Ухвала суду № 71437753, 28.12.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11033/17

Провадження № 1-кс/234/6863/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора - Абрамова В.І.

слідчого - Оголя В.М.

захисника - адвоката Проніної А.І.

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Оголя В.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000083 від 25.01.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Макіївка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Оголь В.М. 27 грудня 2017 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивує тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено, у встановленому законом порядку, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

Розслідуванням встановлено, що на підставі протоколу №1 загальних зборів ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (далі - ТОВ «Сєвєродонецький АБЗ») від 01.07.2016 ОСОБА_3 призначено директором цього товариства.

Відповідно до п. 9.6 Статуту ТОВ «Сєвєродонецький АБЗ», директор Товариства діє від імені Товариства, в межах своєї компетенції, видає накази та розпорядження, у відповідності з трудовим законодавством наймає на роботу і звільняє працівників, здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань.

ТОВ «Сєвєродонецький АБЗ», в особі директора ОСОБА_3, 06.05.2017 придбав за договором купівлі-продажу, нежитлові будівлі з виробництва та укладання асфальтобетону, а також обладнання і устаткування з виробництва та укладання асфальтобетону, які розташовані за адресою: Донецька область, Слов'янський район, смт. Райгородок, провулок Куйбишева, земельна ділянка 1А.

Так, ОСОБА_3, будучи службовою особою - директором підприємства, роботодавцем та основним організатором безпеки робіт на асфальтобетонному заводі у смт.Райгородок, Слов'янського району Донецької області, зобов'язаним знати та суворо дотримуватись нормативних актів, регламентуючих порядок його діяльності з забезпечення безпечних умов робіт, у порушення ст. ст. 13, 17, 18, 21 Закону України «Про охорону праці», пунктів 3.15, 3.16.1, 3.16.4, 3.16.5, 3.16.7, 3.17, 3.19, 3.23, 4.6, 4.20, 4.47, 4.48, 5.11.6, 10.1, 10.3, 10.4, 10.5, 1.3.1, 8.7.1 НПАОП 26.30-1.04-03 «Правил охорони праці працівників асфальтобетонних заводів», пункту 1.7.III «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», пункту 3.3.ІІІ «Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», пунктів 4-7 НПАОП 00.0-6.01-10 «Порядку проведення державного технічного огляду великотонажних та інших технологічних транспортних засобів», пунктів 4.1, 6.1, 6.2 НПАОП 00.0-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, пунктів 1.1, 1.2 наказу МОЗ від 23.07.07 № 246 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», пункту 1.4 наказу МОЗ/МВС від 31.01.13 № 65/80 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» починаючи з 06.05.2017, діючи з метою зменшення виробничих витрат, нехтуючи безпекою людей, які працюють та знаходяться на території заводу, умисно самоусунувся від виконання покладених на нього діючим законодавством обов'язків з організації безпечних робіт на підприємстві - асфальтобетонному заводі, розташованому за адресою: Донецька область, Слов'янський район, смт. Райгородок, провулок Куйбишева, земельна ділянка 1а, завідомо знаючи про існуючі на ньому порушення правил безпеки та норми законодавства з охорони праці, він не вжив заходів на усунення вищевказаних порушень правил безпеки, не забезпечив функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, не створив на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів та допустив ведення робіт працівниками підприємства в умовах постійного порушення правил безпеки, що створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків у вигляді: виникнення пожеж або вибухів, в тому числі на електроустановках електричних станцій та мереж, враження персоналу електричним струмом, травмування персоналу підприємства через вивід з ладу обладнання заводу несправними механізмами, травмування через неадекватні дії працівників при виконанні робіт у зв'язку із їх хворобами, настання дорожньо-транспортних пригод, можливе травмування персоналу вивішеними частинами автотранспорту, неадекватні дії персоналу при виникненні пожежі, неможливість ліквідації пожеж в начальній стадії, настання професійних та загальних захворювань персоналу, неможливість надання першої медичної допомоги працівниками підприємства один одному, тощо.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи особою, яка зобов'язана дотримуватись правил безпеки на виробництві, підозрюється в умисному порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Слідчий зазначає, що допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 під час досудового розслідування своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

Разом з тим, наявні в матеріалах кримінального провадження докази, зокрема: протокол обшуку, акти перевірок Держпраці, висновок судової експертизи, допити свідків, містять достатні дані, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 причетний до скоєння інкримінованого йому злочину.

Вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Вищевказані ризики обґрунтовуються наступним:

1) підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, бо він зареєстрований і тривалий час проживав за адресою: Україна, АДРЕСА_1, яке на теперішній час непідконтрольна владі України і у разі притягнення до кримінальної відповідальності, зможе безперешкодно виїхати на територію тимчасово не підконтрольну уряду України. Також, під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5, у останнього знайдено картки іноземних банків, а саме банку Республіки Білорусь, що також дає підстави стверджувати про можливість виїзду ОСОБА_3 за кордон. Крім того, останній, будучи свідком, відмовлявся з'являтись у передбачений КПК України спосіб - виклик по телефону (ч.1 ст.135 КПК України)

2) підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме працівників цього підприємства, експертів, які беруть участь у проведенні експертних досліджень у провадженні, як особисто так і через свого адвоката. Так, під час допитів у якості свідків працівників асфальтобетонного заводу, директором АБЗ ОСОБА_3, залучається у цій слідчій дії свій адвокат, який і здійснює на останніх психологічний впливу з метою відстоювання інтересів підприємства, а не захищає права на безпечні умови праці цих працівників.

З метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, для проведення досудового розслідування у розумні строки та забезпечення швидкого повного та неупередженого досудового розслідування сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді - особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею п.п.1-5, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого прокуратури Донецької області або прокурора, із періодичністю, визначеною слідчим або прокурором (за допомогою встановленого графіка); не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого фактичного місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, заборонивши будь-яке спілкування із ними через своїх представників та адвокатів ( свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_26 ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, експертом ОСОБА_28 ); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не відвідувати місця визначені слідчим суддею або судом (пункти пропуску та митні дільниці з іншими державами, а також ділянки місцевості на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей).

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Проніна А.І. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважають, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, стороною обвинувачення не обґрунтована, як і не обґрунтована наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 з 2016 року постійно проживає у м.Краматорську, одружений має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, офіційно працевлаштований, а тому наслідки притягнення його до кримінальної відповідальності є неспівмірними з наслідками, які настануть у разі його ухилення від органів досудового розслідування та суду. Слідчим на обґрунтування ризиків не надано жодного доказу того, що ОСОБА_3 ухилявся від явки до слідчого, що він якимось чином впливав на свідків у кримінальному провадженні. Зазначили, що у разі покладення на ОСОБА_3 обов'язків, які вказані у клопотанні слідчого, він втратить роботу, оскільки за характером своєї роботи він постійно повинен переміщуватися між населеними пунктами, їздити до м.Київа, де знаходиться головний офіс підприємства, спілкуватися зі свідками, які є працівниками ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод».

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суд дійшов наступного.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Встановлено, що слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017050000000083 від 25.01.2017 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.272 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_3, будучи особою, яка зобов'язана дотримуватись правил безпеки на виробництві, умисно порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

Санкція ч.1 ст.272 КК України передбачає покарання у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ст.12 КК України зазначений злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.

26 грудня 2017 року ОСОБА_3 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме, показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_8, протоколом обшуку від 31.10.2017 року території ТОВ «!Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», Актами перевірок ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» №5.1-7/11, №05.3-12/94, №05.4-6/31 від 09.11.2017 року, проведених Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, відповідно до яких на заводі виявлені чисельні порушення в галузі дотримання законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та інше, та зроблено висновок про необхідність негайного зупинення робіт на заводі, висновком судового інженерно-технічного експерта з охорони праці та безпеки життєдіяльності №12/17 від 09.12.2017 року.

При цьому слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Що стосується ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що вони не обґрунтовані слідчим та їх наявність є лише припущенням сторони обвинувачення і об'єктивно нічим не підтверджується.

Так, підозрюваний ОСОБА_3 з 2016 року постійно мешкає в м.Краматорську, одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, а тому слідчий суддя вважає, що переховування підозрюваного від органів досудового розслідування потягне за собою більш тяжкі наслідки для нього ніж ті, що пов'язані з притягненням підозрюваного до кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_3, та тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним.

З урахуванням викладеного, вважаю, що доводи сторони обвинувачення наведені в клопотанні на обґрунтування ризику переховуватися від органів досудового розслідування, а саме, наявність у підозрюваного житла на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі, наявність у нього карток іноземних банків, є непереконливими.

До того ж слідчим не надано жодного доказу, що підозрюваний відмовлявся з'являтися на його виклики до органу досудового розслідування, як і не надано доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може особисто чи через свого захисника впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає необхідним відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього, у відповідності до положень ст.194 КПК України, лише обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою.

Керуючись ст.ст.ст.ст.32,110,131,132,176-179,193-196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Оголя В.М. про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.

Зобовьязати ОСОБА_3 прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 28.12.2017 року. Повний текст ухвали проголошений 03.01.2018 року.

Слідчий суддя А.М.Лутай