речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра є необґрунтована, ризики на які посилається прокурор та слідчі є надумані, жодними доказами не підтвердженні.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Отже, на стадії досудового розслідування кримінального правопорушення для оцінки ступеню доведеності у кримінальному провадженні певних обставин як стандарт доказування національним та європейським законодавством використовується поняття «обґрунтована підозра».

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя бере до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується вчинення кримінального правопорушення.

Надані стороною захисту платіжні доручення, які підтверджують сплату пайової участь у розвитку інфраструктури населеного пункту м.Рівне, слідчий суддя оцінює їх критично, оскільки дані докази є копіями, належним чином не завіреними, без підпису службової особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку ризиком необхідно вважати дію, яка може бути вчинена підозрюваним з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає таку поведінку підозрюваного малоймовірною з огляду на те, що останній одружений, має на утриманні малолітніх дітей, постійне місце проживання, позитивну характеристику за місцем роботи. Вчасно прибуває за викликами до слідчого, прокурора, слідчого судді.

Зазначений висновок не спростовується доводами сторони обвинувачення про суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, оскільки у силу положень ст. 17 КПК особа вважається невинуватою, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена згідно з вищенаведеним порядком, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, сім`ї, зареєстрованого місця проживання, постійного місця роботи, тобто існування тих факторів, які фактично стримують останнього від дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведене не дозволяє слідчому судді врахувати як підставу для застосування домашнього арешту лише передбачену законом про кримінальну відповідальність суворість покарання.

На переконання слідчого судді, не є реально існуючим ризик знищення або спотворення підозрюваним речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Погоджуючись з тим, що такий ризик може існувати на початковій стадії розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває значний час, упродовж якого слідчий та прокурор мали достатньо можливостей взяти під свій безпосередній контроль речі, предмети, документи, до яких має доступ підозрюваний і які мають доказове значення у справі.

Неможливість виконання стороною обвинувачення вказаного обов`язку не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу, як домашнього арешту.

Водночас, обставини вчинення правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, свідчать, що по теперішній час зберігається ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Факт допиту свідків обвинувачення органом досудового розслідування не зменшує цього ризику з огляду на вимоги ч. 4 ст. 95 КПК, яка покладає на суд обов`язок сприймати показання безпосередньо під час судового розгляду.

Отже, ризик схиляння свідків до вигідних стороні захисту показань є незаконним впливом на них, вжиття таких заходів для перешкоджання кримінальному провадженню може бути способом уникнути покарання.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, а саме - обґрунтованість підозри та наявність ризику неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного.

Статтею ст. 194 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок встановити, чи не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Приймаючи до уваги, що за наслідками цього розгляду встановлений лише один, реально існуючий ризик - можливий незаконний вплив на інших свідків, а також враховуючи передбачені ст.178 КПК чинники, а саме репутацію підозрюваного, відсутність у нього судимостей, міцність соціальних зв`язків, наявність неповнолітніх дітей, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити інший, більш м`який запобіжний захід.

Сукупність вищезазначених обставин приводить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення, щодо застосування цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Скворцова В.В., яке погоджено із прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Данілеєм В.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки, передбачені п.п.1,3 ч.5 ст.194 КПК України, прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М.Головчак