Рішення № 138707674, 30.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

30.07.2026

Справа № 489/8954/25

Провадження № 2/489/386/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання Горецькою П.О.,

за участю: представника відповідачки Головченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив.

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 34374 грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. Мотивуючи вимоги тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладено кредитні договори № 2001578709201, № 1001874202701, відповідно до якого відповідачці видано кредити, на загальну суму 22206 грн. Відповідачка не виконує взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином довготривалий час. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 03.06.2025 складає:

- по кредитному договору № 2001578709201 від 16.03.2020 у розмірі 18947,51 грн., з яких: 12205,28 грн. заборгованість за кредитом; 9746,04 грн. заборгованість за процентами;

- по кредитному договору № 1001874202701 від 13.05.2021, у розмірі 12423,2 грн., з яких: 6622,6 грн. заборгованість за кредитом; 1,8 грн. заборгованість за процентами; 5798,8 грн. заборгованість за комісією;

Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачці щодо сплати заборгованості за кредитними договорами. Станом на теперішній час відповідачкою заборгованість погашена не була.

Від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що позивач на своєму сайті розміщував з 2018 до даного часу кожного року публічну пропозицію на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, -до якого в цілому відповідачка не приєднувалась, про що свідчить відсутність її підпису. Таким чином слід виходити з тих умов, які містять підпис ОСОБА_1 . З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З матеріалів справи вбачається відсутність первинних бухгалтерських документів, з яких можливо встановити обставини справи. Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідачки, підтвердження отримання останньою кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано. Разом з тим, розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові, фактично є документом, в якому останній стверджує про наявність у відповідачки заборгованості за договором у певній сумі. Відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє відповідачку можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит та у позику, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування кредитом. договорами, Відтак, позивачем не доведено як факту отримання відповідачкою кредиту за спірними розміру такого кредиту, а також наявності заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ПУМБ. Відповідачка не може здійснити доведення протиправності вимог позивача, через не подання усіх необхідних документів, що є наслідком не дотримання/забезпечення принципу змагальності

Ухвалою суду від 06.11.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- 16 березня 2020 кредитний договір № 2001578709201, на підставі заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 12 місяці, стандартна процентна ставка складає 47,88%. Договір підписаний відповідачем, а також підписано паспорт споживчого кредиту.

- 13 травня 2021 кредитний договір № 1001874202701, на підставі заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 10000,00 гривень, строком на 24 місяці, зі сплатою розміру процентної ставки 0,01 % річних; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%. Договір підписаний відповідачем, а також підписано паспорт споживчого кредиту.

Позивач зазначає, що відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Норми права та мотиви їх застосування.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, ст. 207, ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642, ч.ч. 1, 2 ст. 1069, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідачка не виконує взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином довготривалий час. Заборгованість відповідачки перед позивачем, згідно розрахунку заборгованості, станом на 03.06.2025 складає:

- по кредитному договору № 2001578709201 від 16.03.2020 у розмірі 21951,32 грн., з яких: 12205,28 грн. заборгованість за кредитом; 9746,04 грн. заборгованість за процентами;

- по кредитному договору № 1001874202701 від 13.05.2021 у розмірі 12423,2 грн., з яких: 6622,6 грн. заборгованість за кредитом; 1,8 грн. заборгованість за процентами; 5798,8 грн. заборгованість за комісією.

Зазначені розрахунки містять достатні та зрозумілі відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Щодо тверджень відповідачки стосовного того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписка з особового рахунку є неналежними доказами наявності заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц.

Так, зі змісту розрахунків та виписки по рахунку відповідачки ОСОБА_1 вбачається, що остання користувалася наданими кредитними коштами, здійснювала погашення тіла кредиту, а також процентів за користування кредитними коштами.

Після виникнення заборгованості, яка малася внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань, на адресу відповідачки було направлено повідомлення в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на час судового розгляду не надано.

Заперечуючи розмір заборгованості відповідачкою не було подано контрозрахунку. Вказуючи на неможливість встановити дійсний розмір заборгованості у зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів відповідачка не заявляла клопотань про витребування доказів, не спростувала факт отримання кредитних коштів.

Враховуючи те, що відповідачкою не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутність або його часткового погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідачки від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141ЦПК України з відповідачки підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 34374 грн. 52 коп., яка складається:

- за кредитним договором № 2001578709201 від 16.03.2020 у розмірі 21951,32 грн., з яких: 12205,28 грн. заборгованість за кредитом; 9746,04 грн. заборгованість за процентами;

- за кредитним договором № 1001874202701 від 13.05.2021, у розмірі 12423,2 грн., з яких: 6622,6 грн. заборгованість за кредитом; 1,8 грн. заборгованість за процентами; 5798,8 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Київ, вул.Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 04 серпня 2026

Суддя Н.О. Рум`янцева