Ухвала суду № 65081043, 21.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняПрисяжнюка О.Б., Глиняного О.Б. Орліченко О.Ю., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 21 лютого 2017 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрювана ОСОБА_5, апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року, відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. ЦуцилівНадвірнянського району Івано-Франківської області, громадянки України, не одруженої, працюючоїначальником відділу реалізації ПрАТ «Пласт», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

підозрюваної у кримінальному провадженні №52015000000000002, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 388 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваної Перова А.В., ОСОБА_7, ОСОБА_5, ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ТанривердієваХ.М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 13 год. 40 хв. 27 березня 2017 року із визначенням застави в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень.

Згідно з ухвалою, слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, врахувавши обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, наявність ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та вказав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.

На ухвалу слідчого судді захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва 27 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 відмовити, а в разі наявних законних підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби, за виключенням випадків необхідності звернення останньої до медичних закладів з метою отримання медичної допомоги в період з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби.

Захисники вважають ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що винесена із істотним порушенням норм кримінального процесуального закону.

Посилаються в своїй апеляційній скарзі на те, що в матеріалах клопотання, міститься постанова заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури Холодницького Н.1. від 23 січня 2016 року про продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, відповідно до якої, попередній строк досудового розслідування, встановлений прокурором, спливає 15 березня 2017 року та постановою строк продовжено до 15 квітня 2017 року.

Захист обґрунтовано вважає, що вказана постанова винесена з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки, дана постанова винесена в м. Вашингтон, Сполучені Штати Америки, і на думку захисників прокурор перебуваючи поза межами України позбавлений повноважень щодо винесення процесуальних рішень в даному кримінальному провадженні.

Тому, як вважає сторона захисту, рішення про продовження строку досудового розслідування до 10 місяців міг винести лише Генеральний прокурор України, або один із заступників Генерального прокурора України, який виконував відповідні функції на момент подання клопотання про продовження строку досудового розслідування та перебував на території України.

Крім того, в апеляційній скарзі захисники зазначають, що підозра щодо ОСОБА_5 є необґрунтованою та винесена не на підставі досліджених доказів.

На думку сторони захисту, слідчий суддя, в порушення вимог закону, не аналізуючи кожний можливий ризик та його підтвердження доказів, обмежився констатацією того, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявні та не зменшилися.

Так, сторона захисту вважає необґрунтованим ризик втечі підозрюваної, оскільки він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, та наявності паспорта для виїзду за кордон так, як закордонний паспорт у ОСОБА_5 було вилучено разом із паспортом громадянина України, сама по собі наявність паспорту та декілька виїздів до інших держав протягом року не свідчить про наміри ОСОБА_5 залишити межі України.

На думку адвокатів, ризик знищення документів ОСОБА_5 доводиться шляхом припущень прокурора щодо поведінки інших осіб.

Щодо ризику тиску на свідків, то захист вважає, його недоведеним.

Що стосується ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, то як вважають захисники, сторона обвинувачення не надала слідчому судді жодного доказу на підтвердження можливості такої поведінки ОСОБА_5

Крім того, адвокати зазначають, що слідчим суддею визначаючи ОСОБА_5 розмір застави, не враховано її матеріальне становище.

Посилаючись на рішення Європейського суду та вимоги Національного законодавства, захист обґрунтовано вважає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення вимоги Закону дотримані не були, а продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою відбулось автоматично.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 04 грудня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52015000000000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 388 КК України.

15 червня 2016 року ОСОБА_5 о 13 год. 40 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

17 червня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 серпня того ж року.

01 серпня 2016 ухвалою слідчого судді вищевказаного суду продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 до 12 жовтня 2016 року та визначено заставу у розмірі 50 000 000 грн.

18 серпня 2016 року ухвалою колегії судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва постановлено нову ухвалу, якою також продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 12 жовтня 2016 року та визначено заставу у розмірі 50 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 11 грудня 2016 року та визначено заставу у розмірі 50 000 000 грн., та в подальшому, 05 грудня того ж року продовжений зазначений строк до 01 лютого 2017 року з визначенням вищевказаної застави.

25 січня 2017 року детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієв Х.М., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - начальника четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я., звернувся з клопотання до Солом'янського районного суду м. Києва про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з одночасним визначенням застави в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року вищевказане клопотання органу досудового розслідування було задоволено.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею в повному обсязі не дотримані.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана ОСОБА_11, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.

Під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав продовження строку тримання під вартою, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5, у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваної, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що вірогідність причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, слідчий суддя також врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення в справі «Харченко проти України») на тому, що п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення "законності". Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою. Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення особи свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваної, яка не одружена, працювала начальником відділу реалізації ПрАТ «Пласт», має постійне місця проживання в м. Києві, стан її здоров'я, а також те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувалася від органів досудового розслідування та суду, перешкоджала кримінальному провадженню, зокрема здійснювала незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що слідчим суддею безпідставно продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутнє таке переконливе обґрунтування і в самому клопотанні детектива про продовження строку тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Як вважає колегія суддів, продовжуючи ОСОБА_5 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею хоча і встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Крім того, в ході апеляційного розгляду провадження та вивчення матеріалів судового провадження було встановлено, що ОСОБА_5 більше восьми місяців знаходиться під вартою, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у зв'язку з завершенням досудового розслідування, що на думку колегії суддів, також свідчить про не обґрунтованість застосування до ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу, оскільки таке втручання у права та свободи особи, які гарантуються не лише Національним законодавством, а й закріплені в Конвенції з прав людини та основоположних свобод не можуть вже вважатися виправданими.

На підставі вище викладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання детектива про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому ухвалу слідчого судді слід скасувати, та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням всіх характеризуючих даних, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про незаконність постанови заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури Холодницького Н.1. від 23 січня 2016 року про продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 15 квітня 2017 року, колегія суддів вважає непереконливими і такими, що не ґрунтуються на беззаперечних доказах.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 27 січня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива та продовжено строк тримання під вартою, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання колегії суддів, здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї, процесуальних обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 13 год. 40 хв.27 березня 2017 року із визначенням застави в розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 гривень -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М. про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно доставити до місця проживання та звільнити з-під варти.

Зобов'язати підозрювану з'являтися за кожною вимогою суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.

Роз'яснити підозрюваній, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_5, наступні обов'язки:

- прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними особами у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи детективів у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити до 27 березня 2017 року, включно.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ПрисяжнюкО.Б. Глиняний В.П.

Справа №11-сс/796/859/2017 Категорія: ст.199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Бобровник О.В. Доповідач: Паленик І.Г.