Ухвала суду № 77592774, 30.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.10.2018Справа № 910/11531/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Бабаджанян М.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" (15552, Чернігівська обл., Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, 2-Б)

До 1) Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 212)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

Про визнання недійсним договору

Представники сторін:

від позивача: Струнь М. П. (арбітражний керуючий відповідно до посвідчення № 1444 від 08.08.2013);

від відповідача-1: Шкута Р. І., довіреність № 12/17 від 17.01.17;

від відповідача-2: Філатова Н.А., довіреність № б/н від 13.06.2018;

від третьої особи: ОСОБА_6 (ордер серії АА № 076174), ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив визнати недійсним договір №140/11/210 від 09.08.2018, укладений між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" в частині відступлення права вимоги Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" (боржник).

31.08.2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач надав документи, що додаються до позовної заяви, копії яких завірені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/11531/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 27.09.2018.

24.09.2018 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог над предмет спору, на стороні позивача.

25.09.2018 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову.

27.09.2018 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області, яке підтримано ним в судовому засіданні.

27.09.2018 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову.

27.09.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

В судовому засіданні 27.09.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача - 1 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та відклав підготовче засідання у справі на 30.10.2018, про що постановив відповідну ухвалу із зазначенням мотивів, прийнятих судом рішень.

16.10.2018 позивач подав через відділ канцелярії господарського суду докази направлення третій особі позовної заяви та клопотання про призначення у справі судово - економічної експертизи.

24.10.2018 третя особа через відділ канцелярії суду подала письмові пояснення по справі.

30.10.2018 відповідачем - 2 подані через відділ канцелярії суду заперечення на клопотання про призначення експертизи.

В судове засідання 30.10.2018 учасники справи прибули, відповідач - 1 в судовому засіданні подав суду заперечення на клопотання про проведення економічної експертизи. Позивач та третя особа в судовому засіданні підтримали подане позивачем 27.09.2018 клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, а відповідачі - 1, 2 проти задоволення вказаного клопотання заперечили.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд дійшов висновку про його задоволення та призначення у справі судово-економічної експертизи з огляду на нижчевикладене.

Так, в клопотанні про призначення у справі судово-економічної експертизи позивач просить призначити у справі №910/11531/18 судову економічну експертизу щодо визначення розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» згідно кредитних договорів №12/03-1/071 від 24.07.2003 та №010/12/189 від 28.03.2005, проведення якої доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). На вирішення експерта позивач просить поставити наступні питання:

1) Яка сума кредитної заборгованості (по сплаті основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, пені, та інших платежів) товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед банком за кредитними договорами 12/03- 1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 обліковується на балансових та позабалансових рахунках акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» станом на день проведення судово - економічної експертизи?;

2) Який розмір сформованого банком резерву для покриття можливих втрат за кредитами, виданими товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» за кредитними договорами №12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 станом на день проведення судово - економічної експертизи?;

3) До якої категорії відповідно до методики, установленої Національним банком України, віднесена банком заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» за кредитними договорами №12/03-1/071 від 24.07.2003 та №010/12/189 від 28.03.2005 станом на день проведення судово - економічної експертизи?;

4) Чи проведено списання за рахунок створеного страхового резерву кредитної заборгованості (по сплаті основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, пені, та інших платежів) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед банком за кредитними договорами №12/03-1/071 від 24.07.2003 та №010/12/189 від 28.03.2005 станом на день проведення судово - економічної експертизи? Якщо так, то в якій саме сумі, і чи відповідає, в цьому випадку, здійснене банком списання за рахунок створеного страхового резерву кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед банком за кредитними договорами №12/03-1/071 від 24.07.2003 та №010/12/189 від 28.03.2005, вимогам чинного законодавства України, та, зокрема, Постановам Національного Банку України?;

5) Чи відображено в податковій декларації Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» і яким саме чином, операція списання за рахунок створеного страхового резерву кредитної заборгованості (по сплаті основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, пені, та ін.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед банком за кредитними договорами №12/03-1/071 від 24.07.2003 та №010/12/189 від 28.03.2005?

Клопотання позивача обґрунтоване тим, що для об'єктивного вирішення справи необхідно здійснити перевірку наявності прав у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» щодо продажу права вимоги за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005, оскільки, відповідно до постанови правління Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» від 29.03.2012 №П-59/3 Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» визнав безнадійною заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 та списав її за рахунок сформованого резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку, чим здійснив фактично припинення зобов'язання за власною волею кредитора шляхом звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків. На думку позивача встановлення відповідних обставин справи потребує спеціальних знань, тому у справі необхідно призначити судову економічну експертизу.

На думку відповідачів - 1, 2 у клопотанні позивача поставлені питання експерту, які не входять до предмету доказування та для встановлення означених обставин (питань) не потрібні спеціальні знання, крім того одним з питань є питання права. Відповідачі - 1, 2 також зазначають, що у клопотанні позивача поставлені питання щодо обставин справи, які не оспорюються учасниками справи та були вже предметом дослідження у справі №5028/21/39б (16/186б/85б) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» та були визнані судовими рішенням кредиторські вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 13 вказаної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідачів - 1, 2 про визнання недійсним договору № 140/11/210 від 09.08.2018 в частині відступлення права вимоги акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой». Предметом вказаного договору є зобов'язання кредитора (відповідача - 1) передати у власність набувачу (відповідач - 2) права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення та зобов'язання набувача прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість. У власність відповідача - 2 відповідачем - 1 було передано права вимоги до позивача станом на 09.08.2018: 1) основна заборгованість в розмірі 129 288, 60 грн, нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 121 974, 38 грн (договір № 012/03-1/071 від 24.07.2003), одинична вартість прав вимоги - 202 171, 00 грн; 2) основна заборгованість в розмірі 1 589 541, 25 грн, нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 1 790 888, 89 грн (договір № 010/12/189 від 28.03.2005), одинична вартість прав вимоги - 87 429, 00 грн. Підставою позову позивач визначив питання щодо недійсності переданої вимоги, з огляду на відсутність у відповідача - 1 станом на дату укладання договору права вимоги до позивача.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення даної справи суду необхідно встановити дійсність та розмір переданої за спірним договором вимоги, зокрема, фактичні обставини наявності та/або відсутності станом на моменту укладання спірного договору (09.08.2018) права вимоги у відповідача - 1 до позивача за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 та фактичні розміри відповідних вимог. Встановлення розмірів та наявності заборгованості у позивача перед відповідачем - 1 за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 станом на 09.08.2018 безпосередньо пов'язано з дослідженням та аналізом великої кількості документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, і не може бути встановлено судом самостійно, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського, податкового обліку і звітності. При цьому вказані обставини не були предметом дослідження у справі № 5028/21/39б (16/186б/85б) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой», що встановлено судом шляхом дослідження змісту ухвал у вказаній справі, які були роздруковані та долучені судом до матеріалів даної справи з Єдиного державного реєстру судових рішень України при підготовці повного тексту даної ухвали.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

З метою правильного і однакового застосування господарськими судами законодавства, яке регулює питання призначення експертизи Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 року (далі - постанова ПВГСУ № 4 від 23.03.2012 року).

Пунктом 2 постанови ПВГСУ № 4 від 23.03.2012 визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Запропоновані позивачем питання підлягають зміні та частковому відхиленню судом, з огляду на те, що встановити розміри та наявність/відсутність заборгованості у позивача перед відповідачем - 1 за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 необхідно саме станом на 09.08.2018, на дату укладання спірного договору.

Оскільки суд не наділений спеціальними знаннями, які дають можливість встановити обставини дійсності переданого права вимоги за спірним договором, у справі належить призначити судову економічну експертизу, відповідно клопотання позивача задовольняється судом, однак суд прийшов до висновку, що питання, які сформульовано позивачем не входять до предмету доказування, а деякі з них стосуються сфери права, а тому суд ставить питання на власний розсуд з урахуванням предмету доказування у справі та щодо яких, необхідні спеціальні знання в інших сферах, ніж право.

На підставі вищезазначеного, керуючись завданням господарського судочинства, принципами рівності сторін та пропорційності, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, розумності строків розгляду справи судом, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення у справі судової економічної експертизи, проведення якої доручається Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

Відповідно до частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.

За таких обставин, витрати по оплаті експертизи покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт Михайло - Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 24835301) як ініціатора проведення експертизи.

У зв'язку з призначенням судом судової експертизи, провадження у справі №910/11531/18, на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України, підлягає зупиненню.

Керуючись ст. 99, 100, 125, 182, 185, 228, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/11531/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

2.1. Який розмір (суму) становила кредитна заборгованість (по сплаті основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, пені, та інших платежів) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» станом на 09.08.2018 за кредитними договорами № 12/03- 1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005? Чи обліковувалася така заборгованість на балансових та позабалансових рахунках Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» станом на 09.08.2018?;

2.2. Чи проведено списання заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитними договорами № 12/03-1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005 за рахунок створеного страхового резерву кредитної заборгованості (по сплаті основної суми боргу, процентів за користування кредитом, комісій, пені, та інших платежів)? Якщо так, то в якій саме сумі та коли, і чи було дотримано при такому списанні чинні на той момент вимоги Національного Банку України щодо списання безнадійної заборгованості?;

2.3. Яким чином та чи правильно відображено в бухгалтерському та податковому обліку Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» списання заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» станом на 09.08.2018 за кредитними договорами №12/03- 1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005?;

2.4. Як відображено в бухгалтерському та податковому обліку Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» отримані кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» за спірним договором за передані право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНСАВТОСТРОЙ» за кредитними договорами № 12/03- 1/071 від 24.07.2003, №010/12/189 від 28.03.2005?

3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт Михайло - Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 24835301). Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» попередньо на вимогу експертів оплатити вартість експертизи у повному обсязі.

5. Зобов'язати сторін по справі своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, забезпечити доступ до об'єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, рахунки-фактури, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.

6. Провадження у справі №910/11531/18 зупинити до надання висновків судової економічної експертизи, призначеної у справі.

7. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.

8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.

9. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, в частині зупинення провадження у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано: 05.11.2018

Суддя Г.П. Бондаренко