Ухвала суду № 138707670, 04.08.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6775/26

Провадження № 1-кс/489/3061/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

04 серпня 2026 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62026150010002941 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,

встановив:

Згідно з клопотанням, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою за підозрою ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: в організації одержання ним, як головою М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області», за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , для себе неправомірної вигоди від військовослужбовців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за вчинення дій в їхніх інтересах Слідчий просить накласти арешт з позбавленням права на розпорядження та користування на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк», відкритих на ім`я підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, зазначивши в клопотанні про проведення судового розгляду за їх відсутності. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого та прокурора, а також без повідомлення володільця майна, на підставі положень ч. 2 ст. 174 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, яке тимчасово не вилучалося.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначених норм закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої застосовується такий захід забезпечення кримінального провадження, відповідного кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що в кримінальному провадженні №62026150010002941 від 31.03.2026, в межах якого подане вказане клопотання, 29.07.2026 ОСОБА_5 оголошено про підозру за ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: в організації одержання ним, як головою М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області», за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , для себе 02.04.2026 близько 13:00 год в м. Миколаєві на перехресті просп. Миру та вул. Театральної неправомірної вигоди від військовослужбовця ОСОБА_9 в сумі 2000 доларів США та не пізніше 22.05.2026, за невстановлених обставин, від військовослужбовця ОСОБА_10 в сумі 2000 доларів США за прийняття рішення ДУ «ТМО МВС України по Миколаївській області» про визнання останніх за станом здоров`я придатними до служби лише у військових частинах (підрозділах) забезпечення, ВВНЗ, начальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

При цьому, обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами клопотання та на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.

Натомість санкція ч. 3 ст. 368 КПК України, за якою ОСОБА_5 оголошено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з обов`язковою конфіскацією майна.

Відповідно до відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, поданої особисто ОСОБА_5 , останній має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк».

Таким чином, оскільки при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке суд може призначити передбачене санкцією статті закону про кримінальну відповідальність покарання у виді конфіскації майна, тому вказане свідчить про наявність достатніх підстав для накладення арешту на належні підозрюваному на банківських рахунках грошові кошти з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження, що, у свою чергу, забезпечить можливість виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

За такого, встановлені обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

У кримінальному провадженні №62026150010002941 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, накласти арешт на належні підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001), АТ «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335), АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) та АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478), відкритих на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

шляхом позбавлення права на розпорядження та користування ними, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1