Ухвала суду № 64044197, 05.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

05 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвокатів Легких ВіктораВікторовича та Легких Кирила Вікторовича, які діють у захист прав та інтересів підозрюваної ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року,

за участю прокурора - Симківа Р.Я.

підозрюваної - ОСОБА_3

захисника - адвоката Легких К.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52015000000000002 від 04.12.2015 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, задоволено клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., про продовження строкутримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці України, яка народилася в с. Цуцилів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, звищою освітою, не заміжня, працювала начальником відділу реалізації ПрАТ «Пласт», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судима -

якій оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України.

Продовжено підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 01.02.2017 р. включно.

Одночасно підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що складає 50000000 (п'ятдесят мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрювану ОСОБА_3, у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає, без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, було визначено до 01.02.2017 р. включно, з моменту внесення застави.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення слідчих дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та попереднього продовження строку тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання не зменшилися, у зв'язку з чим дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисники підозрюваної подали апеляційну скаргу, в якій вважають оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М. про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою - відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисники підозрюваної вказують на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, яка на думку сторони захисту є також і безпідставною, а докази, які нібито свідчать про вчинення підозрюваною вказаних кримінальних правопорушень є сумнівними.

Також захисники зазначають про те, що ні в клопотанні детектива, ні в ухвалі слідчого судді не обґрунтовані обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, відсутні також докази того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, на думку захисників підозрюваної, слідчий суддя, при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порушення вимог ст. 182 КПК України, не врахував обставини кримінального провадження, зокрема відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження реальності нібито заподіяних збитків, майновий та сімейний стан підозрюваної та визначив заставу у розмірі 50000000 грн., яка є завідомо непомірною для підозрюваної.

Додатково сторона захисту посилається на порушення права підозрюваної на захист, з огляду на те, що захиснику не було вручено копію клопотання та матеріалів, доданих до нього, чим на думку захисників, сторона обвинувачення створила умови, при яких захист не міг належно підготуватися до захисту, а слідчий суддя дане порушення принципу змагальності та гарантії права на захист не виправив, хоча мав для цього час, в межах строку дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу.

В судове засідання не з'явився захисник Легких В.В., який був повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду апеляційної скарги, однак а ні ОСОБА_3, а ні інший захисник Легких К.В., який прибув до суду апеляційної інстанції, не заперечували проти розгляду апеляційної скарги без участі захисника Легких В.В., з чим також погодився і прокурор, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у відсутність захисника - адвоката Легких В.В.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ЛегкихК.В. та підозрюваної ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу захисників такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників підозрюваної задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52015000000000002, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2015 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період із січня 2013 року по січень 2016 року ОСОБА_3 у складі злочинної організації, створеної ОСОБА_6 вчинив низку кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, власності та у сфері господарської діяльності. Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участь в ній та участь в злочинах, вчинюваних такою організацією, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та юридичним особам.

15.06.2016 р. ОСОБА_3 була затримана, в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня останній було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України, а саме в участі у злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участь в ній та участь в злочинах, вчинюваних такою організацією, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та юридичним особам обґрунтовано підозрюється.

17.06.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.08.2016 р., та визначено заставу в розмірі 145138 мінімальних заробітних плат, що становить 200000000 грн., з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.

25.07.2016 р. постановою заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52015000000000002 було продовжено до чотирьох місяців, тобто до 15.10.2016 р.

01.08.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання детектива, продовжено строк тримання під ватою ОСОБА_3 до 12.10.2016 р., та визначено заставу в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що становить 50000000 грн., з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.

18.08.2016 р. ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва було скасовано ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 р. та постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива було задоволено частково, продовжено строк тримання під ватою ОСОБА_3 до 12.10.2016 р., та визначено заставу в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що становить 50000000 грн., з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.

03.10.2016 р. постановою заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52015000000000002 було продовжено до шести місяців, тобто до 15.12.2016 р.

05.10.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання детектива, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 11.12.2016 р., та визначено заставу в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що становить 50000000 грн., з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави.

30.11.2016 р. постановою заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52015000000000002 було продовжено до дев'яти місяців, тобто до 15.03.2017 р.

02.12.2016 р. детектив Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієв Х.М., за погодженням із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, посилаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, в їх сукупності, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з урахуванням обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8, , орган досудового розслідування переконаний в тому, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити ефективне та об'єктивне досудове розслідування.

05.12.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено клопотання детектива та продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.02.2017 р., включно, з визначенням застави в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що становить 50000000 грн., та покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Також, згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана ОСОБА_3, вислухана думка прокурорів та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.

При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для продовження строку тримання під вартою, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється та характеризуючі данні про особу підозрюваної, в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до у ваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, визначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Підставами взяття під варту та подальше тримання під вартою виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення (у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але вказують на причетність особи до вчиненого злочину).

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної з вчиненими злочинами підтверджується наявними у провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_3 до участі у злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також участь в ній та участь в злочинах, вчинюваних такою організацією, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та юридичним особам, є обґрунтованим, що дає підстави для продовження їй строку тримання під вартою, з метою здійснення подальшого досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, зважаючи на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, а також враховуючи усвідомлення підозрюваною тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється та можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, колегія суддів приходить до висновку про доведеність детективом та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_3, перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Слідчий суддя також дослідив те, що оскільки заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою, а також у зв'язку з тим, що строк дії попереднього рішення суду про тримання ОСОБА_3 під вартою завершується 11.12.2016 р., а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, клопотання детектива обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.02.2017 р., включно.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурорами під час розгляду клопотання детектива, а тому підстав вважати застосований запобіжний захід занадто суворим, в колегії суддів не має.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя виконав вимоги ст. ст. 177, 178, 182, 183, 199 КПК України, а тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники підозрюваної просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Посилання захисників на порушення права підозрюваної на захист, з огляду на те, що захиснику не було вручено копію клопотання та матеріалів, доданих до нього, чим на думку захисників, сторона обвинувачення створила умови, при яких захист не міг належно підготуватися до захисту, а слідчий суддя дане порушення принципу змагальності та гарантії права на захист не виправив, хоча мав для цього час, в межах строку дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу, є також необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів судового провадження, зокрема журналу судового засідання, під час розгляду клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, інтереси останньої представляло три захисника, один з яких був за призначенням з Регіонального центру надання безоплатної правової допомоги, а два інших, однин з яких саме Легких В.В. за договором про надання правової допомоги. Крім того, як вбачається з журналу судового засідання за 05.12.2016 р. та ухвали слідчого судді, жодного клопотання або скарги з приводу несвоєчасного вручення захисникам копії клопотання та матеріалів, якими це клопотання обґрунтоване з боку сторони захисту до слідчого судді не надходило, а навпаки, адвокатом Легких В.В. було заявлено клопотання про долучення додаткових доказів, що свідчить про обізнаність адвоката про питання, які були предметом розгляду в судовому засіданні місцевого суду 05.12.2016 р. під час розгляду клопотання детектива про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання детектива, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_3 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_3 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також правильно, з урахуванням виключного випадку, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 та дані про її особу, визначив заставу у розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_3 покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Даних, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_3 під вартою, матеріали судового провадження не містять.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог закону та обґрунтованим, так як ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисників підозрюваної, з викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №52015000000000002 від 04.12.2015 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., та продовжено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до 01.02.2017 р., включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 36284 мінімальних заробітних плат, що складає 50000000 (п'ятдесят мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України, а такожпокладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвокатів Легких Віктора Вікторовича та Легких Кирила Вікторовича, які діють у захист прав та інтересів підозрюваної ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І.О. Р и б а к