Ухвала суду № 85700724, 13.11.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8719/17

н/п 1-кс/766/15320/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., за участю секретаря Звади О.М., представника скаржника – адвоката Поляновського В.Г., прокурора Жакоміна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу адвоката Поляновського Віталія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 17.09.2019 року про закриття кримінального провадження №42014000000001194 від 24.10.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла скарга адвоката Поляновського Віталія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 17.09.2019 року про закриття кримінального провадження №42014000000001194 від 24.10.2014 року, в якій він просить: скасувати постанову прокурора Прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) О.В. Жакоміна від 17.09.2019 р. про закриття кримінального провадження №42014000000001194 відносно підозрюваного ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вказану скаргу мотивовано тим, що 27.09.2019 р. представник скаржника отримав поштою постанову прокурора Прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) О.В. Жакоміна від 17.09.2019 р. про закриття кримінального провадження №42014000000001194 стосовно підозрюваного ОСОБА_3 розслідування проводилось за ч. 2 ст. 332-1 КК України) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Представник скаржника зазначає, що сторона захисту вимушена оскаржити цю постанову як незаконну і протиправну з мотивів злісного застосування прокуратурою завідомо невірних правових підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ігнорування численних висновків слідчих суддів.

Представник скаржника вказує, що прокурором у постанові про закриття кримінального провадження ігнорує свідченнями спеціаліста ДУ "Держгідрографія" ОСОБА_4 щодо недосконалості і неповноти навігаційної системи АІС. Прокурор поєднує непоєднуване - пов`язує між собою обставини, які за визначенням не можуть перебувати в причинно-наслідковому зв`язку. Так, він прямо зазначає, що «визначити мету в`їзду ОСОБА_1 на тимчасово окуповану територію України та перебування в неї не надалось можливим», але тут же робить висновок, що злочин все ж таки був. Хоча ст. 332-1 КК України в самій своїй диспозиції вказує злочинну мету (заподіяння шкоди інтересам держави) як невід`ємний, конструктивний елемент цього складу злочину, без якого й самого злочину немає і не може бути. Відповідно, підстава закриття провадження має бути зовсім інша.

Представник скаржника стверджує, що позиція прокурора Прокуратури АРК, як і його попередників з ГПУ, стабільно не ґрунтується на правильній оцінці обставин справи, і це має бути оцінене слідчим суддею.

Також представник скаржника вказує, що за півроку досудового розслідування слідчі та прокурори не спромоглись провести всі необхідні слідчі дії, як-то: допити членів екіпажу буксиру "Витязь" (окрім ОСОБА_5 .Г ОСОБА_6 ) - з приводу подій 30.07.2014 р.; допити посадових осіб ДП "МТП "Усть-Дунайськ", судновласника буксиру "Витязь" і плавкрану "ПГП-2", - з приводу подій 30.07.2014 р., а також щодо суднових документів плавкрану ''ПГП-2"; витребування в ДП "МТП "Усть-Дунайськ" необхідної документації (у т.ч. суднових документів плавкрану "ПГП-2") шляхом направлення відповідних письмових запитів. Окрім того, прокурором призначалась почеркознавча експертиза вантажного маніфесту від 31.07.2014 р. на предмет підроблення підпису ОСОБА_2 , яка, напевно, так і не була проведена, що не заважає прокурорам раз за разом закривати провадження. Отже, у прокуратури було цілих б місяців для того, щоб «отримати допустимі докази вини ОСОБА_1 » - більш ніж достатній термін для сумлінних працівників. Відсутність таких доказів зі спливом 6 місяців, з одного боку, свідчить про «якість» проведеної слідчої роботи, з іншого - обумовлює обов`язок прокурора ухвалити остаточне процесуальне рішення саме на підставі наявних у справі доказів. Таким рішенням у випадку ОСОБА_2 може бути виключно постанова про закриття КП №42014000000001194 за відсутністю події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України), на чому ОСОБА_7 Крайніков наполягає вже 4 роки .

Крім цього, представник скаржника просить звернути увагу не те, що раніше постановами прокурорів Генеральної прокуратури України Є.О. Красножона та У.С. Асанова від 23.03.2016 р., від 16.05.2016 р., від 29.09.2016 р. та від 09.03.2017 р. провадження №42014000000001194 відносно підозрюваного ОСОБА_2 вже закривалось з використанням тієї ж підстави - п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Всі чотири постанови прокурорів послідовно скасовувались судом як незаконні. Слідчі судді дійшли висновків про наступні допущені ГПУ порушення: дії підозрюваного ОСОБА_2 не відповідають диспозиції ст. 332-1 КК України; матеріали кримінального провадження не містять доказів наявності в діях підозрюваного ознак умислу на досягнення злочинної мети (заподіяння шкоди інтересам держави); прокуратурою проігноровано низку клопотань сторони захисту про проведення процесуальних та слідчих дій (у т.ч. підкріплених зобов`язуючими ухвалами слідчих суддів); не перевірені слідчими діями свідчення підозрюваного щодо підробки його підпису на вантажному маніфесті від 31.07.2014 р.; матеріали кримінального провадження у цілому свідчать про неповноту, однобічність і упередженість проведеного досудового розслідування, необґрунтованість остаточного процесуального рішення прокурора; не було проведено жодної додаткової слідчої (процесуальної) дії з метою виконання вказівок попередніх ухвал слідчих суддів; при новому розслідуванні прокурору слід у першу чергу надати оцінку доводам, які сторона захисту наводить в обґрунтування своєї правової позиції; провадження слід завершити на підставі наявних у справі доказів по причині закінчення присічних строків досудового розслідування;

Представник скаржника вказує, що жодне з ключових зауважень слідчих суддів прокуратурою так і не було прийняте до виконання і не призвело до належних висновків. Загалом, в тексті оскаржуваної постанови чітко прослідковується формалізований підхід прокурора до її складання. Обрана прокурорами підстава для закриття кримінального провадження не реабілітує ОСОБА_2 в суспільній думці, а розцінюється громадськістю виключно як технічний показник роботи слідства, а не як доказ невинуватості підозрюваного. ОСОБА_2 це категорично не влаштовує і він наполягає на закритті провадження щодо нього з іншої підстави - у зв`язку із відсутністю самої події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК).

Посилаючись на вищевикладені обставини, представник скаржника просить скаргу задовольнити, а зазначену постанову скасувати.

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги скарги підтримали в повному обсязі посилаючись на підстави зазначені у ній. Просили скаргу задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Просив відмовити у її задоволені. Надав для ознайомлення та дослідження матеріали закритого кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши думку та пояснення учасників судового процесу, дослідивши скаргу, додані до неї матеріали та матеріали закритого кримінального провадження, приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42014000000001194 від 24.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.

17.09.2019 року заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсоні) Жакоміним О.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження №42014000000001194 від 24.10.2014 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із ти, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Оцінюючи на предмет законності вказаної постанови, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Між тим, закриваючи кримінальне провадження, прокурором означених вимог не дотримано в повному обсязі.

Так, закриваючи кримінальне провадження, прокурор в оскаржуваній постанові зазначив, що кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, підлягає закриттю у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримання.

Поряд із тим, зазначений висновок слідчого в оскаржуваній постанові не ґрунтується на матеріалах скарги, матеріалах закритого кримінального провадження та поясненнях представника скаржника наданих у судовому засіданні, оскільки прокурором в оскаржуваній постанові не надана оцінка доводам сторони захисту щодо відсутності події кримінального правопорушення та спливу строку досудового розслідування, так як з моменту пред`явлення підозри особі, пройшло 6 місяців та строк досудового розслідування не було продовжено. Крім того, у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою у 2014 році, умисно порушив порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому, постанова Кабінету міністрів України, якою було затверджено «Порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» прийнята лише 04.06.2015 року, відповідно вказаного «Порядку» на момент вчинення особою вказаних дій не існувало. Зазначеним обставинам, прокурором відповідна та належна правова оцінка не була надана. Разом з цим, вказане кримінальне провадження закрито з підстав п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України, що суттєво порушує право скаржника. Також, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурором в оскаржуваній постанові так і не виконані вимоги та вказівки викладені в ухвалах слідчих суддів від 22.04.2016 року, 04.08.2016 року, 02.03.2017 року, якими скасовані попередні постанови про закриття вказаного кримінального провадження.

Вказані обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставини кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість викладеного висновку в постанові заступника начальника відділу прокуратури АР Крим (з дислокацією в м. Херсоні), а тому вважає недотриманими при винесенні оскаржуваної постанови вимоги ст. ст. 2, 284 КПК України, в зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 93, 94, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Поляновського Віталія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 17.09.2019 року про закриття кримінального провадження №42014000000001194 від 24.10.2014 року – задовольнити.

Постанову заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м. Херсон) Жакоміна О.В. від 17.09.2019 р. про закриття кримінального провадження №42014000000001194 від 24.10.2014 р. – скасувати, зобов`язати орган досудового розслідування відновити розслідування в даному кримінальному провадженні і провести досудове розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 18.11.2019 р. о 13 год. 20 хв.

Слідчий суддяД. О. Гонтар