Ухвала суду № 72981582, 26.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/8420/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/1843/18 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 33 26.03.2018

УХВАЛА

26 березня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Березовенко Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ПП «ЖЕК «Оселя» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, 01 березня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, яка оплачена судовим збором не в повному розмірі таіз пропуском строків, встановлених ч. 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції Закону № 1618- 1Vвід 18 березня 2004 року), через що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 01 вересня 2015 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на час подання позовної заяви) за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на час подання позовної заяви) за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (на час подання позовної заяви та апеляційної скарги) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.1.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на час подання апеляційної скарги) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, ураховуючи характер спору, вимоги (майнового і немайнового характеру) апеляційної скарги, сума судового збору за подачу апеляційної скарги становить 1653,60 грн.

У даному випадку апелянту необхідно доплатити судовий збір у розмірі 826 грн. 80 коп. ( (551,20 грн.+551,20 грн.) * 150% = 1653,60 грн. - 826,80 грн. = 826 грн. 80 коп. ).

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач ГУДКСУ у К/о.(Київ обл./м. Київ) 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача ГУ ДКCУ у Київській області; код банку отримувача: (МФО) 821018; рахунок отримувача 31217206780001; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Київської області.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до апеляційного суду Київської області в оригіналі.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-V111 від 03 жовтня 2017 року), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції Закону № 1618- 1Vвід 18 березня 2004 року), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга на рішення суду від 08 червня 2017 року була подана 01 березня 2018 року засобами поштового зв'язку (відстеження поштового відправлення - http://ukrposhta.ua/ru/vidslidkuvati-forma-poshuku) та зареєстрована в місцевому суді 05 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого строку на її апеляційне оскарження.

При цьому, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому не зазначено дати отримання оскаржуваного рішення. Зі змісту клопотання вбачається, що апелянт дізналась про наявність рішення суду від 08 червня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та була позбавлена можливості належним чином підготувати апеляційну скаргу в строки передбачені ЦПК України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2017 року адвокат ОСОБА_9., з яким у ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги від 26 січня 2017 року, ознайомлювався з матеріалами цивільної справи (заява - а.с. 119) вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду, тобто знав про його ухвалення ще у липні 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процессу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Крім того, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Із Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що текст рішення від 08 червня 2017 року у вказаній справі був надісланий до реєстру 25 червня 2017 року та оприлюднений 29 червня 2017 року.

Разом з тим, із справи вбачається, що ОСОБА_9. як представник відповідача ОСОБА_2 і сама ОСОБА_2 у визначений чинним законодавством процесуальний строк до суду за рішенням не зверталися.

Аналізуючи вищевикладене, в матеріалах справи не містяться докази того, що відповідачем або його представником у тривалий період часу, а саме з 25 червня 2017 року по 01 березня 2018 року здійснювалися будь-які дії на виконання своїх процесуальних обов'язків, як заінтересованих осіб, що приймали участь у справі щодо своєчасного оскарження рішення в апеляційному порядку відповідно до норм ст. 27 ЦПК України (чинного на момент оскарження).

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язаний його початок.

Оскільки докази отримання апелянтом оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України (в редакції Закону № 1618- 1Vвід 18 березня 2004 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (в редакції Закону № 2147-V111 від 03 жовтня 2017 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення процесуальних строків на оскарження судового рішення. (п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Таким чином, апелянту необхідно надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску процесуального строку, а у разі неможливості їх надання - зазначити інші підстави для поновлення строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, відповідно до ст. 357 ЦПК України, апеляційне провадження не може бути відкрито, а апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, ОСОБА_2 необхідно доплатити судовий збір та вказати суду апеляційної інстанції на інші підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2017 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

У випадках передбачених ст.ст. 357, 358 ЦПК України апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі або апеляційна скарга вважатиметься неподаною і повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області Р.В. Березовенко