Постанова № 72644849, 06.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р. Справа№ 910/8259/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ПАТ "Дельта Банк": Коновал Р.О. - довіреність № б/н від 28.02.2018;

від ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго": Гречка К.В. - довіреність № 415 від 28.12.2017;

від ПАТ"Державний експортно-імпортний банк України": Ференець А.В. - довіреність № 010-00/4741 від 02.11.2017;

від ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування": Іванів А.Р. - довіреність № 250-19 від 26.12.2017;

від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль": Оборський Я.В. - довіреність № 420/16 від 07.07.2016;

від арбітражного керуючого: Скопич Я.В. - довіреність № б/н від 03.11.2017.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017

у справі № 910/8259/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього судового засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017:

1. Визнано конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування":

Першої черги: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 2756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 2756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 2756 грн. 00 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 2756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 2756 грн. 00 коп.;

Третьої черги: Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві на суму 4177263 грн. 78 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 45282707 грн. 79 коп.;

Четвертої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2085748130 грн. 39 коп., Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" на суму 593562024 грн. 90 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 1290957144 грн. 33 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1109592883 грн. 14 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 917275 грн. 41 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 7003 грн. 14 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 189254233 грн. 26 коп., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 66435 грн. 13 коп.;

Шостої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2347593 грн. 05 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 760940 грн. 74 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 103267 грн. 18 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1081948 грн. 59 коп.

2. Визнано вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 25595854 грн. 76 коп., Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 115397175 грн. 36 коп., Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346880546 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 121024263 грн. 41 коп., Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 246331046 грн. 66 коп.

3 Затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

4. Відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування": Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" на суму 1881157927 грн. 55 коп., Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" на суму 79882077 грн. 09 коп., Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 20191993 грн. 35 коп., Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4001834888 грн. 68 коп., Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" на суму 222068374 грн. 46 коп., Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 2381976 грн. 45 коп.

Вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та в цій частині прийняти нове рішення, яким визнати банк кредитором ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" на суму 1906753782,31 грн. Внести окремо до реєстру відомості про майно ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", яке є предметом іпотеки за вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 1906753782,31 грн. Внести до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" вимоги ПАТ "Дельта Банк" окремо, як такі що забезпечені іпотекою майна на суму 1906753782,31 грн. Внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" посилається на те, що оскаржувана ухвала в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" є необґрунтованою та незаконною.

Зокрема, скаржник стверджує, що ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" є майновим поручителем ПАТ «Азовзагальмаш» перед ПАТ "Дельта Банк", а тому, враховуючи невиконання боржником основного кредитного зобов'язання, кредитор має право отримати задоволення своїх вимог передбачених ст. 7 Закону України «Про іпотеку», від майнового поручителя, але виключно за рахунок проданого в ліквідаційній процедурі предмету забезпечення, тобто не залежно від їх розміру.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" у справі № 910/8259/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 в частині

визнання вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та відмови у визнанні

кредиторських вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", та в частині

визнання кредиторських вимог прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" конкурсним кредитором ПАТ "Маріупольский завод важкого машинобудування" на суму 2 448 411,58 грн.; внести до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 2 448 411,58 грн.; внести до реєстру вимог кредиторів боржника витрати ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" понесені на оплату судового збору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" посилається на те, що оскаржувана ухвала в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, скаржник стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно частково визнав грошові вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до боржника, оскільки в матеріалах справи містяться всі необхідні документи на підтвердження існування боргу (несплата за поставлену активну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії), зокрема, акти, розрахунки на сплату, розрахунки боргу, копія рішення суду.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 18.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" у справі № 910/8259/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 02.01.2018 (згідно поштового штемпелю на конверті) також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 010-0/1281 від 29.12.2017, в якій просить суд змінити ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 по справі № 910/8259/16 та визнати вимоги банку у розмірі 2756,00 грн., як такі, що підлягають задоволенню у першу чергу, а вимоги у розмірі 4 348 712 678,68 грн., як такі, що підлягають задоволенню за рахунок майна боржника, яке перебуває у заставі/іпотеці у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" посилається на те, що оскаржувана ухвала частково прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору.

Зокрема, скаржник стверджує, що судом порушено положення ст. 19 Закону України «Про заставу», яким встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Отже, за твердженням апелянта, судом невірно застосовано положення матеріального права, якими встановлено, що іпотекодержатель вправі задовольнити усі свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Разом з тим, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що місцевим господарським судом було безпідставно не включено до реєстру вимог кредиторів боржника суму судового збору у розмірі 2 756,00 грн., які були сплачені при зверненні до суду з заявою про визнання кредиторських вимог.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 17.01.2018 року вищезазначена апеляційна скарга у справі № 910/8259/16 передана на розгляд суду у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року у справі № 910/8259/16; розгляд апеляційних скарг призначено на 26.02.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України (ненадання документів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі) та надано заявнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" призначено на 06.03.2018.

21.02.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшли відзиви на апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", відповідно до яких арбітражний керуючий просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 - без змін.

22.02.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" надійшли відзиви на апеляційні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПАТ "Дельта Банк", відповідно до яких боржник просить суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 відкладено розгляд справи № 910/8259/16 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на 06.03.2018, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" та Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" здійснити звірку взаєморозрахунків заборгованості, докази чого надати суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018, здійсненому у зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, у справі № 910/8259/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

06.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", згідно з якими арбітражний керуючий повідомляє, що здійснивши взаєморозрахунок заборгованості між боржником та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" встановлено, що заборгованість боржника становить 2 218 999,29 грн. Таким чином, арбітражний керуючий просить суд апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" задовольнити частково, визнати кредиторські вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" у справі № 910/8259/16 в загальному розмірі 2 218 999,29 грн., із яких: 1 789 222,64 грн. - вимоги IV черги, 429 776,65 грн. - вимоги VI черги.

Враховуючи, що в провадженні Київського апеляційного господарського суду знаходяться три апеляційні скарги (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 колегія суддів, за згодою сторін, вважає за доцільне здійснювати спільний розгляд зазначених апеляційних скарг.

В судовому засіданні 06.03.2018 представник ПАТ "Дельта Банк" вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 в оскаржуваній частині скасувати. Вимоги апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити. У вирішенні питання про задоволення апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" поклався на розсуд суду.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу змінити в частині вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Вимоги апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" підтримав, при вирішенні питання стосовно задоволення апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" поклався на розсуд суду.

Представник ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити апеляційну скаргу на суму зазначену в акті звіряння розрахунків. При вирішенні питання стосовно задоволення апеляційних скарг ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПАТ "Дельта Банк" поклався на розсуд суду.

Представники боржника та арбітражного керуючого заперечували проти задоволення апеляційних скарг ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПАТ "Дельта Банк". Разом з тим, просили суд частково задовольнити вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на суму, зазначену в акті звіряння розрахунків.

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підтримав вимоги апеляційних скарг ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПАТ "Дельта Банк", просив суд апеляційні скарги задовольнити. Стосовно задоволення апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні 06.03.2018, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не підлягають задоволенню, вимоги апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" підлягають частковому задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 підлягає зміні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, скаржниками в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у даній справі виключно в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та включення цих вимоги до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування". У зв'язку з чим, а також з метою уникнення порушень прав учасників даної справи про банкрутство на її оскарження в іншій (неоскаржуваній) частині, ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 про затвердження реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" підлягає перегляду виключно у частині тих грошових вимог, які є предметом апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" порушено Господарським судом міста Києва ухвалою від 01.06.2016.

03.06.2016 на сайті ВГСУ опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".

За змістом ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Так, 30.06.2016 до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 906 753 782,31 грн., з яких, 1 408 309 159, 53 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом; 189 142 238,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 278 879 679,50 грн. заборгованості за простроченими процентами; 30 390 704,75 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів та 32 000 грн. штрафу. Крім того, заявник просив суд окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ"Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 1 028 358,97 дол. США, що за офіційним курсом НБУ (на дату укладення договору) еквівалентно 8 196 021,00 грн. В подальшому, заявником уточнено свої вимоги на підставі уточнення № 23.1/151 від 20.03.2017. Цим уточненням перераховано заставну вартість майна згідно Іпотечного договору станом на дату звернення кредитора до суду із заявою з грошовими вимогами, заставна вартість предмета застави становить 25 595 854,76 грн.

Заявлені грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" підтверджує наступним:

- Кредитним договором № 3.3ДС/24/2011-КЛТ від 25.06.2011, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Азовзагальмаш" із додатковими договорами;

- Іпотечним договором № 25ДС/24/І01/2011-КЛТ від 25.06.2011, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором;

- договором про відступлення права вимоги від 28.02.2013, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк".

Проте, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, основним боржником по кредитному договору № 3.3ДС/24/2011-КЛТ від 25.06.2011 є ПАТ "Азовзагальмаш", а ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" є лише майновим поручителем за Іпотечним договором № 25ДС/24/І01/2011-КЛТ від 25.06.2011.

Предметом іпотеки за іпотечним договором є Туристично-Представницький комплекс "Азов'є", що знаходиться за адресою: Донецька обл., Новоазовський район, с. Піонерське, вул. Набережна, буд. 1.

Згідно п. 1.4 іпотечного договору заставна вартість майна за згодою сторін становить 1 028 358,97 дол. США.

Відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку.

Так, вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" боржником та розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Куделею М.О. визнані частково на суму 8 196 021 грн. 00 коп., що складають вартість предмету іпотеки за іпотечним договором № 25ДС/24/І01/2011-КЛТ від 25.06.2011 в еквіваленті національної валюти станом на дату укладення даного договору та на суму 2756 грн. 00 коп., які складають витрати зі сплати судового збору.

Господарським судом міста Києва ухвалою попереднього засідання від 20.12.2017 визнано ПАТ "Дельта Банк" конкурсним кредитором ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" з грошовими вимоги на суму 2 756,00грн. - першої черги та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 25 595 854,76 грн., як забезпечені заставою майна боржника.

Київський апеляційний господарський суд розглянувши заяву ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника встановив, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення грошових вимог заявника, які складають погоджену сторонами вартість предмету іпотеки враховуючи наведене нижче.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 575 ЦК встановлено, що іпотека є окремим видом застави, а саме заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем відповідно до частини 1 статті 583 ЦК може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Положеннями частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

При цьому норми Закону про банкрутство не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Як встановлено Господарським судом міста Києва, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до ПАТ "Маріупольский завод важкого машинобудування" із кредиторськими вимогами у розмірі 1 906 753 782,31 грн. як до майнового поручителя, який не є позичальником за Кредитним договором № 3.3ДС/24/2011-КЛТ від 25.06.2011 та не є особою, яка отримувала кредитні кошти за цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Крім того, згідно частини 2 пункту 4.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.

Таким чином, у разі невиконання основним боржником зобов'язання, забезпеченого заставою майна майнового поручителя, заставодержатель, як кредитор, вправі вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника, так і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя у справі про банкрутство, останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед заставодержателем згідно умов договору застави (в межах вартості майна визначеного сторонами в договорі застави) з відповідним відображенням вимог кредитора-заставодержателя у реєстрі вимог кредиторів та з дотриманням процедури реалізації заставного майна в ході провадження у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 918/169/16 (відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права).

Враховуючи викладене, відповідальність ПАТ "Маріупольский завод важкого машинобудування" за Іпотечним договором № 25ДС/24/І01/2011-КЛТ від 25.06.2011 обмежується виключно вартістю предмета застави, що було правомірно враховано місцевим господарським судом.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" у межах вартості предмета застави відповідно до Іпотечного договору № 25ДС/24/І01/2011-КЛТ від 25.06.2011 в розмірі 1 028 358,97 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника (23.06.2016) згідно заяви про уточнення грошових вимог від 23.03.2017 становить 25 595 854 грн. 76 коп., та включення їх до реєстру вимог кредиторів окремо як забезпечених заставою майна боржника. Отже, доводи скаржника про те, що кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна в незалежності від вартості предмета застави є неспроможними та суперечать нормам права.

Також 30.06.2016 до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 348 715 434 грн. 68 коп., у тому числі пеня на суму 423 504 679 грн. 85 коп.

В обґрунтування грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що грошові вимоги виникли на підставі Генеральної кредитної угоди № 151111N5 від 30.09.2011 укладеної між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Азовелектросталь" та ПАТ "Азовзагальмаш" та укладених в її рамках кредитних договорах № 151112К22 від 27.09.2012 та № 151112КЗ1 від 25.12.2012, позичальником за якими являється Публічне акціонерне товариство "Азовелектросталь".

Разом з тим, заявник відмічає, що у якості забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством "Азовелектросталь" вказаних кредитних зобов'язань між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним акціонерним товариством "Маріупольський завод важкого машинобудування" були укладені наступні договори:

- іпотечний договір № 151111Z123 від 30.09.2011, згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в іпотеку Банку п'ять нежитлових будівель (приміщень), розташованих за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1, загальною заставною вартістю 129 624 506 грн. 00 коп.;

- договір застави № 151111Z124 від 30.09.2011, згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в заставу Банку обладнання, загальною заставною вартістю 173 855 040,00 грн. (з урахуванням договору про несення змін № 151111 Z124-4);

- іпотечний договір № 1511122Z72 від 25.12.2012 згідно якого ПрАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" передав в іпотеку Банку нежитлову будівлю Цех №138, загальною площею 33939,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, площа Машинобудівників, буд. 1, заставною вартістю 43 401 000,00 грн.

Вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" визнані боржником, розпорядником майна та місцевим господарським судом частково на загальну суму 346 880 546 грн. 00 коп. та включені до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" окремо, як забезпечені заставою майна боржника.

Київський апеляційний господарський суд розглянувши заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами до боржника дійшов висновку про правомірне часткове задоволення Господарським судом міста Києва грошових вимог заявника на суму 346 880 546 грн. 00 коп. враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції основним боржником за Генеральною кредитною угодою № 151111N5 від 30.09.2011 та укладених в її рамках кредитних договорах № 151112К22 від 27.09.2012 та № 151112КЗ1 від 25.12.2012 є Публічне акціонерне товариство "Азовелектросталь", тоді як ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" є лише майновим поручителем за Іпотечними договорами № 151111Z123 від 30.09.2011, № 1511122Z72 від 25.12.2012 та договором застави № 151111Z124 від 30.09.2011. Таким чином, ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" не є позичальником за Генеральною кредитною угодою та кредитних договорах зазначених вище та не є особою, яка отримувала кредитні кошти за цими договорами.

При цьому, враховуючи правову позицію, яка викладена вище за текстом, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, при визнанні розміру грошових вимог кредитора - заставодержателя, які забезпечені заставою та іпотекою, та включенні їх до реєстру вимог кредиторів окремо, повинна бути зазначена вартість заставного майна, яка визначається сторонами у відповідному договорі іпотеки. Однак, відповідальність майнового поручителя, як заставодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у заставу майном (його вартістю, визначеною в договорі застави).

За наведеного, беручи до уваги, що загальна заставна вартість майна, яка була передана ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в якості забезпечення кредитних зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" становить 346 880 546,00 грн., враховуючи, що для визначення розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки), до реєстру вимог кредиторів боржника мають бути включені окремо, як забезпечені заставою майна боржника грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 346 880 546,00 грн.

За таких обставин, колегією суддів не приймаються, як необґрунтовані доводи скаржника стосовно того, що судом невірно застосовано положення матеріального права, якими встановлено, що іпотекодержатель вправі задовольнити усі свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженнями скаржник щодо безпідставного невнесення Господарським судом міста Києва до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2 756,00 грн. (перша черга), які були сплачені останнім при зверненні до суду з заявою про визнання кредиторських вимог з огляду на слідуюче.

Так, виходячи зі змісту положень ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються, крім іншого, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Статтею 45 Закону про банкрутство встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати на оплату судового збору.

Отже, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає задоволенню в частині внесення до реєстру вимог боржника вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 2 756,00 грн., як такі, що підлягають задоволенню у першу чергу.

Крім того, 11.07.2016 до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" з кредиторськими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень, на суму 2 448 411 грн. 58 коп.

В обґрунтування грошових вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" зазначає, що 15.08.2003 між ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" укладено Договір про постачання електричної енергії № 10/2073.

Згідно з п.п. 1.1. Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.3.,2.2.4 Договору одним з обов'язків Споживача є оплата Постачальнику вартості електричної енергії, перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків».

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що Постачальник має право одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Розрахунок розміру плати за поставлену активну електроенергію та за перетікання реактивної електричної енергії визначається Постачальником відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції.

Згідно з п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Наявність заборгованості боржника перед ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заявник підтверджує наступними документами: рахунками виданими ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на оплату активної електроенергії, перетікання реактивної електричної енергії, з відміткою представника боржника про отримання за період: червень-грудень 2015, січень-лютий, квітень-травень 2016; актами прийняття-передачі товарної продукції за період: червень-грудень 2015, січень-лютий, квітень-травень 2016; рішенням Господарського суду Донецької області від 02.03.2016 у справі № 905/1915/15.

Заявлені кредитором вимоги складаються із: 1 033 912,49 грн. заборгованості за активну електроенергію, спожиту у зазначені вище періоди; 64 615,31 грн. заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у зазначений період; 342 358,97 грн. пеня за спожиту активну електроенергію; 35 855, 87 грн. 3 % річних; 121 808,66 грн. інфляційних втрат та 849 860,28 грн. згідно рішення Господарського суду Донецької області від 02.03.2016 у справі № 905/1915/15.

Вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" визнані боржником, розпорядником майна та Господарським судом міста Києва частково та включені до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 66 435 грн. 13 коп. до четвертої черги, з огляду на часткове погашення Приватним акціонерним товариством "Маріупольський завод важкого машинобудування" існуючої заборгованості.

Проте, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" не погоджується з таким твердженням суду та зауважує, що єдиним доказом сплати боргу може бути платіжне доручення та виписка банківської установи про проведення платежу.

Київський апеляційний господарський суд з метою з'ясування суми заборгованості боржника перед ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", зобов'язав сторони здійснити звірку взаєморозрахунків заборгованості.

Так, згідно наданого до суду арбітражним керуючим акту звіряння розрахунків (погоджений арбітражним керуючим, представниками боржника та заявника в судовому засіданні) вбачається, що сума боргу становить 1 789 222,64 грн. При цьому, арбітражний керуючий просить суд визнати кредиторські вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до боржника в загальному розмірі 2 218 999,29 грн., із яких: 1 789 222,64 грн. - вимоги IV черги, 429 776,65 грн. - VI черги.

Перевіривши розрахунок кредиторських вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково, тому погоджується з рішенням боржника та розпорядника майна щодо включення вимог Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" частково на суму 1 789 222,64 грн. - вимоги IV черги, 429 776,65 грн. - VI черги, а також на суму 2 756,00 грн. - вимоги І черги, які складають витрати зі сплати судового збору.

За наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд частково визнаючи грошові вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" до боржника не дослідив всіх обставин справи та не надав належної оцінки поданих кредитором доказів. Разом з тим, Господарським судом міста Києва помилково не визнано вимоги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у розмірі 2 756,00 грн., які складають витрати зі сплати судового збору, як такі, що підлягають задоволенню у першу чергу.

За таких обставин, враховуючи, що місцевий господарський суд у оскаржуваній ухвалі не з'ясував в повній мірі склад та зміст грошових вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 в частині визнання та включення грошових вимог ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає зміні (ч. 4 ст. 277 ГПК України) у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи (ч. 1 п. 1 ст. 277 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 задовольнити частково.

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 задовольнити частково.

4. Пунк 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 змінити, виклавши його в наступній редакції:

«Визнати конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування":

Першої черги: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 2 756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 2756 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 2756 грн. 00 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 2756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 2756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 2756 грн. 00 коп., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 2756 грн. 00 коп.;

Третьої черги: Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м. Києві на суму 4177263 грн. 78 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 45282707 грн. 79 коп.;

Четвертої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2085748130 грн. 39 коп., Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" на суму 593562024 грн. 90 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 1290957144 грн. 33 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1109592883 грн. 14 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська Машинобудівна компанія" на суму 917275 грн. 41 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб Азовмаш" на суму 7003 грн. 14 коп., Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" на суму 189254233 грн. 26 коп., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 1 789 222 грн. 64 коп.;

Шостої черги: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на суму 2347593 грн. 05 коп., Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на суму 760940 грн. 74 коп., Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 103267 грн. 18 коп., Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1081948 грн. 59 коп., Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 429 776 грн. 65 коп.».

5. Пунк 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 змінити, виклавши його в наступній редакції:

«Відмовити у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування": Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" на суму 1881157927 грн. 55 коп., Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" на суму 79882077 грн. 09 коп., Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 20191993 грн. 35 коп., Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4001834888 грн. 68 коп., Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" на суму 222068374 грн. 46 коп., Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Донецькобленерго" на суму 229 412 грн. 29 коп.

6. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 у справі № 910/8259/16 залишити без змін.

7. Матеріали справи № 910/8259/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.03.2018.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко