Ухвала суду № 57366407, 25.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2016 року Справа № 914/362/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Гольцової Л.А.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2016

у справі № 914/362/16 господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"

про визнання недійсним договору позики № 22-Ф від 22.12.2014

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі № 914/362/16.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії стороні у справі, а саме Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк".

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування наведеного скаржник посилається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки щодо нього порушено провадження про банкрутство у справі № 914/3604/15.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення (звільнення) сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Водночас наведені ТОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Між тим, дана касаційна скарга не містить посилань на норми матеріального і процесуального права, які, на думку скаржника, порушили суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вказано в п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі № 914/362/16 відхилити.

Касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі № 914/362/16 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз".

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Л. Гольцова