Ухвала суду № 66166591, 28.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/920/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Паленика І.Г., Масенка Д.Є.

за участю секретаря Редик С.А.

прокурора Перова А.В.

захисників Глоби К.В., Парамонової О.Ю.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника Парамонової О.Ю. з доповненнями до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. та продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.04.2017 року до 01 год.05 хв. з визначенням застави в розмірі 3125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000 000 (п'ять мільйонів ) гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених. ч.5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.388 КК України.

Згідно ухвали суду слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.388 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, які містяться в доданих до клопотання прокурора матеріалах, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а саме можливості підозрюваного, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також врахувавши наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, у зв'язку із необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, та характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому ОСОБА_3. необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник Парамонова О.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування та обрати її підзахисному запобіжний не пов'язаний з триманням під вартою. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що виразилась у неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що на її думку є порушенням норм КПК

Також захисник зазначає, що висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки в матеріалах справи та клопотанні прокурора відсутні дані, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків та не зазначив жодного доказу того, що є реальна загроза, що її підзахисний буде ухилятись від слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність залишаючись на волі.

Крім цього захисник вказує і на те, що слідчий суддя не врахував характеризуючі дані її підзахисного та окремо свою увагу апелянт звертає на визначений слідчим суддею, як альтернативний вид забезпечення кримінального провадження розмір застави, який є непомірним та обґрунтовано незаконним для її підзахисного. Тому, таке рішення слідчого судді є наслідком ігнорування не тільки вимог чинного законодавства а й практики Європейського суду з прав людини.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення підозрюваного та захисників, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні прокурора, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.388 КК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3 .., чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Твердження захисника про те, що документи, долучені до клопотання слідчого, не мають ніякого відношення до підозрюваного ОСОБА_3, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, а саме протоколами допитів свідків, підозрюваних у даному кримінальному провадженні, протоколом обшуку, протоколами огляду предметів, речей та документів, які були вилучені під час досудового розслідування та іншими матеріалами, які на даному етапі кримінального провадження дають підстави вважати про ймовірно причетність підозрюваного ОСОБА_3 до інкримінованих кримінальних правопорушень.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушення, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на учасників у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які приведені у клопотанні прокурора.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя, всупереч твердження апелянта, врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про що прямо вказано в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 01.04.2017 року до 01 год.05 хв., тобто в межах строку досудового розслідування.

Таким чином, доводи захисників щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

Також не заслуговують на увагу колегії суддів посилання захисника щодо застосування непомірного розміру застави для ОСОБА_3 так як слідчий суддя виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, що не порушує ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. та продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.04.2017 року до 01 год.05 хв. з визначенням застави в розмірі 3125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000 000 (п'ять мільйонів ) гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених. ч.5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 364-1, ч.4 ст.28, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.388 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Парамонової О.Ю. з доповненнями до апеляційної скарги - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.