Ухвала суду № 139019819, 10.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10 серпня 2026 рокуСправа № 921/522/25УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопко Ю.О.

розглянувши заяв б/н від 12.06.2026 (вх.№4642 від 15.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" у справі

за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства

За участі представників:

Кредитора: не з`явився;

Боржника: не з`явився;

Арбітражного керуючого: Шимечко А.Я.

Суть справи

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 справу №921/522/25 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича, заборонено боржнику укладати правочини (договори) крім, дрібних побутових, розпоряджатися (відчувати) рухоме/нерухоме майно, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 08.12.2025.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 09.10.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Тернопільської області провадження у справі про неплатоспроможність. ОСОБА_1 .

15.06.2026 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" надійшла заява без номера (сформована в системі "Електронний суд" 12.06.2026 (вх.№4642 від) з грошовими вимогами до боржника. У даній заяві товариство просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 17 422,97 грн заборгованості та 5 324,80 грн судових витрат та 10 000 грн витрат на правову допомогу

Ухвалою від 16.06.2026 року суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" без номера від 12.06.2025 (вх.№4642 від 15.06.2026) про визнання грошових вимоги до ОСОБА_1 та призначив розгляд заяви в попередньому засіданні 22.07.2026. одночасно зобов`язав керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечка А.Я., розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.

За клопотанням представника боржника, ухвалою від 22.07.2026 розгляд заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (вх.№4642 від 15.06.2026) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 відкладено на 10 серпня 2026 року.

Керуючий реструктуризацію Шимечко А.Я. заявою сформованою в системі "Електронний суд" 07.08.2026 (вх.№6296 від 10.08.2026) зазначив, що вказані вимоги кредитора підлягають визнанню частково на загальну суму 19 327,83 грн, із яких: 7 999,82 грн за тілом кредиту, 6 003,21 грн заборгованість за відсотками та 5 324,80 грн судового збору.

В частині грошових вимог в сумі 3 419,94 грн штрафних санкцій вимоги заперечив, у зв`язку з імперативною забороною нарахування неустойки (штрафу, пені) за споживчими кредитами у період дії воєнного стану.

Також відхилив вимоги про включення до реєстру вимог кредиторів витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн, оскільки кредитором не долучено до матеріалів справи доказів фактичного перерахування (сплати) вказаних витрат. Таким чином кредитором не доведено понесення витрат на правову допомогу.

Крім того вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є явно завищеною, оскільки усі розрахунки фактично виконані первісним кредитором, заборгованість визначена за реєстром факторингу.

В судове засідання 10.08.2026 кредитор, боржник не з`явилися.

Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий заявлені вимоги кредитора визнав частково та підтримав доводи наведені у заяві від 07.08.2026.

Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.

14.06.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" (код ЄДРПОУ 42753492, місцезнаходження: Україна, 02081, місто Київ, вулиця Дніпровська набережна, будинок 25, приміщення 318) (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) укладено Договір № 5611387 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір).

На умовах, встановлених Договором, ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" зобов`язалося надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 8 000,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 14.06.2025 року по 08.06.2026 року.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) 4149499801683101, яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 8 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ".

27.02.2026 року ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" на підставі Договору факторингу № 27/02/2026 за плату відступило, а ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.02.2026 року №27/02/2026 року до заявника перейшло право грошової вимоги до Боржника за Договором № 5611387 від 14.06.2025 року.

Вищезазначена заборгованість не погашена.

З огляду на викладене, Заявник просить суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"" Кредитором у справі № 921/522/25 про неплатоспроможність до боржника ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК Українивстановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Здійснення заміни кредитора у матеріальних відносинах є підставою правонаступництва у процесуальних відносинах.

Відповідно до п.1 ч. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Перевіривши, здійсненні ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" нарахування за договором суд встановив, що кредитором правомірно заявлено до визнання 7 999,82 грн - заборгованості за тілом кредиту та 6 003,21 грн - заборгованості за відсотками.

Щодо визнання 3419,94 грн штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України "Про споживче кредитування".

Суд звертає увагу, що пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд вважає, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України загальним, тому за принципом "lex specialis derogat legi generali", що з латини означає "спеціальний закон скасовує загальний закон", до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи вищенаведене суд відмовляє у визнанні грошових вимог в сумі 3419,94 грн штрафних санкцій.

ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" просить суд визнати вимоги у розмірі 5 324,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, а також 10 000,00 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Враховуючи, що вимоги ТзОВ "ФК "Фінтраст капітал" частково визнані судом, суд вважає, що покладенню на боржника підлягає судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Щодо заявлених 10 000,00 грн відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд вказує таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи повністю відсутні первинні докази фактичної сплати (перерахування) Кредитором коштів адвокату. Таким чином не доведено реальності понесення витрат на правову допомогу.

Враховуючи наведене в задоволенні даних вимог слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст.122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 10 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з ч.6 ст.45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз.4 ч.6 ст.45 КУзПБ).

У відповідності до приписів ч.2 ст.133 КУзПБ витрати, пов`язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 5 324,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Керуючись ст.ст. 1, 45, 113, 122, ч.4 ст. 133 КУзПБ, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (м. Київ, вул. Набережно-Коруватська, буд. 27, код ЄДРПОУ 44559822) до боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі:

- 14 003,03 грн із задоволенням вказаних вимог у другу чергу;

- 5 324,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.

2.В задоволенні решти вимог відмовити.

3.Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 серпня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко