Ухвала суду № 137847343, 30.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

30.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/398/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 18.06.2026 (вх. № 5727/26) з грошовими вимогами до боржника в сумі 48 821,71 грн (далі Заява)

у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник),

за участю представника Боржника адвоката Редьки М. Г.,

постановив таку ухвалу.

1. Історія справи.

1.1. Згідно з ухвалою від 14.04.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, ввів з 14.04.2026 строком на 120 днів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів з 14.04.2026 процедуру реструктуризації боргів, призначив керуючою реструктуризацією арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну, оприлюднив на офіційному вебпорталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі (публікація № 79080 від 15.04.2026).

2. Процесуальні питання.

2.1. Суд згідно з ухвалою від 19.06.2026 прийняв Заяву до розгляду, повідомив учасників справи про судове засідання 30.06.2026.

2.2. В судове засідання з`явився представник Боржника; інші учасники справи - не з`явились; про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Зміст Заяви .

Заявник просить визнати грошові вимоги до Боржника у розмірі 46 825,60 грн. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням боржником зобов`язань за кредитним договором № 1517-6728 від 25.02.2025. Вказує, що набув право вимоги до Боржника на підставі договору факторингу № 04062026 від 04.06.2026, який він уклав із первісним кредитором ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС". Наявність та розмір грошового зобов`язання підтверджує рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 у справі № 341/2175/25, яке набрало законної сили. Просить визнати грошові вимоги у загальному розмірі 46 825,60 грн, що складаються з 16 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 30 825,60 грн заборгованості за нарахованими процентами. Також просить визнати вимоги щодо стягнення витрат зі сплати судового збору за попереднім рішенням суду в розмірі 1 996,11 грн. Судові витрати за розгляд Заяви визначає в розмірі 12 324,80 грн, з яких 5 324,80 грн судовий збір, 7 000 грн витрати на професійну правничу допомогу. Просить включити зазначені суми до реєстру вимог кредиторів Боржника.

3.2. Позиція Керуючого реструктуризацією.

Керуюча реструктуризацією направила повідомлення про результати розгляду грошових вимог від 24.06.2026 (вх. № 12056/26), в якому вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" визнала у розмірі 46 825,60 грн заборгованості та 1 996,11 грн витрат зі сплати судового збору. Вказала, що ці вимоги є конкурсними, але заявлені після закінчення 30-денного строку, а тому кредитор не має права вирішального голосу на зборах кредиторів. Вважає, що визначення розміру судових витрат та їх розподіл здійснює суд за результатами розгляду Заяви.

3.3. Позиція представника Боржника.

Представник боржника адвокат Редька М. Г. подав заперечення (вх. № 12322/26 від 26.06.2026), в яких не визнає вказані грошові вимоги. Вказує на недоведеність переходу та набуття Заявником права вимоги до Боржника, оскільки реєстр боржників (додаток № 1 до договору факторингу) у матеріалах справи відсутній, у зв`язку з чим неможливо встановити суму фінансування та загальний розмір заборгованості; акт приймання-передачі документації не містить переліку фактично переданих документів; Заявник не надав належних доказів оплати за договором факторингу щодо вимог до Боржника та не надав докази направлення Боржнику повідомлення про відступлення права вимоги. З огляду на підвищений стандарт доказування у справах про неплатоспроможність вважає, що сукупності належних та допустимих доказів набуття Заявником права вимоги не надано.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що заявлений розмір (7 000 грн) є необґрунтованим і неспівмірним зі складністю справи й обсягом наданих послуг, а докази фактичного понесення таких витрат - відсутні.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

4.1. Згідно з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 у справі № 341/2175/25 за позовом ТОВ "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 стягнуто з Боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1517-6728 від 25.02.2025 у розмірі 46 825,60 грн, з яких 16 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 30 825,60 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, а також 1 996,11 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог (10 000 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України) - відмовлено.

За даними ЄДРСР вказане рішення набрало законної сили 09.03.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

4.2. Між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (новий кредитор) 04.06.2026 укладено договір факторингу № 04062026 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитними договорами боржників, зокрема і за договором № 1517-6728 від 25.02.2025, укладеним з Боржником.

За умовами п. 2.5. Договору факторингу перехід права вимоги відбувся з моменту підписання сторонами реєстру боржників. Згідно з п. 3.1.3 Договору факторингу право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами реєстру боржників (додаток № 1 до договору), а підписання реєстру та фактична передача прав вимоги здійснюються в день укладення договору; обсяг (сума) прав вимоги визначається сторонами в реєстрі боржників (п. 2.2 договору). Реєстр боржників був підписаний одночасно з укладенням договору - 04.06.2026.

Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу долучений до Заяви і підписаний сторонами 04.06.2026 з використанням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах, через систему електронного документообігу "Вчасно" і містить відомості про боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), вказівку на кредитний договір № 1517-6728 від 25.02.2025 та суму основного боргу - 16 000 грн та суму нарахованих процентів - 40 826 грн.

На виконання зобов`язань за договором факторингу новий кредитор сплатив первісному кредитору суму фінансування, що підтверджується платіжною інструкцією № 1642 від 05.06.2026 в розмірі 211 947,95 грн з призначенням платежу "Оплата згідно Договору факторингу № 04062026 від 04.06.2026". Зазначений платіж здійснено на виконання договору в цілому за переданим портфелем прав вимоги; розмір фінансування за договором становить 10 відсотків від загальної суми основного боргу боржників згідно з реєстром (п. 5.2 договору).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні ухвали.

5.1. Відповідно до ст. 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 1 ст. 122 КУзПБ).

Згідно із ст. 45 КУзПБ кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами.

До обов`язків суду при розгляді таких заяв входить перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

5.2. Заборгованість Боржника в розмірі 48 821,71 грн (46 825,60 грн основного боргу та процентів і 1 996,11 грн судових витрат) є підтвердженою судовим рішенням, що набрало законної сили, а право вимоги щодо неї належним чином перейшло до Заявника на підставі Договору факторингу.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд встановив, що відступлення права вимоги відбулося після набрання законної сили судовим рішенням, а тому до заявника перейшло право вимоги в обсязі, встановленому цим рішенням, тобто в розмірі 46 825,60 грн заборгованості та 1 996,11 грн судових витрат.

5.3. Заперечення представника Боржника суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з п. 2.5, 3.1.3 Договору факторингу право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами реєстру боржників (додаток № 1 до договору). Суд встановив, що реєстр боржників був підписаний 04.06.2026, і у ньому місяться відомості про Боржника та заборгованість за кредитним договором № 1517-6728 від 25.02.2025.

Відтак заперечення про відсутність реєстру боржників і неможливість встановити обсяг відступленого права вимоги спростовуються вказаними доказами.

Оскільки за умовами Договору факторингу момент переходу права вимоги пов`язаний з підписанням реєстру боржників, а не зі здійсненням оплати фінансування, факт здійснення такої оплати не має значення для визначення моменту переходу права вимоги. Несплата фінансування є підставою для виникнення у первісного кредитора права на односторонню відмову від договору та відкликання реєстру боржників (п. 5.7 Договору факторингу). Проте доказів реалізації первісним кредитором цього права не надано, а тому договір є чинним і право вимоги вважається таким, що перейшло до Заявника.

Крім того, боржник не є стороною договору факторингу, а повнота та порядок розрахунків між первісним і новим кредиторами є предметом їх правовідносин і не впливають на дійсність відступлення права вимоги щодо боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора не зумовлює недійсності відступлення та не звільняє боржника від обов`язку виконати зобов`язання новому кредиторові. Правовим наслідком такого неповідомлення є ризик для нового кредитора настання несприятливих для нього наслідків, зокрема у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Тому відсутність доказів повідомлення боржника не є підставою для відмови у визнанні грошових вимог.

Доводи щодо незаповненого акта приймання-передачі документації також відхиляються, оскільки за п. 6.1 Договору факторингу документація передається протягом 30 календарних днів після відступлення прав вимоги, тобто її передача є наступним етапом виконання договору, а не умовою переходу права вимоги.

З огляду на викладене підвищений стандарт доказування у цій справі дотримано: дійсність та розмір основної вимоги підтверджені рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 у справі № 341/2175/25, що набрало законної сили 09.03.2026, і обставини якого в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України повторному доказуванню не підлягають. Оскільки відступлення відбулося після набрання цим рішенням законної сили, до Заявника перейшло право вимоги в обсязі, встановленому судовим рішенням.

5.4. Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Оголошення про відкриття провадження у справі оприлюднено 15.04.2026, відповідно тридцятиденний строк для заявлення вимог сплинув 15.05.2026. Заява подана 18.06.2026, тобто з порушенням установленого строку.

Таким чином вимоги в розмірі 48 821,71 грн підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у черговості, визначеній в ч. 4 ст. 133 КУзПБ, а саме у другу чергу, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

5.5. В ч. 2 ст. 133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Тому належить визнати вимоги кредитора в розмірі 5 324,80 грн судового збору за подання Заяви (платіжна інструкція від 15.06.2026 №1680), які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

5.6. Щодо вимоги про визнання 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Оцінюючи заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу за вказаними критеріями, суд виходить із такого.

Із поданого заявником акта приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2026 та детального опису робіт встановлено, що адвокатським об`єднанням протягом одного й того самого періоду надано тотожні за змістом послуги одночасно чотирнадцяти клієнтам - кредиторам боржників у справах про неплатоспроможність, кожному з яких заявлено до оплати однакову суму 7 000 грн за чотири години роботи, без деталізації того, які саме дії були вчинені окремо в інтересах Заявника у цій конкретній справі.

Підготовлена заява з грошовими вимогами кредитора не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не потребувала дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, а визначення складу та розміру грошових вимог фактично відтворювало суму, що вже була встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому не потребувало від адвоката самостійного розрахунку заборгованості чи опрацювання спірних правових питань.

Подані матеріали не містять значного обсягу документів, дослідження яких вимагало б суттєвих часових затрат, а обставини щодо розміру заборгованості й переходу права вимоги встановлюються на підставі обмеженого переліку документів (судове рішення, договір факторингу, реєстр боржників).

Вказана сума передбачала не тільки підготовку та подання Заяви, а також супроводження справи. Водночас, представник Заявника в судове засідання не з`явився.

З огляду на викладене, заявлений обсяг часу (4 години) та сума витрат (7 000 грн) є неспівмірними зі складністю та обсягом фактично виконаної роботи. Зважаючи на типовий, шаблонний характер послуги, відсутність спору щодо суті вимоги та обмежений обсяг опрацьованих та підготовлених документів, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн (2 години), що відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності.

Суд також враховує мету процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи, яка спрямована на створення найбільш сприятливих умов для відновлення його платоспроможності. Покладення на боржника завищених судових витрат суперечило б цій меті.

6. Висновки суду.

Заяву належить задовольнити та визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у розмірі 48 821,71 грн (46 825,60 грн основного боргу та процентів, 1 996,11 грн судових витрат), які задовольняються у другу чергу; а також 8 824,80 грн судових витрат за розгляд Заяви, з яких 5 324,80 грн - судовий збір, 3 500 грн - витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. 1, 2, 45 - 47, 64, 113, 122, 133 КУзПБ, ст. 233, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати грошові вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, ідентифікаційний код 41240530) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 48 821,71 грн (сорок вісім тисяч вісімсот двадцять одна гривня 71 коп.), які задовольняються у другу чергу, та судові витрати у розмірі 8 824,80 грн (вісім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні вісімдесят копійок), з яких 5 324,80 - судовий збір, 3 500 грн - витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали складено 01.07.2026.

Суддя О. В. Малєєва