Ухвала суду № 74506167, 19.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/959/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Мирошниченко О.В.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.,

при секретарі судового засідання Корчук І.О.,

з участю:

прокурора Жили О.Б.,

захисника Гавриленко В.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жили О.Б. і продовжено строк тримання під домашнім арештом до 19 березня 2018 року включно, із забороною залишати з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби місце постійного проживання за адресою: місто Київ, вул. Якуба Колоса, 21, кв.146, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 місті Києві, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ухвалою суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який став підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і який на момент розгляду клопотання про продовження строку домашнього арешту не зменшився. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Кравченко О.М. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зокрема, захисник вказує, що ухвала слідчого судді була винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та зазначені прокурором в клопотанні обставини, на думку апелянта, не підтверджені доказами. Більш того, апелянт зазначає, що на виконання вимог ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року підозрюваним ОСОБА_2 було здано на зберігання до органу дізнання закордонний паспорт для виїзду за кордон. При цьому автор апеляції звертає увагу, що в 2017 році підозрюваному ОСОБА_2 було видалено нирку внаслідок її онкологічного захворювання та останній має гіпертонічну хворобу, яка потребує стаціонарного лікування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника КравченкаО.М. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012250000000033, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 366; ч. ч. 3, 4 ст. 358; ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 209 КК України.

21 листопада 2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною до 21 січня 2018 року залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

15 січня 2018 року постановою заступника прокурора міста Києва Андрєєва А.В. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012250000000033 було продовжено до шести місяців, тобто до 21 травня 2018 року.

16 січня 2018 року (датоване 15 січня 2018 року) прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жила О.Б. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом. Це клопотання мотивоване тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання значного обсягу слідчих, розшукових та процесуальних дій, метою яких є отримання додаткових доказів, а ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і ризики, передбачені п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшилися та існують на теперішній час.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року дане клопотання прокурора було задоволено та підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк тримання під домашнім арештом до 19 березня 2018 року включно, із забороною залишати з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовженняОСОБА_2 строку триманняпід домашнім арештом слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильновстановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається у клопотанні прокурор, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто цей ризик з часу застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зменшився та існує на теперішній час. Тому слідчий суддя правильно визначив, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаному ризику, а у кримінальному провадженні необхідно провести значний обсяг слідчих, розшукових та процесуальних дій, які приведені у клопотанні прокурора.

В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, які вказані у ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі захисника.

Таким чином, ствердження автора апеляції щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження строку тримання під домашнім арештом, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Жили О.Б. і продовжено строк тримання під домашнім арештом до 19 березня 2018 року включно, із забороною залишати з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби місце постійного проживання за адресою:АДРЕСА_1, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін Т.В. Росік