Ухвала суду № 57165620, 14.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2016 року Справа № 914/378/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.03.2016у справі№ 914/378/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"провизнання договору дійсним

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються зокрема докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Всупереч зазначеним вимогам, скаржником не додано до касаційної скарги доказів надсилання її копії іншим сторонам у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Також, згідно із вимогами частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Як встановлено колегією суддів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" посилається важке фінансове становище.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими, оскільки скаржником не надано доказів, які б підтверджували як наведені обставини, так і його майнове становище станом на дату подання касаційної скарги, у зв'язку із чим відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В пункті 62 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 11 зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.

Всупереч наведеному, у касаційній скарзі не зазначено суті порушень норм матеріального та/чи процесуального права, допущених судом апеляційної інстанцій при прийнятті ухвали від 28.03.2016 про повернення апеляційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 43, 86, 111, п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у справі № 914/378/16 Господарського суду Львівської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир