Ухвала суду № 141068735, 28.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.10.2026 Справа № 756/17955/26

Номер справи 756/17955/26

Номер провадження 2-з/756/180/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

28 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кушнір Вікторії Михайлівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення безпідставно отриманих коштів та штрафних санкцій,

УСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 через свого представника - адвоката Кушнір В.М. звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення безпідставно отриманих коштів та штрафних санкцій.

Одночасно з позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт, без обмеження права користування, на чотири об`єкти нерухомого майна, що належать відповідачу на праві власності, загальною оціночною вартістю 2 855 596,32 грн; накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах суми 6 613 658,68 грн на рахунках у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОТП Банк» та АТ «Акордбанк», у тому числі на рахунку № НОМЕР_1 ; в межах тієї самої суми 6 613 658,68 грн накласти арешт на кошти відповідача в інших банківських і фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали суду; не поширювати арешт на кошти, арешт яких заборонено законом; визначити порядок виконання ухвали в частині арешту коштів; не застосовувати зустрічне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову зазначено, що 14.05.2018 ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу групи нежитлових приміщень № 1-8 загальною площею 405,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., зареєстрований у реєстрі за № 1103. Ціна договору становила 3 181 255,00 грн (пункт 1.3 договору) та була сплачена позивачем у повному обсязі платіжним дорученням від 14.05.2018 № 052, отримання коштів відповідач підтвердила власним підписом у пунктах 1.3 та 1.5 договору.

Як на підставу позову представник позивача посилається на те, що придбане за договором майно фактично не існує: згідно листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 30.12.2025 № 062/14-16097 група нежитлових приміщень № 41 у відповідному будинку має площу 248,7 кв.м, а приміщення № 1-8 площею 405,0 кв.м бюро не інвентаризувало; ПрАТ «ХК «Київміськбуд» листом від 18.12.2025 № 1539/0/2-25 повідомило, що не будувало цей будинок і не укладало договір, на підставі якого право власності на приміщення було зареєстровано вперше; відсутність приміщення підтвердила також ОСОБА_3 , допитана ІНФОРМАЦІЯ_1 як свідок у кримінальному провадженні № 62025000000001094. Відповідач не передала позивачу майна та не повернула отримані кошти ні повністю, ні частково, у зв`язку з чим позивач просить визнати договір недійсним, стягнути сплачені за ним 3 181 255,00 грн та 6 288 000,00 грн штрафних санкцій, передбачених пунктом 1.7 договору на випадок визнання його недійсним з вини продавця.

В обгрунтування ризику невиконання можливого рішення суду представник позивача зазначає, що відповідач не повертає кошти протягом восьми років, маючи для цього фінансову можливість, оскільки за даними правоохоронних органів у кримінальному провадженні № 62025000000001094 доходи відповідача з 2011 року по третій квартал 2025 року становлять 21 979 514,94 грн; у 2023 році, тобто вже після отримання спірних коштів, відповідач придбала інше нерухоме майно (нежитлові приміщення підвалу № 505 за договором від 09.06.2023 № 452); допитана 20.03.2026 ОСОБА_3 показала, що автомобіль BMW X6 2025 року випуску вартістю близько 4 800 000 грн придбано за кредитні кошти та частину коштів, подарованих їй матір`ю - відповідачем. Відповідач має рахунки у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк» та АТ «ОТП Банк» (рапорт ГОУ ДБР від 18.02.2026, кримінальне провадження № 62025000000001094).

Дослідивши матеріали, додані до заяви, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначила, що ключовим для застосування заходів забезпечення позову є встановлення судом сукупності таких умов: наявність спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача; співмірність обраного виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; дійсна мета звернення із заявою про забезпечення позову. Суд перевіряє наявність усіх чотирьох умов.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо дійсності договору та повернення одержаних за ним коштів, що відповідає умові застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, пункт 35), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Доводити, що відповідач уже розпочав відчуження майна, позивач не зобов`язаний. Верховний Суд у постанові від 08.07.2024 у справі № 916/143/24 також звернув увагу, що обґрунтування ризику не обов`язково має підтверджуватися доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення.

У цій справі ризик невиконання рішення суду є не загальним, а конкретним і підтверджується сукупністю обставин: відповідач не повернула позивачу безпідставно одержані 3 181 255,00 грн протягом восьми років, маючи для цього фінансову можливість, оскільки її задекларовані доходи за 2011-2025 роки перевищують 21,9 млн грн; у 2023 році, тобто вже після виникнення заборгованості перед позивачем, відповідач придбала інше нерухоме майно, що свідчить про наявність у неї коштів на нові придбання за одночасної відсутності наміру розрахуватися з позивачем; відповідач подарувала доньці - третій особі у справі значну грошову суму (частину вартості автомобіля BMW X6 орієнтовною сумою участі близько 4 800 000 грн), що є формою добровільного зменшення власних активів та підтверджує здатність і готовність відповідача оперативно розпоряджатися коштами на користь третіх осіб.

Крім того, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника на рахунках у банках (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»), а на нерухоме майно - лише за відсутності в боржника достатніх коштів (частина перша статті 50 цього Закону). З огляду на це саме кошти на рахунках є найлегшим для виведення активом і водночас основним джерелом виконання рішення про стягнення грошей, що обґрунтовує необхідність їх арешту одночасно з арештом нерухомого майна.

Щодо співмірності заходів забезпечення позову. Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Ціна позову становить 9 469 255,00 грн. Оціночна вартість нерухомого майна, на яке заявлено арешт без обмеження права користування, становить 2 855 596,32 грн, тобто близько 30 % ціни позову; межа арешту грошових коштів визначена у розмірі різниці між ціною позову та оціночною вартістю нерухомого майна - 6 613 658,68 грн, тобто близько 70 % ціни позову. У сукупності обидва заходи забезпечення не перевищують ціну позову (2 855 596,32 грн + 6 613 658,68 грн = 9 469 255,00 грн), а тому подвійного забезпечення вимоги не вчиняється, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25), за яким арешт одночасно майна та коштів у межах заявленої до стягнення суми, з урахуванням того, що грошові кошти так само є майном, не є подвійним забезпеченням. Оскільки за висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 (пункт 31), за неможливості встановити достатність коштів на рахунках відповідача арешт майна доцільно накладати в межах різниці між ціною позову та арештованими коштами, обраний позивачем спосіб розподілу заходів забезпечення є таким, що повністю відповідає наведеному підходу.

Відсутність у позивача відомостей про номери рахунків та залишки коштів на них не перешкоджає задоволенню заяви, оскільки частина перша статті 151 ЦПК України не вимагає зазначення номерів рахунків і залишків коштів, а відомості про банківські рахунки клієнтів становлять банківську таємницю (пункт 1 частини другої статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та не підлягають розкриттю за адвокатським запитом з обмеженим доступом (частина друга статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Верховний Суд у постанові від 11.12.2024 у справі № 760/18839/23 (провадження № 61-5451св24) зазначив, що сам факт відсутності у заявника відомостей про відкриті банківські рахунки боржника не є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову. Аналогічний підхід застосовано Касаційним цивільним судом у постанові від 14.09.2026 у справі № 686/32510/25 (провадження № 61-1657св26, пункт 51).

Арешт, який заявник просить накласти на кошти у банках, прямо не визначених у заяві, а виявлених виконавцем у процесі виконання ухвали, також відповідає критерію співмірності, оскільки обмежений тією самою сумою 6 613 658,68 грн з урахуванням коштів, уже арештованих у визначених банках, а отже загальний обсяг арешту коштів не може перевищити зазначеної межі.

Щодо дійсної мети звернення із заявою. Заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права власності на майно: нерухоме майно залишається в її володінні та користуванні, земельна ділянка площею 6,1105 га і надалі перебуває в оренді за договором від 01.06.2021, орендні правовідносини не припиняються, а відповідач продовжує одержувати орендну плату. Арешт коштів обмежений визначеною судом сумою, і відповідач залишається вправі вільно розпоряджатися коштами понад цю межу. Відповідач у будь-який момент може звільнити майно і кошти від арешту, внісши відповідну суму на депозитний рахунок суду (частини 4, 5 статті 156 ЦПК України). За таких обставин мета заяви про забезпечення позову полягає виключно у гарантуванні виконання рішення суду в разі задоволення позову та не має на меті завдати відповідачу невиправданої шкоди чи вплинути на розгляд справи по суті.

Щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи його приховування можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, завданих забезпеченням позову, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача. Таких обставин судом не встановлено: позивач є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання у м. Києві, доказів, які б свідчили про ризик ускладнення відшкодування можливих збитків відповідача, матеріали заяви не містять.

З огляду на це, а також враховуючи, що вжиті заходи не позбавляють відповідача права власності, а ризик майнових втрат відповідача є мінімальним, підстави для застосування зустрічного забезпечення позову, передбачені частиною 3 статті 154 ЦПК України, відсутні.

За результатами розгляду суд дійшов висновку про наявність усіх чотирьох умов, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, а обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами, не покладає на відповідача надмірного тягаря та відповідає дійсній меті гарантування виконання можливого рішення суду, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-157, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт, без обмеження права користування, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме:

-нежитлові приміщення підвалу № 505 загальною площею 137,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2748568251100;

- машиномісце № НОМЕР_3 загальною площею 19,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1749008151101;

-земельну ділянку площею 6,1105 га, кадастровий номер 5121683000:01:001:0328, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, Новоборисівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 981741451216;

- земельну ділянку площею 0,0814 га, кадастровий номер 5123783500:02:002:1616, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 134029851237.

Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у національній та іноземних валютах у межах суми 6 613 658,68 грн (шість мільйонів шістсот тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 68 копійок), які знаходяться (обліковуються) на рахунках, відкритих на її ім`я, у тому числі як фізичної особи-підприємця, в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), Акціонерному товаристві «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), Акціонерному товаристві «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) та Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913), у тому числі на рахунку № НОМЕР_1 .

Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у національній та іноземних валютах на рахунках в інших банках, фінансових установах та небанківських надавачах платіжних послуг на території України, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання цієї ухвали, у межах тієї ж суми 6 613 658,68 грн.

Арешт грошових коштів, не поширювати на кошти, на які відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається накладення арешту, та на кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання, звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини восьмої статті 153 ЦПК України визначити, що в частині арешту грошових коштів ухвала виконується державним або приватним виконавцем, який самостійно встановлює рахунки боржника та забезпечує, щоб загальна сума коштів, арештованих, не перевищувала 6 613 658,68 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.В. Белоконна