Ухвала суду № 81753541, 14.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.05.2019

Справа № 554/3221/19

Справа 554/3221/19

1кс/554/6949/2019

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Сорока Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 про повернення незаконно вилученого майна ,-

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшла скарга ОСОБА_1 про повернення вилученого майна, відповідно до якого скаржниця просила зобов»язати слідчий відділ слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві негайно повернути їй вилучене майно в рамках кримінального провадження № 62019170000000057 від 01.02.2019 року, зазначене в протоколі обшуку від 07.05.2019 року і в описі « вилучених під час обшуку документів і речей» від 07.05.2019 року а саме: - грошові засоби в загальній сумі 24 800, 00 коп.: та флеш - накопичувач «Тошиба» з сімейними фотографіями.

Скарга мотивована тим, що в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000000057 від 01.02.2019 року 07 травня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді № 554/3221/19 було проведено обшук. Під час обшуку, окрім іншого майна у неї були вилучені її особисті грошові засоби, які вона накопичувала тяжкою працею. Гроші накопичувала для своєї дочки ОСОБА_2 , яка потребує хірургічного втручання. Незаконним вилученням грошових засобів її дочці загрожує небезпека здоров»ю і життю, що неприпустимо для людської моралі. Також, у неї з іншим майном був вилучений флеш-накопичувач на якому нею зберігається сімейний фото-архів. Ці фотографії ніяким чином не можуть відноситись до кримінальних правопорушень по яких проводиться обшук а є виключно пам»яттю.

Заявниця у судове засіданні не з»явилась, її представник просив розглядати клопотання без його участі.

Слідчий у судове засідання не з»явився, на електронну адресу суду надійшла заява з проханням відкласти слухання справи.

Перевіривши матеріали, додані до клопотання, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

У відповідності до положень п.6 ч.2 ст.235 КПК України в ухвалі про дозвіл на обшук має бути зазначено: речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. В ч.7 ст.236 КПК України зазначено, що: вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином з наведених норм Кодексу випливає, що речі та документи, перелік яких вказаний в ухвалі слідчого судді, не належать до тимчасово вилученого майна, а речі та документи, які не зазначені в ухвалі слідчого судді і які не вилучені законом з обігу, у випадку їх вилучення є тимчасово вилученим майном.

Відповідно доч.1ст.167КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Судом встановлено та підтверджено документально, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000057 від 01.02.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами територіальних підрозділів Держлісагенства.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.04.2019 року було надано дозвіл на проведення обшуку в рамках вищевказаного кримінального провадження а саме надано дозвіл слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві Кравченко Тетяні Олександрівні, ОСОБА_3 Руслану Руслановичу, Харченко Ярославі Євгеніївні, Либаню Антону Миколайовичу, Папу Віктору Васильовичу, Алехіній Катерині Олегівні та процесуальним керівникам – прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні Ковіну Денису Олеговичу, Туліну Роману Андрійовичу, Гресь Дмитру Юрійовичу, Петрушко Дмитру Владиславовичу, Гонжаку Антону Ігоровичу, Кириченку Сергію Анатолійовичу, Брижак Аллі Олександрівні на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме: в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності належить ОСОБА_4 з метою виявлення та вилучення наступних речей і документів: первинної бухгалтерської та складської документації, документів по взаємовідносинам між ТОВ «ТЕХНО-ФОРЕСТ» та ДП «Полтавський лісгосп», ДП «ПДЛП Полтаваоблагроліс», ПОУЛМГ щодо реалізації лісоматеріалів, послуг з виконання лісосічних робіт, придбання матеріальних цінностей, документів щодо планування та відведення рубок, документів з первинного обліку лісопродукції, щоденників приймання лісу від заготівлі (Форма ЛГ-4), наряд-актів на виконання робіт та актів прийому-передачі (Форма ЛГ-1. ЛГ-7), документів щодо зовнішньоекономічної діяльності, відомостей обліку виготовленої продукції переробки деревини і витрат сировини (Форма ЛГ-15), журналів надходження лісо продукції (Форма ЛГ-10), змінного рапорту (Форма ЛГ-14), наряду-акту на переробку деревини (Форма ЛГ-13), книг обліку, записників, чорнових записів, товарно-транспортних накладних, електронних носіїв інформації на яких містяться вищевказані документи.

Згідно долученого до матеріалів клопотання опису вилучених під час обшуку документів і речей, який є додатком до протоколу обшуку від 07.05.2019 року вбачається, що окрім іншого в ході обшуку було вилучено - грошові засоби в загальній сумі 24 800, 00 коп.: та флеш - накопичувач «Тошиба» з сімейними фотографіями.

Суд вважає, що при вирішенні питання про вилучення майна перш за все слід виходити з того, що метою такого вилучення є збереження речових доказів у конкретному кримінальному провадженні, а не припинення господарської діяльності субєктів господарювання шляхом вилучення в нього майна або встановлення заборони ним користуватися. Вилучене під час обшуку майно не відповідає критеріям речових доказів у вказаному кримінальному провадженні. Дане майно також не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість його вилучення з метою збереження речових доказів та відповідно забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; також воно не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність в провадженні потерпілого та цивільних позовів виключає вилучення цього майна з метою забезпечення відшкодування шкоди. Разом з тим, неможливо вважати такими щодо яких надано дозвіл на відшукання та вилучення предмети, речі, які не ідентифіковані за родовими ознаками, тобто такі які неможливо ідентифікувати серед інших аналогічних їм, оскільки таке формулювання не узгоджується з положеннями ч.2 ст.235 КПК України.

Відповідно дост. 9 Кримінального процесуального кодексу Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватись вимогКонституції України, Кримінального Процесуального Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно дост. 16 Кримінального процесуального кодексу Українипозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно дост. 30 Конституції Україникожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 55 Конституції Україникожному гарантує право на оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно дост.236 КПК Українивилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно із ч. 1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відомостей щодо наявності ухвал про арешт тимчасово вилученого в результаті обшуку майна немає, що, згідно положень ст. 169 КПК України, є підставою для невідкладного повернення такого майна власнику, чого досі не було здійснено.

Проте, у відповідно дост. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті171, частиною шостою статті173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями, визначають зміст і спрямованість держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК України). Суддя, здійснюючи правосуддя, згідно зіст. 129 Конституції України, зобов'язаний керуватися саме верховенством права.

У ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, відповідно до наведених положень Конвенції, позбавлення майна в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, є допустимим.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrongand L nnroth v. Sweden) від 23.09.1982 р., заяви №7151/75, №7152/75, встановив, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує «легітимну мету» в суспільних інтересах, а втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

У справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78, ЄСПЛ звернув увагу на те, що у процесі вирішення питання виправданості такого втручання необхідно підтримувати «справедливу рівновагу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Отже, вирішуючи питання додержання права власності, ЄСПЛ виходить з того, чи здійснювалося позбавлення майна згідно з умовами, передбаченими національним законодавством держави, чи переслідувало таке втручання «легітимну мету», чи була забезпечена «справедлива рівновага» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Якщо перша вимога повинна бути чітко визначена в національному законодавстві, то наявність «легітимної мети» та «справедливої рівноваги» визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.

В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за всіх обставин, передбачених ст.169 КПК України.

З урахуванням всього наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про повернення тимчасово вилученого майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7,26,167,170,173,174,303, 532 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про повернення вилученого майна - задовольнити.

Зобов»язати слідчий відділ слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві негайно повернути ОСОБА_1 вилучене майно в рамках кримінального провадження № 62019170000000057 від 01.02.2019 року, зазначене в протоколі обшуку від 07.05.2019 року і в описі « вилучених під час обшуку документів і речей» від 07.05.2019 року а саме: - грошові кошти в загальній сумі 24 800, 00 коп.; та флеш - накопичувач «Тошиба» з сімейними фотографіями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М.Бугрій