
Справа № 755/11308/16-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
"03" серпня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю особи, що подала скаргу ОСОБА_2, прокурора Жили О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність прокурора у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 42015000000001716, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, звернувся зі скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора у рамках вказаного кримінального провадження, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, оскільки після отримання суб'єктами оскарження 13.03.2017 його клопотання від 10.03.2017, останнє, у строки регламентовані ст. 220 КПК України, не розглянуто.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу, її підтримав, просив задовольнити з підстав вказаних в останній.
Також автор скарги порушив питання про поновлення строку оскарження визначеного ст. 304 КПК України на вказане процесуальне рішення слідчого, з огляду на його пропуск з поважних причин.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема з огляду на те, що ним положення ст. 220 КПК України, при розгляді клопотання дотримані.
Слідчий суддя дослідивши матеріали судового провадження, заслухавши доводи сторін, приходить до наступного.
Щодо питання поновлення строку оскарження.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тож, слідчий суддя проаналізувавши клопотання особи, що подала скаргу про поновлення строку оскарження визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, виходячи з положень ч. 1 ст. 117 даного Кодексу, вважає за необхідне його задовольнити та поновити строк оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Щодо самої скарги по суті.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У цьому випадку, як убачається з матеріалів провадження 13.03.2017 прокуратурою м. Києва було отримано клопотання особи, яка подала скаргу, яке було подано, у порядку ст. 220 КПК України, від 10.03.2017 про внесення змін до ЄРДР у відношенні ОСОБА_3, однак, на цей час, у особи, що подала скаргу, відомості про результати розгляду зазначеного клопотання суб'єктом оскарження відсутні.
Доводи суб»єкта оскарження про дотримання вимог ст. 220 КПК України щодо розгляду вказаного клопотання від 10.03.2017 є надуманими так як за наслідками розгляду клопотання він у ньому відмовив шляхом направлення особі листа, а не через ухвалення постанови, яка б відповідала вимогам ст. 110 вказаного Кодексу.
Постанова ж прокурора від 19.06.2017, ухвалена за наслідками розгляду клопотання від 13.05.2017, яке надійшло до прокуратури 16.05.2017.
Тобто, строк регламентований ст. 220 КПК України при розгляді вказаного клопотання заявника є порушеним, як і сам порядок розгляду.
Законом же України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «ОСОБА_4 проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «ІЧаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов»язання вчинити дію за клопотанням згідно ст. 220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 1-3, 7-29, 84-86, 91-94, 110, 220, 223, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя
п о с т а н о в и в :
Клопотання про поновлення строку для подання скарги визначеного ст. 304 КПК України - задовольнити та поновити даний строк.
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати прокурора прокуратури м. Києва, який здійснює процесуальне керівництво у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015000000001716, вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити у його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотаннями ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_3, від 10.03.2017 (надійшло до прокуратури м. Києва 13.03.2017) в строки визначені ст. 220 даного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: О.В. Бірса
Судове рішення № 68118435, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 03.08.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/11308/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: