Ухвала суду № 58895785, 04.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7803/16-к

Провадження № 1-кс/760/8969/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., при секретарі судових засідань Іоновій Г.О., за участю прокурора Скибенко О.І., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваної ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України В.С.Вітковського, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Р.Я.Симків, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_5 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимої,

у кримінальному провадженні № 52015000000000002, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч.3 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Детектив 02.07.2016 року звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 72569 мінімальних заробітних плат (100 000 000 грн.) та у разі внесення застави підозрюваною покладення на неї певних обов'язків.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив посилався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В клопотання детектив посилався на те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, т. я. підозрювана ОСОБА_5 зареєстрована у житловому будинку, належному їй на праві власності, який знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції - в місті Луганськ. Також в м. Луганськ проживає батько спільної дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_8, що дає підстави вважати, що підозрювана з метою уникнення відповідальності може переховуватися на тимчасово окупованій території.

Крім того, злочинна організація, учасником якої є ОСОБА_5, має у користуванні велику кількість транспортних засобів, у тому числі два повітряні судна, одне з яких, а саме судно РН-АРО, серійний номер: НОМЕР_1 (сертифікат льотної придатності № НОМЕР_2, виданий Інспекцією громадянської авіації Королівства Нідерландів 25.02.2014 року), належить компанії OSTEXPERT LIMITED (яка є співзасновником ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_26», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11»), що заснована відповідно до Закону про господарські товариства Республіки Кіпр, від імені якої діє учасник злочинної організації ОСОБА_9

Також у ході досудового розслідування (проведення негласних (розшукових) дій) встановлено, що члени злочинної організації мають намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на території Автономної Республіки Крим, що підтверджується протоколом про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій.

Тому, враховуючи складну ситуацію із держаним кордоном, майновий стан підозрюваної, сторона обвинувачення робить висновок про неможливість забезпечення контролю за її місцем перебування та її пересуванням, а, отже, вказаним може скористатись підозрювана ОСОБА_5 та за власним бажанням або за порадами сторонніх осіб матиме можливість виїхати чи закордон, в зону проведення антитерористичної операції, в АР Крим, чи до Російської Федерації тобто є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підставою до застосування відносно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також під час досудового розслідування встановлено, що члени злочинної організації, а саме посадові особи підконтрольних юридичних осіб, не надають органу досудового розслідування документи фінансово-господарської діяльності за дорученням свого керівництва, не виконують ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, приховують документи.

Під час досудового розслідування були проведені обшуки за місцем юридичних та фактичних адрес ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ТБ «ІНФОРМАЦІЯ_9», ТБ «ІНФОРМАЦІЯ_10», а також за місцем проживання їх керівників, за результатами яких не були виявлені у повному обсязі документи щодо спільної діяльності ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_27» з указаними товариствами, а також останнього з пов'язаними особами.

Проте, під час проведення обшуку в офісі злочинної організації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 27 Б, було виявлено частину документів фінансово-господарської діяльності підконтрольних юридичних осіб та файл на електронному носії, на якому містилася інформації стосовно сортування з метою подальшого приховання речей та документів (бухгалтерських, статутних документів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11», печаток ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8» ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_12», договорів купівлі-продажу природного газу та інших документів), які мають вагоме значення для досудового розслідування.

При цьому члени злочинної організації, а саме ОСОБА_12 ОСОБА_13 - колишній директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8», з метою не надання правоохоронним органам документів стосовно діяльності вказаних підприємств здійснювали неправдиві повідомлення в поліцію стосовно викрадення у них особистих речей разом з документами з метою документування факту, нібито, втрати документів підприємств.

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_5, як учасник злочинної організації, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії членам злочинної організації чи стороннім особам, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також у ході досудового розслідування під час проведення обшуку в офісі злочинної організації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27-Б, в одному з кабінетів були виявлені та вилучені оригінали договорів купівлі-продажу природного газу між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8» і ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_13», копії повісток про виклик до слідчого ОСОБА_14 і ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_13, а також копії процесуальних документів у даному кримінальному провадженні, які, зважаючи на передбачену законом таємницю досудового розслідування, не могли опинитись у розпорядженні членів злочинної організації на законних підставах, а також так звана «Довідка щодо дій детективів Національного антикорупційного бюро України по ряду підприємств», в якій ідеться про обсяг проведених слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що ОСОБА_5 є учасником організованої групи у складі злочинної організації, а також є підконтрольною ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які можуть надати їй вказівку чинити тиск на директорів фіктивних підприємств, залучених до вчиненні злочину, вважав, що ОСОБА_5 та інші члени злочинної організації, усвідомлюючи свої протиправні дії, намагаються відслідковувати дії детективів Національного антикорупційного бюро України з метою незаконного впливу на різних службових та фізичних осіб, в тому числі на осіб, яким орган досудового розслідування в межах компетенції направляє для виконання відповідні запити.

Під час досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_17, що здійснювало купівлю природного газу, який надав покази про те, що на його адресу надходили погрози його життю і здоров'ю та застереження, що стосуються нерозголошення інформації, відомої свідку, стосовно діяльності злочинної організації. Це стало підставою для допиту останнього під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України.

Наведені обставини дають, на думку детектива, обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності аналогічним чином сама або за допомогою довірених осіб матиме змогу впливати, як на свідків так і на інших учасників злочинної організації.

Таким чином, є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що являється безумовною підставою застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також детектив вважав, що підозрювана ОСОБА_5 через інших членів злочинної організації має стійкі ділові та дружні зв'язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, народними депутатами України, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження, що відповідно є підставою вважати про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що являється підставою застосування відносно останньої запобіжного заходу.

Також детектив посилався, що на даний час учасники злочинної організації продовжують вчинювати злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України, шляхом легалізації коштів, отриманих від злочинної діяльності, через оформлення угод, зокрема від 15.09.2015 року, щодо придбання підприємством-нерезидентом FASTILO TRADING LTD (Кіпр) акцій та активів компанії-нерезидента EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD (Британські Віргінські острови) за 29,6 млн. дол. США, відчуження компанією-нерезидентом PRONTOSERVUS LIMITED (Кіпр) на користь EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD (Британські Віргінські острови) акцій компанії QUICKPACE LIMITED (Кіпр) та розподілом акцій EVERMORE PROPERTY HOLDINGS LTD між компаніями-нерезидентами FASTILO TRADING LTD (Кіпр) та DORCHESTER INTERNATIONAL INC (Невіс, Вест Індія), документи про що було виявлено та вилучені документи під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б.

В ході огляду вилучених документів було встановлено, що з квітня 2015 року контроль над компанією-нерезидентом QUICKPACE LIMITED та доступ до її активів отримали невстановлені особи з числа народних депутатів України та громадянин Російської Федерації ОСОБА_19

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в липні 2014 року на підставі ухвали слідчого судді був накладений арешт на банківські рахунки та рахунки в цінних паперах компаній нерезидентів, бенефіціарним власником яких є колишній голова Національного банку України, віце-прем'єр міністр України ОСОБА_20. До переліку компаній, на рахунки яких накладений арешт, було включено компанію нерезидента QUICKPACE LIMITED.

Відповідно до вилучених документів, а саме угод від 15.09.2015 року, невстановлені особи з числа народних депутатів стають бенефіціарними власниками 50% акцій компанії QUICKPACE LIMITED, а ОСОБА_19 отримує у власність 50% акцій компанії QUICKPACE LIMITED.

Таким чином члени злочинної організації шляхом придбання на інших осіб, в тому числі громадян Російської Федерації, контролю над активами компанії-нерезидента QUICKPACE LIMITED вчинили правочин з коштами, одержаними внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, що передувало легалізації цих доходів, тобто дій спрямованих на приховування незаконного походження таких коштів, вчиненого в особливо великому розмірі.

Тому, на думку детектива, є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що являється підставою застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що ОСОБА_5, враховуючи її реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, детектив вказував про неможливість здійснення дієвого контролю за її поведінкою та виконання нею покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт.

Окрім того, посилався в клопотанні, застосування більш м'яких запобіжних заходів. ані ж тримання під вартою, з урахуванням характеристики підозрюваної, тобто те, що вона перебуває в розшуку, на даний час у офіційних трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності не перебуває, має вплив на членів злочинної організації, сама та за дорученням і за допомогою сторонніх осіб здійснює незаконний вплив на учасників та свідків, у тому числі з вимогою чи-то погрозою про дачу завідомо неправдивих показань стосовно обставин кримінального правопорушення, чи взагалі відмову від дачі показань, являється неприпустимим у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

Також зважував на вимоги ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду», згідно з якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Тому відповідно до вказаної рекомендації, на його думку, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного, що дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

Також досудовим слідством встановлено, що діями злочинної організації одним з учасників якої була ОСОБА_5 через реалізацію заздалегідь розробленого злочинного плану, було привласнено грошові кошти ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_27» у сумі 1 613 224 251 грн., чим завдано шкоди державним інтересам на вказану суму.

Зазначене, стверджував детектив, свідчить про наявність у підозрюваної та інших членів злочинної організації фінансової можливості внесення застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, саме з метою звільнення підозрюваної з установи попереднього ув'язнення та подальшого переховування від органів досудового розслідування і суду, що обумовлює необхідність встановлення розміру застави понад визначений законом.

При цьому на розмір визначення застави впливає, на думку детектива, і та обставина, що в ході проведення обшуку 15.06.2016 року індивідуальних сейфів №14 та №15, які знаходяться у приміщенні Київського відділення №2 ПАТ «Банк інвестицій і заощаджень» та перебували у користуванні ОСОБА_22, були вилучені грошові кошти відповідно у сумі 180 тисяч євро та 250 тисяч доларів США, що є лише незначною частиною, яке віднайшов орган досудового розслідування на даний час.

В судовому засіданні прокурори підтримали дане клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрювана та її захисники заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

При цьому зауважили, що фактично дії, які виконувала ОСОБА_5, у клопотанні не зазначено, стислий обсяг інформації щодо інкримінованих їй діянь детектив компенсував значним обсягом зайвої інформації, яка жодного відношення до підозрюваної не має, а, звідси, не доведено обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5 Також є недоведеною наявність ризиків, передбачених ст.ст. 177, 183 КПК України та необхідних для застосування такого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими детектив, прокурор обґрунтовували доводи клопотання, та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання встановлено, що 04.12.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000002 були внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; 18.05.2016 року - за ч.3 ст.209 КК України; 14.06.2016 року - за ч. 1 ст. 255 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

01.07.2016 року об 11-16 год. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

01.07.2016 року о 13-55 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини, ( рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Так, відповідно до змісту клопотання ОСОБА_5 підпорядковувалась учаснику злочинної організації ОСОБА_15 та була виконавцем у складі злочинної організації і виконувала наступні функції:

-вела бухгалтерський облік та подавала податкову звітність від імені створених фіктивних підприємств, які використовувались для конвертування безготівкових коштів, отриманих злочинною організацією від продажу природного газу, у неконтрольовану готівку.

-забезпечувала маскування злочинної діяльності, що полягала у постійній зміні способів спілкування між членами злочинної організації та використанні спеціальних програм для спілкування за допомогою мережі Інтернет, використовувати інші способи конспірації;

-здійснювала дії щодо прикриття незаконної діяльності шляхом зазначення недостовірної інформації у податковій звітності від імені створених фіктивних підприємств, які використовувались для конвертування безготівкових коштів, отриманих злочинною організацією від продажу природного газу, у неконтрольовану готівку.

Між тим, жодних доказів викладеним обставинам, навіть факту знайомства ОСОБА_5 з ОСОБА_15, а також і фактам їх спілкування, які б доводили існування зв'язку між ним та їх підпорядкованість, згоди на вступ та участь у діяльності в складі злочинної організації, а також зловживання ОСОБА_5 як службовою особою, якою вона не була, службовим становищем, шляхом вчинення яких конкретних дій відповідно визначеної їй ролі, в матеріалах клопотання немає.

Щодо забезпечування маскування злочинної діяльності, то ні в тексті клопотання, ні прокурор в судовому засіданні не спромоглись вказати жодної конкретної дії підозрюваної в здійсненні такої функції.

Разом з тим, ОСОБА_5 не заперечувала, що, будучи професійним бухгалтером, вела бухгалтерський облік та подавала податкову звітність від імені деяких підприємств, посадової особою яких не була, правомірність діяльності яких та правдивість зазначеної ОСОБА_5 у податкових звітах інформації щодо їх діяльності викликає обґрунтований сумнів, а тому підлягає подальшому розслідуванню.

Обґрунтованість пред'явленої підозри в цій частині ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_23, який вказав, що у ОСОБА_16 є помічниця ОСОБА_5, інформації ДФС України та провайдера телекомунікацій, згідно яких підконтрольні злочинній організації суб'єкти господарювання - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_14», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_15», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_16», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_13», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_19», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10 ІНФОРМАЦІЯ_20», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_21», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_22», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» та інші, подавали електронну податкову звітність та здійснювали керування банківськими рахунками з єдиної ІР-адреси, закріпленої за приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, в якій фактично, як встановлено органом досудового розслідування, проживає ОСОБА_5

Разом з тим, інші докази, що містяться в матеріалах клопотання,:

-показання свідків - номінальних директорів підконтрольних злочинній організації фіктивних суб'єктів господарювання та інших пов'язаних осіб, які пояснили, що для отримання інструкцій з приводу вчинення злочинних дій, пов'язаних зі створенням фіктивних суб'єктів господарювання, відкриття банківських рахунків, підписання договорів купівлі-продажу природного газу прибували до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б;

- висновок судової товарознавчої експертизи, виходячи з якого видобутий природний газ в межах спільної діяльності ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_27» з підконтрольними злочинній організації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11» реалізовувався пов'язаним суб'єктам господарювання - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18» та іншим за цінами, істотно нижчими від ринкових;

-довідка спеціаліста про перевірку реалізації природного газу підприємствами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_26», з якими ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_27» укладено договори спільної діяльності, за період 2014-2015 року;

-протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій та інформація ДФС України та провайдера телекомунікацій і документів банківських установ про подання електронної податкової звітності та здійснення керування банківськими рахунками з єдиної ІР-адреси, закріпленої за приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б;

не вказують ні безпосередньо, ні опосередковано на будь-який причинно-наслідковий зв'язок між інкримінуємими подіями та діями підозрюваної.

Щодо протоколу від 16.03.2016 року обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27б, в приміщенні під вивіскою «ОСОБА_25.» під час якого встановлено, що там фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб'єктів господарювання - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_11», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8», то його зміст не може бути прийнятий до уваги згідно із зауваженнями до нього щодо проведення в приміщенні приймальної народного депутата та офісі адвоката з процесуальними порушеннями без урахування особливостей їх статусу.

Також протокол обшуку від 02.10.2015 згідно якого за адресою фактичного проживання ОСОБА_5 було вилучено документи первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_28», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_29», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_22»; протокол огляду документів, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, в якій фактично проживає ОСОБА_5; протокол огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, яким встановлено, що власником телефону велося спілкування з різними абонентами з привод фінансово-господарської діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_30», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_31», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_13», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_16» та інших; виявлені під час обшуку в помешканні ОСОБА_5 договорами про купівлю-продаж природного газу та актами приймання-передачі природного газу між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_7», ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_18»; не можуть бути розцінені як докази в даному кримінальному провадженні, оскільки здобуті в ході досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні №12015100050008726, розпочатому 11.09.2015 року СВ Оболонського РУГУМВС України в м. Києві за ст.ч.2 ст. 205 КК України та переданого за підслідністю 02.07.2016 року НАБУ.

Разом з тим, будь-яких відомостей про його об'єднання с даним кримінальним провадженням стороною обвинувачення не надано, а в даному кримінальному провадження за № 52015000000000002 були внесені 14.06.2016 року відомості про самостійне досудове розслідування за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Таким чином, детективом частково доведено обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5

Відповідно до змісту ст. ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на те, що норма ст. 177 КПК України є бланкетною і ризики, які передбачені ч. 1, зазначені лише для кваліфікації конкретних дій особи, або ознак, які могли б дати підставу суду вважати ризики існуючими з відповідним пунктом зазначеної статті, тому ті факти, які саме дали підставу вважати кожен окремий ризик існуючим, має бути чітко описаними.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово зазначив, що для того, б позбавлення волі вважалося вільним від свавілля, недостатньо, щоб цей захід застосовувався відповідно до національного законодавства, воно також має бути необхідним в конкретних обставинах, оскільки тримання особи під вартою є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи було оглянуто і визнано недостатніми («Корнейков проти України», «Руденко проти України»).

В клопотанні є посилання на встановлення наявність всіх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак враховуючи надані на даній стадії докази, наявні в матеріалах провадження, на думку слідчого судді, вони не є належним чином та в повній мірі доведеними, оскільки зміст клопотання щодо них містить зазначення лише шаблонних законодавчих підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, що є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (рішення у справі «Белевитський проти Росії» від 01.03.2007 року), фактичні дані щодо особи підозрюваної викладені спотворено та невірно.

Так, щодо переховування від органів досудового розслідування, ОСОБА_5, то вона була затримана під час особистої явки до детектива, а доводи про наявності обґрунтованих підстав вважати, що можлива її втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності як особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, є цілком голослівними.

Встановлено, що її розшук не проводився, крім того, вона прибувала до детектива НАБУ за першою його вимогою, а твердження сторони обвинувачення про те, що вона ухилялася від виконання своїх процесуальних обов'язків, ґрунтується лише на рапортах детектива, які є в матеріалах клопотання.

Водночас, рапорти про її виклик телефоном слідчій суддя оцінює критично, оскільки дотримання детективом вимог ч.8 ст.135, ст.137 КПК України, які необхідно для підготовки та прибуття за викликом, не підтверджено. Законом не передбачені способи фіксації виклику по телефону та підтвердження отримання здійсненого виклику, тому нез'явлення викликаної у такий спосіб особи не може розглядатись як безспірна підстава для застосування до неї процесуального примусу.

Сама ОСОБА_5 стверджувала, що повістки їй не направлялися, вона дійсно повідомлялась про виклики за телефоном і з'являлась на них, але в деяких випадках це було не за достатній проміжок часу, а лише ввечері напередодні часу прибуття за цим викликом, та мала поважні причини неявки, які також одразу повідомляла детективу, що можна підтвердити роздруківкою часу та змістом телефонних розмов.

Також не є підтвердженими і ті обставини, що ОСОБА_5 має доступ до літаків компанії STEXPERT LIMITED.

При цьому внаслідок проведення негласних слідчих дій не встановлений намір саме даної підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, відносно неї негласні слідчі дії не проводилися, оскільки такі докази у матеріалах відсутні.

Також слід врахувати здійснення з вересня 2015 року досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за ст.205 КК України, в рамках якого за місцем проживання підозрюваної та за її участю був проведений у жовтні 2015 року обшук, і з вказаного період у підозрюваної було достатньо часу для переховування, але жодного адекватного доказу вчинення таких дій з її боку не надано.

Щодо можливості незаконно впливати на потерпілого, свідків, у даному провадженні відсутній потерпілий, а вплив на свідків не може мати місце, оскільки всі їх покази вже зафіксовані, а також не має доказів на підтвердження того, що вони якимось чином є залежними від ОСОБА_5 і вона має на них будь-який вплив, навіть, що особисто з ними знайома.

Щодо перешкоджання кримінальному провадженню через стійкі та дружні зв'язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, народних депутатів та можливості вчинити інше правопорушення взагалі не підтверджені посиланнями на фактичні обставини.

Разом з тим, враховуючи доступ підозрюваної до первинних документів бухгалтерського обліку підприємств, щодо правомірної діяльності яких проводиться досудове розслідування, не виявлення в повному обсязі документів, яка мають значення для цього провадження, існує ризик будь-якого знищення та спотворення таких документів

Таким чином, як вбачається з досліджених обставин станом, на даний час розгляду клопотання доводи клопотання щодо наявності ризиків неправомірної поведінки підозрюваної лише частково знайшли своє підтвердження за матеріалами клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрювану бов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання з метою контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваної.

При цьому слідчій суддя враховуючи міцні соціальні зв'язки підозрюваної, знаходження на її утриманні малолітнього сина, якого вона виховує одна, батька похилого віку, який страждає на онкологічне захворювання, наявність у неї постійного місця роботи та проживання, її позитивну характеристику, згоду власника квартири за адресою: АДРЕСА_2, наймання саме якої підозрюваною за договором оренди від 02.08.2014 року по 01.08.2017 року підтвердила власник в судовому засіданні та було достовірно встановлено органом досудового розслідування, на проживання в ній підозрюваної у разі застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не визначеність розміру завданої підозрюваною матеріальної шкоди, її майновий стан, який складається з її власності на будинок на території Луганської області, загальною площею 77 кв. м, та доходів у вигляді заробітної плати, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України вважає за необхідне з метою забезпечення дієвості кримінального провадження застосувати запобіжний захід, але більш м'який, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких випливає з наведеного обґрунтування клопотання, з метою контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваної.

Враховуючи відомості про особу підозрюваної, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчій суддя дійшов висновку про обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, щоденно з 22 години вечора до 06 години ранку наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на неї обов'язків:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю;

що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_5 з метою дотримання нею належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 192-196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимої,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 15-00 год. 03.09.2016 року включно, заборонивши ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, щоденно з 22 години вечора до 06 години ранку наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 15-00 год. 03.09.2016 року наступні обов'язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Калініченко О.Б.