Ухвала суду № 58949495, 08.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7803/16-к

Провадження № 1-кс/760/8881/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., при секретарі Іоновій Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного, власника майна - ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування - Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокати АО «Клочков та партнери» ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють як захисники в інтересах ОСОБА_3, звернулися до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просили визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування - детектива НБ Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Войтюка Р.В., яка полягає у неповерненні ОСОБА_3 вилученого під час обшуку 15.06.2016 року в рамках кримінального провадження № 52015000000000002 автомобіля Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, який належить останньому на праві власності.

У зв'язку з цим просили зобов'язати уповноважену особу слідчого (детектива) повернути ОСОБА_3, або його представнику, автомобіль Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, який був вилучений під час обшуку 15.06.2016 року за адресою: АДРЕСА_1; у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52015000000000002.

В обґрунтування поданої скарги заявники посилались на те, що 15.06.2016 року з прибудинкової території біля будинку по АДРЕСА_1 був тимчасово вилучений автомобіль Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Даний автомобіль було вилучено на підставі протоколу обшуку від 15.06.2016 року та примусово переміщено з прибудинкової території по АДРЕСА_1, на вул. Сурікова, 3, за місцезнаходженням Національного антикорупційного бюро України, де того ж дня у вказаному автомобілі був проведений обшук.

Між тим, на вилучений та примусово переміщений 15.06.2016 року автомобіль не був накладений арешт у встановленому ст. 170-171 КПК порядку, слідчий (детектив) з клопотанням про арешт даного авто у продовж 48 годин до суду не звернувся, на усні вимоги підозрюваного ОСОБА_3, який є його власником, детективами НАБУ його повернуто не було, у зв'язку з чим заявники звернулись до суду з вказаною скаргою та просили її задовольнити.

В судове засідання заявники не з'явились, заявник ОСОБА_2 надав до суду клопотання про розгляд скарги у їх відсутності.

Детектив в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, пояснень по суті скарги не направив, проте його неявка в силу ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 14.06.2016 року було проведено 15.06.2016 року обшук автомобіля Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та який під час проведення обшуку був тимчасово вилучений згідно з протоколом обшуку від 15.06.2016 року з прибудинкової території біля будинку по АДРЕСА_1.

Встановлено, що слідчій (детектив) не звернувся у продовж 48 годин з дня його вилучення із клопотанням про його арешт, при цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.

Частина 1 ст.167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Згідно з ч.2 ст167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.

Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені в ст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним ; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст.171 та ч.6 ст.173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

При цьому, в ч.5 ст.171 КПК України вказано, що клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом наступного дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Аналізуючи правовий зміст ч.7 ст.236, ч.1 ст.98 та ч.2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають один з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст.98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за минуванням стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч.5 ст.171 КПК України діючим КПК України не передбачено.

Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч.7 ст.236 КПК України.

В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна згідно з правилами ст.169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.

Оцінюючи зібрані по справі докази, аналізуючи правові позиції учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки слідчий (детектив), не накладаючи арешт на майно в кримінальному провадженні, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених ч.1 ст.167 КПК України (арешт або повернення), а також слідчим вилучено майно, яке не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі від 14.06.2016 року.

Так,нормою ст. 303 КПК передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Зі змісту ст.307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 167-169, 303-307, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного, власника майна - ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування - Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування - детектива НБ Першого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Войтюка Р.В., яка полягає у неповерненні ОСОБА_3 вилученого під час обшуку 15.06.2016 року в рамках кримінального провадження № 52015000000000002 автомобіля Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, який належить йому на праві власності.

Зобов'язати уповноважену особу слідчого (детектива) повернути ОСОБА_3, або його представнику, автомобіль Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1, який був вилучений під час обшуку 15.06.2016 року за адресою: АДРЕСА_1; у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52015000000000002.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Б.Калініченко