Ухвала суду № 72981606, 22.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/820/18 Головуючий у І інстанції СоловейПровадження № 11-сс/780/191/18 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 22.03.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

суддів: Капічон О.М.,

Сливи Ю.М., Ященко І. Ю.,

секретаря : Чорнобривця В.В.,

за участю прокурора: Рудика Р.Ю.,

підозрюваного: ОСОБА_4,

захисника: ОСОБА_5,

потерпілого: ОСОБА_6,

пр - ка потерпілого: ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження №12018110310000260 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину при наступних обставинах.

Приблизно на початку 2017 року ОСОБА_8 з метою позбутися претендентки на спірне майно - ОСОБА_9 вирішила організувати умисне вбивство останньої. Для організації свого злочинного умислу, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, керуючи його підготовкою шляхом підшукування співучасників, а саме виконавця злочину, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_8 у невстановленому місці на початку 2017 року запропонувала ОСОБА_10, із яким перебувала в приятельських відносинах, за грошову винагороду в сумі 12 000 доларів США вчинити вбивство ОСОБА_9, на що останній надав свою згоду.

В подальшому, в період часу з початку 2017 року по березень 2018 року ОСОБА_8, діючи як ініціатор, замовник і організатор злочину, реалізуючи умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 у невстановлені час та місці передала ОСОБА_10 грошові кошти в зазначеній сумі як оплату за вчинення умисного вбивства ОСОБА_9, вказавши адресу її проживання, графік та спосіб пересування та надала заздалегідь підготовлений фотознімок ОСОБА_9

13.03.2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_10, виконуючи досягнуті домовленості із ОСОБА_8, діючи як виконавець, з метою вбивства ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_4, який виконував роль пособника, яка полягала в тому, що останній на транспортному засобі «Інфініті» номерний знак НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_10 привіз останнього до місця вчинення злочину в місто Фастів та звідки мав забрати його після вчинення злочину, таким чином надав засоби для вчинення злочину іншим співучасником.

Прибувши до вулиці Володимира Великого в м. Фастові став очікувати потерпілу, яка щодня за одним і тим же маршрутом забирала дитину із дитячого садочка. ОСОБА_10 пішки направився на внутрішнє подвір'я будинку АДРЕСА_1, де, побачивши потерпілу, підбіг до неї, повалив на землю та діючи умисно, тримаючи в правій руці заздалегідь приготовлений ним для вчинення злочину ніж, наніс останній не менше 14 ударів в ділянки життєво - важливих органів - шию, тулуб, живіт, спину.

Відразу після цього ОСОБА_10, будучи достовірно впевненим, що спричинені ним тілесні ушкодження ОСОБА_9 достатні для настання смерті, забравши знаряддя злочину із собою, залишив місце вчинення злочину, а сам побіг до автомобіля «Інфініті», що знаходився біля будинку № АДРЕСА_2, за кермом якого знаходився ОСОБА_4, на якому залишив територію вчинення злочину.

Згідно довідки Фастівської ЦРЛ смерть ОСОБА_9 настала внаслідок політравми, множинних проникаючих поранень лівої та правої плевральних порожнин, черевної порожнини, множинних ран тулуба та кінцівок, різаної рани шиї з пошкодженням трахеї, геморагічного шоку.

13 березня 2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110310000260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

15 березня 2018 року змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні на ч.2, ч.3, ч.5 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України.

16 березня 2018 року ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, п.11 ч.2 ст.115 КК України /а.п.86 - 89/.

17 березня 2018 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області Сич С.В. про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року вказане клопотання задоволено та до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 14 травня 2018 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 Свої вимоги обґрунтовує тим, що підозра його підзахисному є очевидно необґрунтованою, оскільки з наданих суду доказів взагалі не вбачається будь - яка участь ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, судом було порушено право підозрюваного на захист, оскільки прокурор Фастівської місцевої прокуратури в обґрунтування існування реальної підозри надав лише суду невідомі папери, які назвав матеріалами негласних / розшукових/ дій, які не були додатні до клопотання та зміст яких не був відомий стороні захисну. Апелянт також зазначає, що розгляд клопотання відбувався в закритому режимі, між тим про вказану обставину не зазначено у вступній частині оскаржуваного рішення. На думку захисту, суд ухвалив оскаржувану ухвалу, враховуючи лише резонансність події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, що суперечить фундаментальним принципам кримінального законодавства та Конституції України.

Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою; потерпілого та його представника, які підтримали думку прокурора щодо законності ухвали суду першої інстанції; перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого судом першої інстанції враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, п.11 ч.2 ст.115 КК України, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Так, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також поясненнями підозрюваного щодо перебування його в м. Фастові в час та день вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом слідства; поясненнями прокурора щодо наявності об'єктивних даних, які підтверджують факт перебування телефону підозрюваного ОСОБА_4 в районі вчинення злочину.

Оскільки КПК України не містить визначення обґрунтованої підозри, за роз'ясненням вказаного поняття слід звернутися до практики ЄСПЛ. За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У справі «Ердагоз проти Туреччини» висловлено позицію, що факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тим, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

Суд приходить до висновку, що додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину.

Окрім того, на підтвердження обґрунтованості підозри наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно пов'язати підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення (Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

З приводу наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний не має постійного місця роботи і законних джерел доходів та підтверджено наявність ризиків, що перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду беручи до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим.

Що стосується посилання захисника на надання прокурором для огляду слідчому судді матеріалів, з якими не була ознайомлена сторона захисту, а також не зазначення судом у вступній частині ухвали про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні, то воно є слушним, однак слід зазначити, що при обґрунтуванні прийнятого рішення суддя керувався лише тими доказами, які були долучені слідчим до матеріалів клопотання та надані всім учасникам процесу, а не зазначення в ухвалі про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не вплинуло на правильність прийнятого судом рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2018 року, щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_______ ___ ___

О.М. Капічон Ю.М. Слива І.Ю. Ященко