Ухвала суду № 123889514, 04.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/41615/24-к

1-кс-36062/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/33210/23-к, у кримінальному провадженні № 42021000000002286 від 08.11.2021,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000002286 від 08.11.2021, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2023 у справі № 757/33210/24-к на майно а саме на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) на рахунках у АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, а саме:

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_22;

2) на рахунках у АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750), юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, а саме:

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

- НОМЕР_8 ;

3) на рахунках у АТ «УНІВЕРСАЛЕАНК» (код ЄДРПОУ 21133352), юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська 54/19, а саме:

- НОМЕР_9 ;

- НОМЕР_10 ;

- НОМЕР_11 ;

- НОМЕР_12 ;

- НОМЕР_13 ;

- НОМЕР_14 ;

4) на рахунках у АТ «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ 09807862), юридична адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78, а саме:

- НОМЕР_15 ;

- НОМЕР_16 ;

- НОМЕР_17 ;

- НОМЕР_23;

- НОМЕР_18 ;

5) на рахунках у АТ «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909), юридична адреса: м. Київ, вул. Лескова, 9, а саме:

- НОМЕР_19 ;

- НОМЕР_20 ;

- НОМЕР_21 .

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано, безпідставно, крім того вказує, що ОСОБА_4 не набув офіційного статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, тому відсутні підстави для арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, крім того, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України виділено в окреме кримінальне провадження, в межах якого цивільний позов не пред`являвся, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки суду не повідомлено.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею, за наданими матеріалами, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001563 від 28.08.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України, оскільки постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 28.08.2023 виділено матеріали кримінального провадження № 42021000000002286 від 08.11.2021 в окреме кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/33210/23-к, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , про повернення якого просить його захисник у клопотанні.

25.07.2023 в ході здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України (незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинене організованою групою осіб).

Метою арешту майна є конфіскація майна як вид покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки, сторона захисту, при зверненні до суду, не довела обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, в своїй сукупності, не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту, не спростовують підстав та мети його застосування.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання, за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_4 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 , відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно, не доведено відсутності потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, тому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, у тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-26, 170-175, 309, 379, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1