Ухвала суду № 74757851, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/706/18 Справа № 200/1893/18 Слідчий суддя - Марущак С.Л. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 рокуАпеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді – доповідача Живоглядової І.К.,

суддів: Піскун О.П., Крот С.І.,

секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 42017041440000062 стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Біла Церква Київської області,зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: м Дніпро, провулок Солончаковий, 16, раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю:

прокурора Потикевича Д.С.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. Свої вимоги захисник мотивує тим, що надані до клопотання слідчого матеріали не підтверджують обгрунтованість підозри стосовно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також вказує, що слідчий суддя не перевірив, чи продовжують на даний час існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Захисник вважає, що слідчий суддя під час задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу не врахував обставини, які свідчать про можливість застосування до ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу, а саме, що його підзахисний має вагітну дружину, постійне місце проживання, працює, має ряд хронічних захворювань та раніше не судимий. На думку захисника, визначений розмір застави ОСОБА_3 є необґрунтованим.

Ухвалою слідчого судді продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 21 липня 2018 року та залишено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м’який запобіжний захід, слідчий суддя, залишив без задоволення.

Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованою підозрою стосовно ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка підтверджується наданими до клопотання слідчого матеріалами, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися і підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування; здійснювати тиск на свідків; вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення. Крім того, слідчий суддя зазначив про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування. Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя зазначив, що характеризуючі дані про особу підозрюваного не дають підстав для застосування до останнього більш м’якого запобіжного заходу за наявністю серйозності пред’явленої підозри.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання слідчого та надані до нього матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Так, наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджується, що Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 42017041440000062 від 11 серпня 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України. 28 березня 2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а на наступний день повідомлено про підозру. 16 квітня цього ж року до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як встановлено апеляційним судом, зазначені вимоги закону слідчим суддею в повному обсязі не дотримані.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Обгрунтованість підозри стосовно ОСОБА_3 підтверджується наданими до клопотання слідчого матеріалами, а саме: протоколами огляду від 01.03.2018, та від 21.02.2018, відповідно до яких особа на прізвище ОСОБА_4 повідомив, що придбав у ОСОБА_3 психотропну речовину; висновками судово-хімічних експертиз №1/8.6/1024 від 07.03.2018 та №1/8.6/962 від 28.02.2018, відповідно до яких речовина, яку збув ОСОБА_3, є психотропною речовиною «метамфітамін»; протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2018, від 02.03.2018, відповідно до яких ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка збула йому психотропну речовину; протоколом обшуку від 28.03.2018 за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3, відповідно якого було виявлено і вилучено грошові кошти та пакунок сліп-пакетів, а також іншими матеріалах кримінального провадження.

Отже, з матеріалів провадження видно, що наведені в клопотанні слідчого обставини та долучені матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що є підставою для продовження застосування до нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про не доведення прокурором наявності ризику, передбаченого п.2 ч.1 даної статті, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, так як на даному етапі досудового розслідування свідки допитані, що зменшує ризик впливу на даних осіб.

Оцінюючи наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування або суду та продовження злочинної діяльності пов’язану з незаконним обігом психотропних речовин, апеляційний суд, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення та приходить до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, апеляційний суд враховуючи особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв’язки за місцем проживання, а саме: родину – вагітну дружину, має хронічні захворювання, раніше не судимий, дійшов до висновку, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та застосуванням електронного засобу контролю, що забезпечить можливість запобігти порушення покладених обов’язків, переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність, а тому апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді – скасувати, прийнявши свою, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_3 цілодобовий домашній арешт та на підставі ст.194 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені п. п. 1, 2, 4, 8, 9ч.5 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2018 року, якою продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 21 липня 2018 року – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: м Дніпро, провулок Солончаковий, 16, строком до 21 липня 2018 року.

Покласти на ОСОБА_3 обов’язки, передбачені п.п.1, 2, 4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім слідчого, прокурора та захисника; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України, носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.К. ОСОБА_5ОСОБА_6Крот