Рішення № 141068734, 28.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.10.2026 Справа № 756/12773/25

Унікальний номер 756/12773/25

Номер провадження 2/756/991/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.

секретар судового засідання - Погорелової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 198609,38 грн та судових витрат у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.05.2018 по 31.10.2021 позивачем надавалися послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021 позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», отримав право вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, яка утворилася до 01.05.2018.

Позивач зобов`язання виконує належним чином. Відповідач свої зобов`язання не виконують, не здійснює платежі за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 30.06.2025 у розмірі 198609,38 грн, яка складається з наступного:

11207,89 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення; 1938,96 грн - інфляційна складова боргу; 475,38 грн - 3 % річних;

9974,69 грн - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання, 1725,62 грн - інфляційна складова боргу, 423,03 грн - 3 % річних;

21210,50 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення, 3669,41 грн - інфляційна складова боргу; 899,53 грн - інфляційна складова боргу;

40659,83 грн - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води, 7034,18 грн - інфляційна складова боргу, 1724,45 грн - 3 % річних;

28151,30 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії, 3940,73 грн - інфляційна складова боргу, 952,41 грн - 3 % річних, 1158,77 грн - пеня;

50577,90 грн - заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води, 6869,42 грн - інфляційна складова боргу, 1642,55 грн - 3 % річних, 1998,44 грн - пеня;

1477,24 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії;

783,75 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води;

113,40 грн - заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення.

Враховуючи викладене, просить стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін.

13.01.2026 представник відповідачів - адвокат Лаврентьєв Д.О. надав до суду відзив на позовну заяву. В обгрунтування поданого відзиву зазначив, що відповідачі не є власниками або співвласниками квартири АДРЕСА_2 , і в спірний період не проживали в ній та не користувалися житлово-комунальними послугами. Позивач не визначив правового статусу квартири та її власників, а також не пред`явив вимоги до інших зареєстрованих у квартирі осіб. Також заявлено вимогу про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2026 витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» інформацію щодо власників/співвласників квартири АДРЕСА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином.

Представник відповідачів просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а також Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який набув чинності з 10.12.2017.

Відповідно до абзацу 10 ч. 1 ст. 1 Закону України від 24.06.2004 № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 19 Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання. Може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_4 за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язкує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 (2/3) та ОСОБА_4 (1/3) на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2004, що підтверджується листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентиризації» від 20.07.2025.

Відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками зазначеної квартири.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 21.07.2025 (№ 134302410) за адресою квартири зареєстровано п`ять осіб: ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (з 19.02.2004), ОСОБА_1 (з 22.04.2004), ОСОБА_2 (з 12.02.2009) і ОСОБА_5 (з 08.12.2011).

Як вбачається з акту про фактичне місце проживання особи від 07.01.2025, складеним консьєржем ОСОБА_6 та мешканцем будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2007 року проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно довідки Житлового кооперативу «Взуттєвик-5» від 26.12.2025 № 3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2003 року проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 25.02.2022 (витяг з наказу від 25.02.2022 № 5) і брав участь у заходах оборони в зонах бойових дій у Миколаївській, Херсонській і Харківській областях у 2022 році (довідка в/ч НОМЕР_1 від 14.04.2023 № 384).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, на якого покладено тягар доказування не довів, що відповідачі споживали послуги за адресою: АДРЕСА_1 у спірний період.

Відповідачі надали докази, що в цей період вони проживали за іншими адресами. Позивач не спростував цих доказів.

Наведене свідчить, що позивач не вправі вимагати у відповідачів сплати заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за зазначеною адресою.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна