Ухвала суду № 72008547, 05.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" лютого 2018 р. Справа № 5023/1668/11

Суддя -доповідач: Плахов О.В.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кирик Оксани Володимирівни, м.Харків (вх. №256 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2017р. у справі № 5023/1668/11 (суддя Усатий В.О., повний текст ухвали складено 19.09.2017р.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто", Харківська область, Харківський район, с. Тернова,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2017р. у справі №5023/1668/11 (суддя Усатий В.О.) замінено кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" на його правонаступника - ТДВ "Гармонія" в розмірі вимог забезпечених заставою в сумі 459324102,55грн., поточної заборгованості в сумі 92954635,40грн. та штрафних санкцій в сумі 3500,00грн.; замінено кредитора - ТДВ "Гармонія" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшнс" в розмірі вимог забезпечених заставою в сумі 459324102,55грн., поточної заборгованості в сумі 92954635,40грн. та штрафних санкцій в сумі 3500,00грн.; зобов'язано ліквідатора внести зазначені зміни до реєстру вимог кредиторів банкрута.

Арбітражний керуючий Кирик Оксана Володимирівна з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2017р. у справі №5023/1668/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" про заміну кредитора у справі №5023/1668/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто".

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Пунктом 11 частини 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу постановлено господарським судом першої інстанції 19.09.2017р., отже, строк подання апеляційної скарги сплив 25.09.2017р.

Проте, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 24.01.2017р., що вбачається з відбиток штампу ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті.

З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду на 4 місяці.

Разом, з тим, арбітражний керуючий звернувся до апеляційного господарського суду з клопотаннями про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку, арбітражний керуючий посилається на те, що не був присутній в судовому засіданні місцевого господарського суду, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу, на його адресу вказана ухвала не надсилалась, та відповідно про її існування йому стало відомо лише 16.01.2018р. з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки на думку колегії суддів, наведені арбітражним керуючим в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, не доведені будь-якими належними та допустимими доказами, відповідні обставини в силу приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Колегія суддів зазначає, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р. № 1774-VIII, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставок судового збору.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме 1762,00грн.

Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги матеріалів, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кирик Оксани Володимирівни на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2017р. у справі №5023/1668/11 залишити без руху.

2.Арбітражному керуючому Кирик Оксані Володимирівні усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз'яснити арбітражному керуючому Кирик Оксані Володимирівні, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Плахов О.В.