Ухвала суду № 78271599, 03.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15619/18

Провадження № 1-кп/638/1289/18

У Х В А Л А

іменем України

03 грудня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі колегії суддів

головуючого судді - Штих Т.В.,

судді - Аркатової К.В.,

судді- Цвірюка Д.В.,

за участі секретаря - Тарасової О.П.,

за участю прокурора - Ільєнкова О.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників Агафонової Т.А., Гунченко О.В., Житченко Д.Ю., Попенко Д.В.,

захисників потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харків обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201721080000398 від 14.11.2017 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, з вищою освітою, одружений, ФОП, керівник та співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», керівник TOB «Шелдер Лімітед», TOB «Східна нафтова компанія-СД», TOB «Нафтопродукти Слобожанщини», TOB «Етерніті ЛТД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, звільнений від кримінальної відповідальності вироком Дзержинського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.212 КК України на підставі ст.44, ч.4 ст.212 КК України, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Сімферополь, громадянин України, з вищою освітою,одружений, співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», кінцевий бенефіціар TOB «Східна Нафтова Компанія СД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, -

встановив:

24 жовтня 2018 року до суду надійшов обвинувальний акт стосовно вказаних осіб.

У підготовчому судовому засіданні 30 жовтня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід утримання під вартою з визначеною заставою. Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід тримання під вартою та змінено розмір застави.

В підготовчому судовому засіданні 28 листопада 2018 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1- Житченко Д.Ю. надав через канцелярію суду клопотання про заміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на будь який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вказане клопотання вручене всім учасникам судового розгляду та оголошена перерва.

В судовому засіданні 03 грудня 2018 року прокурор заперечував проти вказаного клопотання та зазначив, що жодної підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не має. Надані докази хвороби стосуються дитини обвинуваченого, натомість інших підстав зміни запобіжного заходу не має. Вказав, що ним зроблено запит до СІЗО № 27 на предмет захворювань ОСОБА_1, проте відповіді на вказаний запит не отримано. Вважав, що належне медичне лікування ОСОБА_1 може отримати в умовах СІЗО.

Захисник потерпілого ОСОБА_7 розділив думку прокурора та просив відмовити в задоволенні клопотання. Надав письмові заперечення, які свідчать про те, що ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, ухилятися від явки до суду, піддав сумніву надану медичну інформацію стосовно ОСОБА_1

Захисник потерпілого ОСОБА_8 повідомив колегію суддів про належність умов лікування в умовах СІЗО, вважав, що не має підстав для заміни запобіжного заходу, послався на чинне законодавства, що передбачає можливість продовжити запобіжний захід тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив колегію суддів задовольнити вказане клопотання, вказав, що має хронічні захворювання, лікування , яких унеможливлене в умовах СІЗО, просив звернути увагу на той факт, що особи, які є свідками у даному кримінальному провадженні звільнені з роботи, та він не може у подальшому впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив задовольнити вказане клопотання.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Гунченко А.В., Житченко Д.Ю., Попенко Д.В., наголошували на неможливості тримання ОСОБА_1 під вартою під загрозою його життю та здоров'ю. Повідомили, що відповідно до наданих суду медичних документів ОСОБА_1 має захворювання, які без належного лікування можуть привести до трагічних наслідків. Звернули увагу суду на те, що під час досудового слідства ОСОБА_1 не ухилявся від явки до суду та органу досудового розслідування, виконував покладені на нього обов'язки, тому є всі підстави змінити запобіжний захід на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_2 повідомила про необхідність задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового розгляду, приходить до наступного.

З клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 звернувся представник потерпілого ОСОБА_10, який зазначив, що ОСОБА_1 порушує покладені на нього відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 липня 2018 року обов'язки, та відлучався із населеного пункту. Де він проживає, вчиняє тиск на потерпілих та свідків, притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України та з нереабілітуючих підстав був звільнений від кримінальної відповідальності, відносно нього здійснюється досудове розслідування за ч.3 ст. 212 КК України, не визнає себе винним, не вчиняє жодних дій на відшкодування завданої матеріальної шкоди. Представник потерпілого зазначив, що існують ризики з боку ОСОБА_1 переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджання провадженню іншим чином, так як ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, потерпілі та свідки у справі не допитані, тяжкими суспіль- небезпечними наслідками інкримінованого кримінального правопорушення, притягненням до кримінальної відповідальності в минулому, не відшкодування шкоди, завданої інтересам підприємства, реальністю вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, порушення обов'язків, покладених ухвалою суду від 23 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор з вказаним клопотанням не звертався.

Ухвалою від 30 жовтня 2018 року вказане клопотання задоволене, та обрано запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою з розміром застави 4 349 979 гривен.

Відповідно до ст. 314 КПК України, що регламентує порядок проведення судом підготовчого судового засідання за пред'явленим обвинуваченням, на даній стадії судового розгляду, не вправі давати будь яку оцінку формулюванню обвинувачення, в тому числі і щодо повноти та правильності пред'явленого обвинувачення.

Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

При вирішенні питання про обрання чи заміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою колегія суддів враховується той факт, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому в вину діяння, надає можливість не перешкоджати інтересам правосуддя, шляхом ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Колегія суддів, при обрання запобіжного заходу, звертала увагу на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, чинити перепони встановленню істини під час судового слідства, а також, знаходячись на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність.

Проте, на разі, колегією суддів детально вивчена медична документація щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1, надана, як додатки до клопотання захисника Житченко Д.Ю.

Так, відповідно до виписки № 11170 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 має тяжкі кардіо захворювання. Відповідно до довідки, виданої КНП « МКЛШНД ім. професора О.І. Мещанінова» від 23 листопада 2018 року ОСОБА_1 потребує госпіталізації з поміщенням до стаціонару.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він одружений, має двох неповнолітніх дітей. Син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідно до дослідженої медичної інформації та документації має імунологічні захворювання, потребує постійного лікування та знаходження в медичних закладах.

При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу колегія також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність чи відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Колегія суддів також вважає встановленим існування ризиків передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотань колегією суддів вивчена можливість щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, колегія суддів не вбачає можливим змінити на інші запобіжні заходи обвинуваченому тримання під вартою.

Разом з тим, колегія суддів, вважає за можливе при вказаних обставинах зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, наявність в нього двох неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, вказуючи на обраний ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року розмір застави, як на завідомо непомірний для обвинуваченого.

При цьому колегія суддів виходить з того, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактом. Щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь- яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому колегія суддів, враховуючи обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вважає пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд є застава, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не суперечить положенням п.3 ч.5 ст. 182 КПК України. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, буде співмірним з існуючим у кримінальному провадженні ризикам та в разі внесення такого розміру застави це зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст.199,182 КПК України, колегія суддів з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого ОСОБА_1, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зменшує заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 300 ( трьох ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає 528 600 ( п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот гривен).

На підставі викладеного, керуючись ст. 54, 314 - 316 КПК України, колегія суддів -

постановила:

Залишити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді утримання під вартою на 60 днів до 28.12.2018 року 24:00 год.

Визначити суму застави ОСОБА_1 в розмірі 300 ( трьох ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає 528 600 ( п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот гривен), які необхідно внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває АДРЕСА_3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з- під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Штих Т.В.

Судді Аркатова К.В.

Цвірюк Д.В.