Ухвала суду № 64468099, 24.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

з участю секретаря Ярмолюк М.І.

прокурора Перова А.В.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «ПЛАСТ», адвоката Іщенка О.Б. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., та накладено арешт на майно, а саме на нежитлові будинки за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Комарова, 11, і Полтавська область, Шишацький р-н, сщ. Нижні Яреськи, вул. Залізнична, 18, які належать ПрАТ «ПЛАСТ», шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «ПЛАСТ» відноситься до необоротних засобів юридичної особи та призначене для здійснення нею господарської діяльності. Вказана юридична особа не має жодного відношення до кримінального провадження та здійснює свою господарську діяльність виключно на законних підставах. Детектив у своєму клопотанні, на думку апелянта, не навів обґрунтованих підстав, які б давали можливість вважати, що дане нерухоме майно може бути відчужене чи передане на користь третіх осіб з метою приховування діяльності злочинної організації та, що вказане майно отримане внаслідок діяльності злочинної організації. Представник вважає, що у своєму клопотанні детектив спирається виключно на припущення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та те, що вказані кошти отримані в результаті діяльності злочинної організації. Також, апелянт зазначає, що майно юридичної особи не може бути предметом спеціальної конфіскації. Таким чином, на думку представника, висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні детектива майно, є помилковими, оскільки не підтверджуються ні доводами клопотання детектива, ні доданими до нього матеріалами.

Також, в апеляційній скарзі зазначається про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, так як власник майна не був повідомлений про розгляд справи, а зі змістом судового рішення він ознайомився 16 листопада 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання детектива про арешт майна відбувся без повідомлення власника, а копія оскаржуваного рішення, як вбачається з матеріалів провадження, на адресу останнього не надсилалась, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо своєчасності оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань апелянта на незаконність постановленого судом рішення, то колегія суддів вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих слідчим матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52015000000000002 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, будучи народним депутатом, обіймаючи посаду заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, володіючи досвідом керівника у сфері управління спеціальною діяльністю та веденні балансу спільної діяльності від імені учасників за договором про спільну діяльність, маючи повний контроль над діяльністю підприємств ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест», які є операторами за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», досконало вивчивши та проаналізувавши попит та ціни на ринку природного газу в Україні, прийняв рішення про особисте збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами ПАТ «Укргазвидобування», отриманими від реалізації природного газу, видобутого за договорами про спільну діяльність, шляхом зловживання службовим становищем, при цьому усвідомлюючи шкоду, яка буде завдана державним інтересам.

Загалом, в наслідок протиправних дій ОСОБА_5 та підконтрольної останньому злочинної організації, через реалізацію заздалегідь розробленого плану, було привласнено грошові кошти ПАТ «Укргазвидобування» у сумі 1 613 224 251 грн., чим завдано шкоди державним інтересам на вказану суму.

У зв'язку з викладеним, 05.07.2016 року Верховною Радою України задоволено подання Генерального прокурора України та прийнято рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту ОСОБА_5

В ході досудового розслідування встановлено, що член злочинної організації, створеної ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка є матір'ю останнього, є кінцевим бенефіціарним власником та представником компанії «Ostexpert Limited», зареєстрованої в Республіці Кіпр.

При цьому, між ОСОБА_5 та «Ostexpert Limited» укладено договір довічного управління корпоративними правами у низці суб'єктів господарювання, зокрема, ТОВ «Надра Геоцент», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Фірма Хас».

Також, причетність до діяльності та безпосередній контроль ОСОБА_5 над «Ostexpert Limited» підтверджується договором позики між останнійм та гр.. ОСОБА_7, за яким ОСОБА_5 зобов'язується передати грошові кошти на користь ОСОБА_7 шляхом перерахування їх з рахунку «Ostexpert Limited».

Наведені обставини, як вбачається з доводів клопотання, свідчать, що ОСОБА_5 є фактичним бенефіціаром компанії «Ostexpert Limited» та фактичним володільцем корпоративних прав у статутному капіталі ПрАТ «Пласт».

За ПрАТ «Пласт», власником істотної участі в статутному капіталі якого є «Ostexpert Limited», закріплено на праві власності нежитловий будинок за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Комарова, 11, а також нежитловий будинок Полтавська область, Шишацький р-н, сщ. Нижні Яреськи, вул. Залізнична, 18.

В рамках даного провадження детектив звернувся з клопотанням про накладення арешту на дане майно, при цьому зазначив, що метою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок вчинених ОСОБА_5 у складі злочинної організації кримінальних правопорушень, а також з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України та прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на дані нежитлові будинки.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

у Казначействі України.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані детективом матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно є безпідставними.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., та накладено арешт на майно, а саме на нежитлові будинки за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Комарова, 11, і Полтавська область, Шишацький р-н, сщ. Нижні Яреськи, вул. Залізнична, 18, які належать ПрАТ «ПЛАСТ», шляхом заборони (позбавлення права) власнику та/або іншим уповноваженим ним особам на відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ПрАТ «ПЛАСТ», адвоката Іщенка О.Б. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/269/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Бобровник О.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.