Ухвала суду № 81395748, 24.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 квітня 2019 року м. Київ № 320/2079/19

Суддя Київського адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до дільничної виборчої комісії №320351 з виборів Президента України у територіальному виборчому окрузі №96 про визнання протиправною бездіяльності та визнання прошеним права,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до дільничної виборчої комісії №320351 з виборів Президента України у територіальному виборчому окрузі №96, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність дільничної виборчої комісії №320351 з виборів Президента України у територіальному виборчому окрузі №96, що виразилась у не розгляді скарги ОСОБА_1 від 21.04.2019;

- визнати порушення права на вільні вибори по голосуванню військовослужбовцями на виборчій дільниці №320351 у територіальному виборчому окрузі №96.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відомостей про місце проживання позивача, поштовий індекс позивача, позовна заява не містить.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У Пункті 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до частини 2 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб’єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Таким чином, право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісії мають учасники виборчого процесу за умови, що оспорювані рішення, дії, чи бездіяльність порушують його права як виборця або його інтереси щодо участі у виборчому процесі.

У якості підстави позову позивач зазначає, що став свідком порушень виборчих прав військовослужбовців, яким всупереч гарантіям, закріпленим у Законі України «Про вибори Президента України», не було надано можливість вільно проголосувати.

Доводи про порушення виборчих прав військовослужбовців позивач аргументує тим, що на виборчу дільницю вони прибули організовано (строєм) та під командуванням командира, що, на переконання позивача, становить втручання у право вказаних військовослужбовців на вільне волевиявлення.

Як зазначає позивач у позовній заяві, дільнична виборча комісія на його заяву, у якій були викладені зазначені факти, не відреагувала, у зв’язку з чим допустила протиправну бездіяльність.

Отже, зміст та підстави позову свідчать, що звертаючись до суду позивач прагне захистити виборчі права інших осіб – невизначеного кола військовослужбовців, які голосували на виборах Президента України на виборчій дільниці №320351.

При цьому позов не містить викладу будь-яких обставин, які б свідчили, що рішенням, дією або бездіяльністю дільничної виборчої комісії №320351 з виборів Президента України у територіальному виборчому окрузі №96 були безпосередньо порушені виборчі права особисто позивача чи його право на участь у виборчому процесі.

Суд також звертає увагу й на інші недоліки позовної заяви, що полягають у наступному.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд звертає увагу позивача на те, що зміст позовних вимог – це вимоги позивача, тобто певна форма захисту права, свободи чи інтересу, застосувати яку просить позивач від суду.

У якості способу захисту порушених прав позивач у прохальний частині позовної заяви просить суд визнати порушеними права військовослужбовців на вільні вибори під час голосуванні на виборчій дільниці №320351, з приводу чого суд зазначає наступне.

У частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав. Встановивши порушення законодавства про вибори, суд приймає рішення, резолютивна частина якого повинна містити спосіб захисту порушених прав та інтересів, що відповідає змісту спірних правовідносин, характеру порушення. Перелік типових способів захисту порушених прав визначений у пунктах 1-6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи із обставин справи та характеру спірних правовідносин тощо суд може обрати інший спосіб захисту порушених прав, за умови, що він не суперечить закону і забезпечить ефективний захист прав позивача.

Таким чином, передумовою для застосування судом будь-яких способів захисту прав є встановлення їх порушення.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що вимога позивача про захист його прав шляхом визнання (констатації) їх порушеними у резолютивній частині рішення не відповідає юридичній категорії «спосіб захисту порушених прав», у зв'язку з чим підлягає уточненню з приведенням у відповідність до статті 5 та статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідачів позивач до позовної заяви не приєднав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 11 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунуті не пізніше 13:00 год. 24.04.2019 шляхом подання безпосередньо до суду:

- уточненої позовної заяви:

1) із приведенням прохальної частини позовної заяви (змісту позовних вимог) у відповідність до визначених у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способів захисту порушених прав;

2) із зазначенням обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю виборчих прав безпосередньо ОСОБА_1;

3) із зазначенням місця проживання позивача, поштового індексу.

- копію уточненої позовної заяви для направлення відповідачеві.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248, 273, 277 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до дільничної виборчої комісії №320351 з виборів Президента України у територіальному виборчому окрузі №96 про визнання протиправною бездіяльності та визнання прошеним права, - залишити без руху.

2. Позивачеві не пізніше 13:00 год. 24.04.2019 усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.