АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/111/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О.В.
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Масенка Д.Є.
суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.
секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.
за участю прокурора Симківа Р.Я.
захисників Грабчака А.В., Корнієнко В.І.
підозрюваного ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисників Грабчака А.В. та ОСОБА_4, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я. та продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 30.01.2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат, що складає 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень, щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корюківка, Чернігівської області, громадянина України, українця, не одруженого, освіта вища технічна, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
Згідно ухвали, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Українита дійшов висновку, що ОСОБА_3 може негативно впливати на хід досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, врахувавши вищезазначені дані, а також матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя визначив заставу в розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат, що складає 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисники Грабчак А.В. та ОСОБА_4, які діютьв інтересах підозрюваного ОСОБА_3, подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, і постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисники вказують, що при винесенні вказаного рішення слідчим суддею допущено невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, захисники зазначають, що в порушення ст. 134, 135 КПК України, слідчий суддя, під час судового провадження, не здійснив судовий виклик в судове засідання адвокатів підозрюваного ОСОБА_3 - Грабчака A.B., Корнієнко В.І., ОСОБА_4, а залучив захисника в порядку ст. 49 КПК України, що, на думку сторони захисту, свідчить про порушення права на захист. Додають, що ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_8 звернули увагу судді на відсутність в матеріалах клопотання постанови про продовження строку досудового слідства, яка була надана в судовому засіданні без гербової печатки, в якій підпис ініціатора клопотання відрізняється від його підпису наявного в постанові про продовження строку досудового розслідування від 03.10.2016 року, що на думку апелянтів, вказує на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження.
Далі в апеляційній скарзі, захисники зазначають про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255 КПК України, оскільки в описовій частині до вказаної статті слідчий не зазначає час, місце скоєння злочину самим ОСОБА_3, при яких обставинах він був залучений до «злочинної організації», умисел на скоєння цього злочину, його роль в заволодінні грошовими коштами, що, на думку захисту, виключає правову кваліфікацію по ст. 255 КК України.
Також, апелянти наголошують на тому, що в повідомленні про підозру не вказано яким саме чином ОСОБА_3 привласнив чуже майно, при яких обставинах і яким саме майном чи коштами заволодів та на підставі чого йде мова про заниження ціни, адже стороною обвинувачення не надано жодного нормативного акта, який би вказував на обов'язковість продажу газу по так званій «ринковій» ціні, та зазначають, що ПАТ «Укргазвидобування» не визнано потерпілим, що вказує, як стверджують автори апеляційної скарги, на відсутність об'єктивної сторони злочину та виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_3
Крім того, захисники вказують, що з повідомлення ПАТ «Укргазвидобування» слідує, що грошові кошти підприємства ніхто не привласнив, а якщо їм були спричинені збитки, то вони відносяться до упущеної вигоди, що регулюється ЦК України, що, на думку сторони захисту, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3, ОСОБА_9 та інших фігурантів справи складу інкримінованих злочинів.
Також, сторона захисту акцентує увагу на відсутності доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначає, що слідчим та прокурором не надано доказів неможливості застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів.
У підсумку, захисники наголошують на тому, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000002 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
15.06.2016 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
16.06.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
18.06.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 год. 35 хв. 13.08.2016 року.
08.08.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до 12.10.2016 року та визначено заставу у розмірі 200 000 000 грн.
01.09.2016 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва рішення слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.08.2016 залишено без змін, а скаргу адвокатів Грабчака A.B., Корнієнка В.І. - без задоволення.
06.10.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до 11.12.2016 року та визначено заставу розмірі 200 000 000 грн.
02.12.2016 року Детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієв Х.М., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симків Р.Я., звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року дане клопотання задоволено та продовженопідозрюваному ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.01.2016 року включно, з визначенням застави в розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат, що складає 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень.
Під час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати ймовірною підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих детективом матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні детектива, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються детектив і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, тобто заявлені у клопотанні детективи ризики з часу застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки детектива щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині, є необгрунтованими.
Крім того, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Твердження захисників з приводу порушення прав підозрюваного ОСОБА_3 на захист, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Так, як вбачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_4 належним чином повідомлявся про розгляд клопотання про продовження строків тримання особи під вартою на 02.12.2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах провадження телефонограмою (а.с. 3 т. 2). У зв'язку із тим, що у судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, слідчий суддя ухвалою від 02.12.2016 року доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м. Києві призначити підозрюваному ОСОБА_3 захисника для надання правової допомоги. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що права підозрюваного ОСОБА_3 на захист було порушено.
Що стосується посилань апелянтів на відсутність у матеріалах провадження постанови про продовження строку досудового слідства, то колегія суддів визнає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до журналу судового засідання від 02.12.2016 року, прокурором Скибенко О.І. заявлено клопотання про долучення до матеріалів провадження даної постанови (а.с. 24 т. 2). Підстав сумніватися в оригінальності підпису ініціатора клопотання, колегія суддів не вбачає.
Посилання сторони захисту на те, що в повідомленні про підозру не вказано яким саме чином ОСОБА_3 привласнив чуже майно, при яких обставинах і яким саме майном чи коштами заволодів та на підставі чого йде мова про заниження ціни, що, на думку апелянтів, вказує на відсутність об'єктивної сторони злочину та виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_3, колегія суддів визнає непереконливими, оскільки зміст письмового повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 276 КПК України.
Крім того, доводи апеляційної скарги захисників в частині відсутності в діях ОСОБА_3, ОСОБА_9 та інших фігурантів справи складу інкримінованих злочинів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Що стосується посилань адвокатів на дані, які містяться у повідомленні ПАТ «Укргазвидобування», як на підставу, яка підтверджує відсутність в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, то дані обставини не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, як і не є, відповідно до вимог чинного законодавства, самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_3 застави у розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат, що складає 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 5 ст. 183 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що даний випадок є виключним та застосував заставу у розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат, з чим погоджується і колегія суддів.
Саме такий розмір застави, за переконанням колегії суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, оскільки детектив в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_3 на свободу. Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Враховуючи наведене, вказані в апеляційній скарзі вимоги та підстави, в яких захисники просять скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М. та продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 30.01.2017 року включно, із визначенням застави в розмірі 145 138 мінімальних заробітних плат, що складає 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисників Грабчака А.В. та ОСОБА_4, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
______ ________ _____
МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПрисяжнюкО.Б.
Судове рішення № 64115046, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 10.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/675/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: