Рішення № 141068794, 07.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

07.10.2026 Справа № 756/14165/25

Номер справи 756/14165/25

Номер провадження 2/756/1270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участю секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 11843,25 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2025,20 грн, 3 % річних у розмірі 532,46 грн;

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 11607,30 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 1984,85 грн, 3 % річних у розмірі 521,85 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 12840,99 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2195,81 грн, 3 % річних у розмірі 577,32 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27036,46 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 4623,23 грн, 3 % річних у розмірі 1215,53 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18118,27 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 2489,76 грн, 3 % річних у розмірі 656,20 грн, пені у розмірі 798,38 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 28669,06 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3616,10 грн, 3 % річних у розмірі 944,71 грн, пені у розмірі 1149,40 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1300,13 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.05.2018 по 31.10.2021 позивачем надавалися послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021 позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», отримав право вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, яка утворилася до 01.05.2018.

Позивач зобов`язання виконує належним чином. Відповідачі свої зобов`язання не виконують, не здійснюють платежі за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2025 становить 135553,66 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.10.2025 відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування поданого відзиву зазначив, що власницею квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Разом з нею в квартирі проживали син ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі, оскільки з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України виїхала за кордон, де проживає по теперішній час. В 2020 році з квартири виїхав і ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Також просить застосувати строки позовної давності.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02.12.2025 постановлено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, в разі задоволення судом позовних вимог просив розстрочити виконання рішення суду на 12 (дванадцять) місяців.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином.

Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.05.2018 Комунальне підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).

Відповідно до вимог вказаних вище нормативно правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем.

Згідно відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_4 за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконує належним чином, здійснює надання житлово-комунальних послуг.

Відповідачі свої зобов`язання не виконують належним чином, не здійснюють платежі за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим з урахуванням наданих стороною позивача розрахунків заборгованості у відповідачів утворилась заборгованість у загальном розмірі 135553,66 грн.

На момент розгляду справи відповідачами не сплачено зазначену суму заборгованості.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення та централізованого водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022).

Відповідно до п. 5 Правил послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та вимогами цих Правил.

За змістом ст. ст. 12,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Підключення будинку до мереж тепло-та водопостачання свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідачі в свою чергу від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує свої обов`язки належним чином, а відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунки розміру заборгованості, які були перевірені судом, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Наведені розрахунки заборгованості відповідачами в ході розгляду справи спростовано не було, заборгованість не сплачена. Крім того, своїх контррозрахунків відповідачами не надано.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

У пункті 29 Правил зазначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Отже, споживач має право не сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у випадку, якщо він подасть відповідну письмову заяву до надавача послуг та документально оформить свою відсутність в квартирі.

Посилання відповідача на фактичне не проживання у спірній квартирі не спростовують висновків суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зареєстроване місце проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Верховного Суду від 02.09.2019 в справі № 335/479/17 (провадження № 61-22435св18) викладено правовий висновок, згідно якого «проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання сторони на те, що він є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг.»

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідачі, як особи, місце проживання яких зареєстровано у вказаній квартирі, зверталися до позивача щодо документального оформлення не проживання у квартирі, також відповідачі не знімалися з реєстрації у вказаній квартирі протягом спірного періоду.

Відповідно до положень законодавства України та усталеної судової практики, відповідне документальне оформлення не проживання у квартирі обов`язково здійснюється безпосередньо перед виконавцями комунальних послуг, а зменшення вартості послуг можливе лише з часу звернення.

Крім того, право на неоплату вартості комунальних послуг не застосовується до постачання теплової енергії.

Відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець в свою чергу має право вимагати сплату прострочених щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження 14-10цс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.

Беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Також, слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Законом України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Окрім того, Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку було зупинено до 04.09.2025.

З урахуванням наведеного, слід визнати таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року до квітня 2017 року. Доказів на підтвердження переривання перебігу позовної давності

по кожному з щомісячних платежів суду не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення на його користь із відповідачів заборгованості за період з липня 2015 року до квітня 2017 року задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року до серпня 2025 року трирічний строк позовної давності не пропущений на час подання позовної заяви.

Таким чином, з урахуванням заявлених позивачем вимог та із застосуванням наслідків пропуску позивачем строку позовної давності до частини заявлених вимог, солідарно стягненню з відповідачів підлягає: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 7399,71 грн, інфляційні втрати - 1369,69 грн; 3 % річних - 389,28 грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води - 3852,18 грн, інфляційні втрати - 713,04 грн, 3 % річних - 202,66 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку заборгованості, який наданий позивачем за період з 01.05.2018 по 31.07.2025, суд погоджується із ним, відповідачі не спростували правильність наданого розрахунку заборгованості.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позивачем доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідачів суми боргу у розмірі 120945,13 грн, яка складається з заборгованості за спожиті послуги, інфляційних збитків, 3 % річних за порушення грошового зобов`язання та пені.

Матеріали справи не містять, та відповідачами не надано у спростування зазначеного будь-яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2701,67 грн, по 1350,84 грн з кожного.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив розстрочити виконання рішення суду, оскільки на момент розгляду справи перебуває в скрутному матеріальному становищі та не має змоги виконанти рішення суду одним платежем.

Згідно ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Суд приймає до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не відмовляється від виконання рішення суду та маює намір добровільно його виконати.

Враховуючи відсутність достатнього доходу відповідачів для виконання рішення суду одним платежем, суд уважає доцільним та справедливим розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 (дванадцять) місяців з дати винесення ухвали, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 10331,10 грн.

Враховуючи вищенаведене, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 141, 263-265, 435 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. Івана Франка, 5) заборгованість у розмірі 120945 (сто двадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. Івана Франка, 5) витрати по сплаті судового збору в рівних частинах по 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень 84 копійки, з кожного.

Розстрочити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) виконання рішення суду терміном на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 10331 (десять тисяч триста тридцять одна) гривні 10 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна