Ухвала суду № 77478354, 30.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15619/18

Провадження № 1-кп/638/1289/18

У Х В А Л А

іменем України

30 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі колегії суддів

головуючого судді - Штих Т.В.,

судді - Аркатової К.В.,

судді- Цвірюка Д.В.,

за участі секретаря - Тарасової О.П.,

за участю прокурора - Ільєнкова О.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілого - ОСОБА_7І,

захисника - ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харків обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201721080000398 від 14.11.2017 відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, ФОП, керівник та співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», керівник TOB «Шелдер Лімітед», TOB «Східна нафтова компанія-СД», TOB «Нафтопродукти Слобожанщини», TOB «Етерніті ЛТД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, звільнений від кримінальної відповідальності вироком Дзержинського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.212 КК України на підставі ст.44, ч.4 ст.212 КК України, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3,одружений, співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», кінцевий бенефіціар TOB «Східна Нафтова Компанія СД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, -

встановив:

24 жовтня 2018 року до суду надійшов обвинувальний акт стосовно вказаних осіб.

Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201721080000398 від 14.11.2017. Ухвалою колегії суддів Дзержинського районного суду міста Харкова від 25.10.2018 вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 29.10.2018 на 11.20 год., в подальшому відкладався на 29.10.2018 на 14.00 року в зв'язку з підготовкою прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, бо він може переховуватись від суду, про що свідчить його попередня поведінка, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить уникнення ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.

З клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 звернувся представник потерпілого ОСОБА_7 та зазначив, що ОСОБА_1 порушує покладені на нього відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 23 липня 2018 року обов’язки, та відлучався із населеного пункту. Де він проживає, вчиняє тиск на потерпілих та свідків, притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України та з нереабілітуючих підстав був звільнений від кримінальної відповідальності, відносно нього здійснюється досудове розслідування за ч.3 ст. 212 КК України, не визнає себе винним, не вчиняє жодних дій на відшкодування завданої матеріальної шкоди. Представник потерпілого зазначив, що існують ризики з боку ОСОБА_1 переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджання провадженню іншим чином, так як ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, потерпілі та свідки у справі не допитані, тяжкими суспіль- небезпечними наслідками інкримінованого кримінального правопорушення, притягненням до кримінальної відповідальності в минулому, не відшкодування шкоди, завданої інтересам підприємства, реальністю вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, порушення обов’язків, покладених ухвалою суду від 23 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Представник потерпілого просив обрати розмір застави в сумі шість мільйонів дев’ятсот дев’яносто дві тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять гривен.

Захисники обвинувачених, кожен окремо, заявили про відсутність підстав для продовження та зміни раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинувачених, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та просили залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а щодо ОСОБА_2 просили змінити на більш м'який, оскільки на даний час значно зменшились ризики які були прийняті до уваги при його обранні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що не має наміру переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 повідомив суд, що ризики, що стали підставами для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суттєво зменшились, тому тримання його під вартою є недоцільним.

Представник потерпілого та захисник ОСОБА_8 повідомили суд, що просять задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою в умовах СІЗО.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до них документи відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів приходить до висновку про частковість задовлення клопотань прокурора та представника потерпілого.

Відповідно до ст. 314 КПК України, що регламентує порядок проведення судом підготовчого судового засідання за пред'явленим обвинуваченням, на даній стадії судового розгляду, не вправі давати будь яку оцінку формулюванню обвинувачення, в тому числі і щодо повноти та правильності пред'явленого обвинувачення.

Беручи до уваги те, що від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, а від представника потерпілого клопотання про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає за можливе обрати їм запобіжний захід у виді утримання під вартою, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше застосованому обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на даний час відпала, та на теперішній час продовжують існувати ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопрушення. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів прийшла до обґрунтованого висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та як виявлені ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310\04, 21 квітня 2011 року, відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007року) ".

Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу - тримання під вартою також судом враховується той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого їм в вину діяння, надає можливість перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 перебуває на стадії досудового слідства кримінальне провадження за ч.3 ст. 212 КК України, встановлені факти порушення процесуальних обов’язків стосовно ухвали про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, шкода жодним чином не відшкодована.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, чинити перепони встановленню істини під час судового слідства, а також, знаходячись на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, про що свідчить те, що ОСОБА_1 продовжує обіймати керівні посади на підприємствах. Також зазначене свідчить і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Даних про стан здоров’я, які унеможливлюють прибування в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу колегія також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров’я обвинуваченого, міцність соціальних зв’язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність чи відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Колегія суддів також вважає встановленим існування ризиків передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотань колегією суддів вивчена можливість щодо не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1. п.5. ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачуються, колегія суддів не вбачає можливим обрати інші запобіжні заходи обвинуваченим.

Відповідно до вимог ст.ст.199,182 КПК України, колегія суддів з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинувачених, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_1 обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 2469 ( дві тисячі чотириста шістдесят дев’ять ) мінімальних заробітних плат, що відповідає 4349979 ( чотири мільйони триста сорок дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять гривен ), обвинуваченому ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 1500 ( одна тисяча п’ятсот ) мінімальних заробітних плат, що відповідає 2643000 ( два мільйони шістсот сорок три тисячі гривен ). При визначені даної суми суд виходив з того, що зазначена в межах ч.5 ст. 182 КПК України застава не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов’язків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від послуг адвоката ОСОБА_4Ю, та вважав достатнім представлення його інтересів адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Відповідно до ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Колегія суддів, при таких обставинах вважає за можливе прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від захисника ОСОБА_4 та відмову адвоката ОСОБА_4 від подальшого виконання ним обов’язків у даному кримінальному провадженні у якості захисника обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 54, 314 - 316 КПК України, колегія суддів –

постановила:

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді утримання під вартою на 60 днів до 28.12.2018 року 24:00 год.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді утримання під вартою на 60 днів до 28.12.2018 року 24:00 год.

Визначити суму застави ОСОБА_1 в розмірі 2469 ( дві тисячі чотириста шістдесят дев’ять ) мінімальних заробітних плат, що відповідає 4349979 ( чотири мільйони триста сорок дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять гривен ) , які необхідно внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває АДРЕСА_1 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити суму застави ОСОБА_2 в розмірі 1500 ( одна тисяча п’ятсот ) мінімальних заробітних плат, що відповідає 2643000 ( два мільйони шістсот сорок три тисячі гривен ), які необхідно внести на відповідний рахунок до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває АДРЕСА_2 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від захисника- адвоката ОСОБА_4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Штих Т.В.

Судді Аркатова К.В.

ОСОБА_9