Ухвала суду № 77592775, 31.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.10.2018Справа № 910/8259/16За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (ідентифікаційний код 20355550)

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від розпорядника майна: Скопич Я.І.;

від ПрАТ "МЗВМ": Іванів А.Р.;

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Пистогова С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (ідентифікаційний код 20355550), оскільки останнє має кредиторську заборгованість у сумі 918 763 945 грн. 90 коп. і неспроможне її погасити.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2016 заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 01.06.2016, зобов'язано арбітражного керуючого Борейка В.А., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 27.05.2016 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2016 порушено провадження у справі № 910/8259/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Куделю Марію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 8 від 30.01.2013). Попереднє засідання у справі призначено на 08.08.2016.

29.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 170 008 грн. 13 коп.

29.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 751 969 978 грн. 87 коп.

30.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 906 753 782 грн. 31 коп.

30.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 348 715 434 грн. 68 коп.

01.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська машинобудівельна компанія" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 920 031 грн. 41 коп.

01.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 189 256 989 грн. 10 коп.

01.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 9 759 грн. 14 коп.

05.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 290 772 987 грн. 30 коп.

05.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 406 457 586 грн. 87 коп.

07.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 46 043 648 грн. 53 коп.

07.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 186 878 601 грн. 68 коп.

11.07.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 2 431 157 грн. 63 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2016 вищевказані заяви прийнято та призначено до розгляду на 08.08.2016.

Судове засідання призначене на 08.08.2016 не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи № 910/8259/16 до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.06.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 скаржник звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просив суд скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 та направити справу для подальшого розгляду апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України 10.10.2016 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" повернуто скаржнику.

Матеріали справи № 910/8259/16 повернуто до Господарського суду м. Києва.

30.08.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на дії розпорядника майна.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2016 справу призначено до розгляду на 28.11.2016.

Судове засідання призначене на 28.11.2016 не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи № 910/8259/16 до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.06.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Матеріали справи № 910/8259/16 повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2017 справу призначено до розгляду на 30.01.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2017 прийнято та призначено до розгляду на 30.01.2017 заяву Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з кредиторськими вимогами до боржника на суму 20 191 993 грн. 35 коп.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 30.01.2017 задоволено клопотання боржника про витребування доказів, а також задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" та клопотання боржника та відкладено розгляд справи на 20.03.2017.

20.03.2017 до Господарського суду м. Києва надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2017 розгляд справи відкладено на 19.04.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2017 розгляд справи відкладено на 17.05.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2017 відкладено розгляд справи на 19.06.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

16.06.2017 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про усунення арбітражного керуючого Куделі М.О. від виконання повноважень розпорядника майна боржника.

16.06.2017 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про згоду на участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куделі М.О. та відкладено розгляд справи на 24.07.2017.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куделі М.О. про скасування арештів із грошових коштів, що знаходяться на рахунку боржника із спеціальним режимом використання та відкладено розгляд справи на 04.09.2017.

У судовому засіданні 04.09.2017 оголошено перерву до 18.09.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2017 розгляд справи відкладено на 09.10.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2017 розгляд справи відкладено на 06.11.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2017 відкладено розгляд справи на 13.12.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 відкладено розгляд справи на 20.12.2017, у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

20.12.2017 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2017 визнано конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування": Першої черги: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 2 756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 2 756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 2 756 грн. 00 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 2 756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 2 756 грн. 00 коп.; Третьої черги: Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві на суму 4 177 263 грн. 78 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 45 282 707 грн. 79 коп.; Четвертої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2 085 748 130 грн. 39 коп., Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" на суму 593 562 024 грн. 90 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 1 290 957 144 грн. 33 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 109 592 883 грн. 14 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 917 275 грн. 41 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 7 003 грн. 14 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 189 254 233 грн. 26 коп., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 66 435 грн. 13 коп.; Шостої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2 347 593 грн. 05 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 760 940 грн. 74 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 103 267 грн. 18 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 081 948 грн. 59 коп.; визнано вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 25 595 854 грн. 76 коп., Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 115 397 175 грн. 36 коп., Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346 880 546 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 121 024 263 грн. 41 коп., Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 246 331 046 грн. 66 коп.; затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування"; відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування": Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 1 881 157 927 грн. 55 коп., Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на суму 79 882 077 грн. 09 коп., Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 20 191 993 грн. 35 коп., Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4 001 834 888 грн. 68 коп., Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 222 068 374 грн. 46 коп., Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 2 381 976 грн. 45 коп.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 та визнати вимоги банку у розмірі 2 756,00 грн., як такі, що підлягають задоволенню у першу чергу, а вимоги у розмірі 4 348 712 678,68 грн., як такі, що підлягають задоволенню за рахунок майна боржника, яке перебуває у заставі/іпотеці у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/8259/16, зокрема, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 задоволено частково. Пунк 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 змінено та викладено його в наступній редакції: "Визнати конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" першої черги, зокрема, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2756,00 грн. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16, в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346 880 546,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника, та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", зокрема, Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4 001 834 888,68 грн., залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.03.2018 № 010-0/235 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" скасовано; справу № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 05-23/1622 від 06.09.2018, справу № 910/8259/16 в частині розгляду вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передано на новий розгляд судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 прийнято справу № 910/8259/16 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" до свого провадження; призначено розгляд справи № 910/8259/16 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" у судовому засіданні на 03.10.18; зобов'язано розпорядника майна, боржника, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Верховного Суду від 25.07.2018; зобов'язано розпорядника майна та боржника надати суду письмові пояснення по суті заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника.

26.09.2018 від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли письмові пояснення.

03.10.2018 від боржника надійшли заперечення.

03.10.2018 від розпорядника майна боржника надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 відкладено розгляд справи № 910/8259/16 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на 31.10.18.

31.10.2018 від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 31.10.2018 з'явилися представники розпорядника майна боржника, боржника, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надала пояснення щодо грошових вимог.

Представник розпорядника майна боржника надав пояснення, визнає вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" частково.

Представник боржника надав пояснення, заперечив щодо нарахованих ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відсотків та пені.

Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява кредитора, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду в межах, переданих Верховним Судом на новий розгляд, зокрема, в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у відповідності до змісту постанови Верховного Суду від 25.07.2018 суд встановив наступне.

Як зазначено в заяві з грошовими вимогами АТ «Укрексімбанк» від 24.06.2016 №010-5/816 та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, між АТ «Укрексімбанк» та Приватним акціонерним товариством «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» укладено Генеральну кредитну угоду №151111№5 від 30.09.2011 зі змінами та доповненнями.

В рамках Генеральної угоди між АТ «Укрексімбанк» та Позичальником укладено Кредитний договір №151112К22 від 27.09.2012 зі змінами та доповненнями.

На виконання ст. 3 Кредитного договору №151112К22 Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах цього договору у розмірі 74 050 300,00 дол. США з кінцевим терміном погашення - 25.12.2015, зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.5 ст. 3 Кредитного договору №151112К22, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановлених пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151112К22.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Генеральною угодою та укладеним в її рамках Кредитним договором №151112К22, між Банком та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський завод важкого машинобудування» укладено:

- Іпотечний договір №151111Z23 від 30.09.2011 зі змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ковальовою Я.В. 30.09.2011 за реєстровим № 5249, відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Банку п'ять нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1;

- Договір застави №151111Z24 від 30.09.2011 зі змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ковальовою Я.В. 30.09.2011 за реєстровим № 5248, відповідно до якого Боржник передав в заставу Банку обладнання, визначене в п. 1.2 ст. 1 Договору застави.

Також, між Банком та Позичальником укладено Кредитний договір №151112К31 від 25.12.2012 зі змінами та доповненнями.

На виконання ст. 3 Кредитного договору №151112К31 Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах цього договору у розмірі 50 000 000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення - 24.12.2015, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,5% річних, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановлених пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 151112К31.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №151112К31 між Банком та Боржником укладено:

- Іпотечний договір №151112Z72 від 25.12.2012, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Тулаіновим Е.А. 25.12.2012 за реєстровим № 3767, відповідно до якого Боржник передав в іпотеку Банку нерухоме майно (нежитлову будівлю - Цех №138), розташоване за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1.

Частиною 1 ст. 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Аналогічні положення закріплено і в статті 1 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» також визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з пунктами 2.1.4 Іпотечного договору-1 та Іпотечного договору-2 Банк має право у разі невиконання Боржником та/або Позичальником умов кредитних договорів та/або невиконання Боржником умов цих договорів, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предметів іпотеки переважно перед іншими кредиторами Боржника.

Пунктом 1.5 Договору застави також визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або Боржником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання Боржником відповідних положень цього договору, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Нормами законодавства та положеннями Іпотечного договору-1, Іпотечного договору-2 та Договору застави не передбачено, що відповідальність Боржника обмежується договірною вартістю предметів забезпечення, відображеною в договорах забезпечення.

Натомість, положеннями пунктів 2.1.5 Іпотечного договору-1 та Іпотечного договору-2 визначено, що Банк має право за рахунок предметів іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитних договорів на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмети іпотеки, витрати на утримання, збереження предметів іпотеки та страхування предметів іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цих договорів.

Також, пунктом 2.1.5 Договору застави визначено, що за рахунок предмета застави Банк має право задовольнити вимоги, зазначені у цьому договорі та кредитному договорі в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання предмета застави, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені Банком при зверненні стягнення на предмет застави, його реалізації.

В силу норм ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку (ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство).

Таким чином, враховуючи, що сторонами в Іпотечному договорі-1, Іпотечному договорі-2 та Договорі застави визначено, що за рахунок предметів іпотеки/застави Банк як іпотекодержатель/заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають з кредитних договорів, у повному обсязі на момент фактичного задоволення, наявні правові підстави для задоволення Заяви з грошовими вимогами в повному обсязі.

Правова позиція з даного питання була також висвітлена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №926/4740-6/16, в якій, зокрема зазначено:

«...Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашається (припиняється), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит.

Таким чином, при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких, що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховується реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство...».

15.05.2018 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №902/492/17, в якій сформулювала наступний правовий висновок:

«...Забезпеченими зобов'язаннями в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, є всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства.

Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення статті 19 Закону України «Про заставу» та статті 7 Закону України «Про іпотеку» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог...».

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (аналогічну норму містить ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до умов вищезазначених Кредитних договорів, Позичальник взяв на себе зобов'язання в строк до 24.12.2015 (включно) здійснити повне погашення основного боргу, процентів та комісії за управління кредитними лініями, а також інших платежів за Кредитними договорами.

20.01.2016 АТ «Укрексімбанк» надіслало на адресу ПрАТ «Азовелектросталь», ПАТ «Азовзагальмаш», ПрАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш», ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», ТОВ «БК «Азовмаш» повідомлення про необхідність усунення порушення зобов'язань ПрАТ «Азовелектросталь» перед ПАТ «Державний експортно- імпортний банк України» із вимогою терміново погасити прострочену заборгованість за кредитними договорами.

Як вбачається із доданих АТ «Укрексімбанк» розрахунків, банк здійснив нарахування відсотків за кредитними договорами по 31.05.2016 року (включно), зокрема, за кредитним договором №151111К22 від 27.09.2012 - 19 835 284,57 дол. США, за кредитним договором №1511112К31 від 25.12.2012 - 14 087 500,07 дол. США.

Однак, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 викладено наступну правову позицію: «Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.»

Відповідно до умов вищевказаних кредитних договорів, Позичальник взяв на себе зобов'язання у строк до 24.12.2015 (включно) здійснити повне погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, після настання строку повернення кредитів, зобов'язання Позичальника за кредитними договорами щодо повернення кредиту та сплати відсотків наступили, а тому подальше нарахування відсотків (поза межами строку кредитування) суперечить вимогами чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, кредиторські вимоги АТ «Укрексімбанк» в частині нарахованих відсотків за період із 01.01.2016 по 31.05.2016 за кредитним договором №15111112К22 від 27.09.2012 на загальну суму 3 418 317,69 дол. США та за кредитним договором №1511112К31 від 25.12.2012 на загальну суму 2 427 777,78 дол. США, всього 5 846 095,47дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 24.06.2016 (24,882929 грн. за 1 дол. США) складає 145 467 978,50 грн., не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Що стосується нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне повернення процентів та штрафу, то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до Розпорядження Кабінету міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включене м. Маріуполь.

Відтак, на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Листом № 18-112/64138 від 27.10.2014 Національний банк України повідомив всі банки про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у якому зазначено наступне:

"Статтею 2 вказаного Закону встановлений обов'язок для банків скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів".

Господарську діяльність ПрАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» здійснював (здійснює) за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, Площа Машинобудівельників, буд. 1. За вказаною адресою знаходяться більшість майна підприємства та його виробничих потужностей, що підтверджується матеріалами інвентаризаціями, іпотечними договорами та іншими документами.

Враховуючи викладене, кредитором неправомірно нарахована пеня за невиконання кредитних зобов'язань у загальному розмірі 16 837 015,93 дол. США та 4 550 407,89 грн., що загалом в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 24.06.2016 (24,882929 грн. за 1 дол. США) складає 423 504 679,85 грн.

За ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Зважаючи на встановлені обставини справи, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає визнанню кредитором Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на суму 3 779 742 776,33 грн., як вимоги, які забезпечені заставою боржника.

Поряд з вищенаведеною заборгованістю до реєстру вимог кредиторів підлягає внесенню 2 756,00 грн. - витрати кредитора, понесені за сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 25 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 232,234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 779 742 776,33 грн., які підлягають окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

2. Визнати кредитором Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2756,00 грн. - вимоги першої черги.

3. Зобов'язати розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" арбітражного керуючого Куделю М.О. внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів боржника.

4. В решті вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" відмовити.

5. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко