Ухвала суду № 64468100, 25.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фахтутдинова Ірина Василівна, ОСОБА_10 про визнання недійсним договору доручення, довіреності, скасування свідоцтв про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року

в с т а н о в и л а:

Справа № 752/5780/14-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/1462/2017Головуючий у суді першої інстанції К.Г. ПлахотнюкДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фахтутдинова І.В., ОСОБА_10 про визнання недійсним договору доручення, довіреності, скасування свідоцтв про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - автомобіля марки КІА модель SPORTAGE 2.01, тип Хетчбек -В легковий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, дата реєстрації 01.08.2012 року на ім'я ОСОБА_5, адреса АДРЕСА_1 видане ВРЕР №12 УДАІ ГУМВС України в м. Києві. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не взяв до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту отримання спірного транспортного засобу у власність ОСОБА_2 Факт доказування неотримання ОСОБА_2 даного транспортного засобу суд першої інстанції поклав на самого ОСОБА_2 та його представника.

Вказав на те, що він автомобіль не отримував, будь-яких актів приймання -передачі не підписував. Ним були виконані лише дії по зняттю з обліку автомобіля, який ОСОБА_1 на підставі довідки рахунку № 606849 від 01.08.2012 року продав ОСОБА_5, а останній мав розрахуватися з ОСОБА_5 після отримання довідки - рахунку. Дана довідка не визнана недійсною та не скасована, а тому підстав для скасування реєстрації автомобіля за ОСОБА_5 та визнання недійсним свідоцтва про реєстрації транспортного засобу у суду не було.

Вважає висновок суду про те, що ОСОБА_5 діяв як представник ОСОБА_1 купуючи спірний автомобіль, є нічим не підтвердженими обставинами, оскільки ОСОБА_5 придбав та зареєстрував автомобіль не як представник по довіреності, а як покупець - фізична особа, оскільки про довіреність обізнаний не був.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.

Позивач ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що воно є законним та обґрунтованим.

Інші особи (їх представники), які беруть участь у розгляді даної справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за відсутності цих осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, частково задовольняючи уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, встановивши, що ОСОБА_5 придбав спірний автомобіль у порушення вимог ч.3 ст. 238 ЦК України, оскільки придбав у власність зазначений автомобіль на підставі довіреності виданої позивачем діючи в своїх інтересах у тому числі спільно з ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону, зібраним по справі доказам виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилами ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа. - заперечує його дійсність па підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ст.ст. 237,238,244,245,248,249 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Форма довіреності повинна відповідати формі, я якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 24.03.2005 року на підставі договору купівлі-продажу №СС-0000100 ОСОБА_1 придбав у ДП «Паритет-АС» автомобіль модель - SPORTAGE 2005 року випуску, який було зареєстровано за реєстраційним номером НОМЕР_4.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фатхутдіновою І.В. 01.02.2012 року було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №74 довіреність ОСОБА_1, який на підставі попереднього усного договору з представниками, уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким надано право діяти, як разом, так і окремо один від одного, представляти його інтереси у відповідних органах нотаріату, Державтоінспекції, Міністерстві транспорту, страхових компаніях, комісіях, на біржах, на митниці, в банківських установах України або в будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуженням (продаж, (при умові сплати всіх необхідних податків), обмін) належним йому автомобілем марки КІА модель SPORTAGE 2.01, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3 ХЕТЧБЕК, тип ТЗ - легковий, реєстраційний НОМЕР_4. Для цього надано представникам право: керувати згаданим автомобілем, представляти його інтереси в органах нотаріату, комісійних магазинах, відповідних органах Державтоінспекції, комісіях, будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуженням автомобіля, його переобладнанням, ремонтом, проходженням державного технічного огляду, зняти автомобіль з обліку, укладати від його імені договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування автомобілем, визначаючи на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні йому за цими договорами грошові суми.

11 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фатхутдиновою І.В. внесено до Єдиного реєстру довіреностей запис про припинення дії довіреності, посвідченої 1 лютого 2012 року за номером №74 у реєстрі нотаріальних дій.

12 червня 2013 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_16 повідомлення, яким проінформував про припинення дії довіреності від 1 лютого 2012 року ВРП 106540. Просив у тижневий термін після отримання даного повідомлення повернути його автомобіль марки КІА, модель SPORTAGE 2.01, 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_5. Зазначене повідомлення про припинення дії довіреності від 1 лютого 2012 року ВРП 106540 було отримано повноважними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 19 червня 2013 року.

Направлене повідомлення ОСОБА_2 було повернуто ОСОБА_1, причини повернення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не зазначені працівником пошти.

Як вбачається із заяви № 088597-1330МС від 1 серпня 2012 року до ВРЕР № 12 УДАІ в м. Києві, ОСОБА_2, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_1, зняв ТЗ з обліку для реалізації і в той же день було зареєстровано право власності на цей же автомобіль за ОСОБА_5

Отже, суд першої інстанції, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 придбав спірний автомобіль за попереднім погодженням з ОСОБА_1, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_5 01.08.2012 року придбав спірний автомобіль з порушенням вимог ст. 238 ЦК України, оскільки діяв на підставі довіреності, виданої ОСОБА_1, вчинив правочин в своїх інтересах у тому числі спільно із ОСОБА_2

Також, суд дійшов вірного висновку, задовольнивши позов в частині визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки ОСОБА_5 придбав у власність, належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль з порушенням правил ч. 3 ст. 238 ЦК України, а власник транспортного засобу ОСОБА_1 оспорив цей правочин.

Крім того, зазначені обставини встановлювалися судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження факту отримання спірного транспортного засобу у власність ОСОБА_2 колегія суддів оцінює критично, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається, представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні визнав, що транспортний засіб ОСОБА_1 автомобіль КІА, реєстраційний НОМЕР_5 01.08.2012 року знімав з реєстраційного обліку ОСОБА_2

Зі змісту заяви №808597-1330 МС від 01.08.2012 року на ім'я начальника ВРЕР - 12 УДАІ в м. Києві від власника ОСОБА_1, останній просив провести операцію «зняття ТЗ з обліку для реалізації», марка, модель КІА, SPORTAGE 2.01, 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_5, автор заяви ОСОБА_2 до заяви додано доручення №ВРП 106540 від 01.02.2012 року.

Судом також встановлено, що ВРЕР №12 УДАІ ГУМВС України в м. Києві 01.08.2012 року зареєструвало на ім'я ОСОБА_5, проживаючого - область Житомирська, населений пункт Бердичів, вулиця, будинок, квартира Газопровідна, 23,99 автомобіль марки КІА модель SPORTAGE 2.01, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, ХЕТЧБЕК, тип ТЗ - легковий, реєстраційний НОМЕР_6, видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7.

Крім того, представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував, що відповідно до змісту довіреності, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 транспортний засіб та довіреність на право представництва його інтересів пов'язаних з експлуатацією та відчуженням належного йому на праві власності спірного автомобіля.

Також представник відповідачів ОСОБА_17 у суді першої інстанції у своїх поясненнях зазначив, що ОСОБА_2 знайшов для ОСОБА_5 транспортний засіб.

Вище викладене спростовує доводи апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_2 у розпорядження суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження протилежного.

Хибними є твердження апеляційної скарги, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині непроведнення з ним розрахунків є надуманим, оскільки ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги у судових засідання під час розгляду даної справи, а відтак матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 не заявляв позовної вимоги про сплату йому 60000,00 грн. за продаж автомобіля у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, твердження ОСОБА_2 у апеляційній скарзі про незаконність ухваленого судом рішення, порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведені та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: