Рішення № 139019818, 05.08.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/292/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Декстра Мінерал", вул. Некрасова, 24, м. Вінниця, 21000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Цебрів", Тернопільська область, Тернопільський район, с. Цебрів, вул. Шевченка, буд. 165

про стягнення 752 179,42 грн заборгованості за договором поставки

За участі сторін/представників:

Позивача: Лобанова Вікторія Валеріївна, адвокат;

Відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декстра Мінерал" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Цебрів" про стягнення 752 179,42 грн заборгованості (602 600,18 грн боргу, 62 422,77 грн пені, 20 705,45 грн інфляційних нарахувань, 6 191,00 грн 3% річних, 60 260,02 грн штрафу).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки №23/12/2025 від 23.12.2025.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 13.05.2026 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 справу №921/29/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 13.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/292/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 08.06.2026.

У зв`язку з неявкою представника відповідача, ухвалою від 08.06.2026, підготовче засідання відкладено на 22.06.2026.

Надалі, ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/292/26 та призначено її до розгляду по суті на 21.07.2026.

Ухвалою суду від 21.07.2026 розгляд справи по суті відкладено на 05.08.2026.

Представниця позивача в судовому засіданні 05.08.2026 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ст.42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

05.08.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

23.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Декстра Мінерал" (далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Цебрів" (далі Покупець) укладено договір поставки №23/12/2025 (далі Договір).

За умовами п.1.1. Договору в строки, визначені у Специфікації до Договору, ПРОДАВЕЦЬ зобов`язується передати у власність ПОКУПЦЯ хімічну продукцію (надалі - ТОВАР), а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується прийняти ТОВАР в асортименті і кількості згідно зі Специфікаціями і видатковими накладними, які є невід`ємними частинами даного Договору, та здійснити оплату вартості ТОВАРУ в порядку та на умовах, визначених Договором.

Найменування ТОВАРУ, його кількість, ціна за одиницю, визначені в специфікаціях, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.2. Договору).

Сукупна вартість Товару, що постачається згідно даного Договору, складає суму вартостей Товару, які вказані в графі "Усього з ПДВ" в додатках, підписаних в рамках даного Договору (п.2.1. Договору).

ПОКУПЕЦЬ проводить розрахунки з ПРОДАВЦЕМ на умовах внесення оплати вартості (ціни) ТОВАРУ, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок ПРОДАВЦЯ (п.2.2. Договору).

Умови поставки ТОВАРУ визначаються у Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною (п.3.1. Договору).

Оплата ТОВАРУ ПОКУПЦЕМ здійснюється у безготівковій формі - 100% передоплата, або у терміни оплати, вказані у Специфікації до певної поставки, та за ціною вказаною в додатках до цього Договору, видаткових накладних, Специфікаціях та рахунках, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок ПРОДАВЦЯ (п.4.1. Договору).

Пунктом 9.3. Договору Сторони погодили, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін та закінчується 31 грудня 2026 (включно), але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання Сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

Специфікацією №1 від 23.12.2025 сторони погодили найменування товару, термін поставки, кількість товару та його вартість.

На виконання умов договору Товариство поставило відповідачу товар згідно видаткової накладної №454 від 30.12.2025 на загальну суму 602 600,18 грн та товарно-транспортною накладною №454 від 30.12.2025.

Відповідач оплату поставленого товару не здійснив і станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 602 600,18 грн.

Суму заборгованості сторони підтвердили актом звірки взаємних розрахунків за період: 4 квартал 2025.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія №21/04/2026 від 21.04.2026 залишена останнім без відповіді та реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому у ст. 629 ЦК України законодавець обумовив, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 602 600,18 грн.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував, доказів в підтвердження сплати 602 600,18 грн не подав, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорений відповідачем.

Щодо штрафу та пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За несвоєчасну або неповну оплату ТОВАРУ ПОКУПЕЦЬ зобов`язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ штраф в розмірі 10% від суми заборгованості та здійснити оплату вартості ТОВАРУ у повному обсязі (п.7.4. Договору).

У випадку, якщо порушення строків (термінів) оплати вартості ТОВАРУ складає більше 5 (п`яти) календарних днів, ПОКУПЕЦЬ додатково сплачує на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п.7.5. Договору).

Враховуючи обставини справи, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 60 260,02 грн штрафу, який підлягає до задоволення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 62 422,77 грн за період з 30.12.2025 по 04.05.2026.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період 30.12.2025 04.05.2026, суд вважає правомірною вимогу про стягнення 6 191,00 грн 3% річних та 20 705,45 грн інфляційних нарахувань в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Цебрів", Тернопільська область, Тернопільський район, село Цебрів, вулиця Шевченка, будинок 165 (код 45784993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декстра Мінерал", м.Вінниця, вул. Некрасова, 24 (код 44682062) - 602 600 (шістсот дві тисячі шістсот) грн. боргу, 62 422 (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 77 коп. пені, 6191 (шість тисяч сто дев`яносто одну) грн. 3% річних, 20 705 (двадцять тисяч сімсот п`ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 60 260 (шістдесят тисяч двісті шістдесят) грн. 02 коп. штрафу і 11 282 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 69 коп. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко