Постанова № 72524677, 27.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 902/672/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М. , суддя Мамченко Ю.А.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.11.2017 року у справі № 902/672/16 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Державного реєстратора Слов'янської міської ради Донецької області ОСОБА_1

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Граунд"

про скасування рішення, вилучення запису та поновлення записів

в межах справи № 902/672/16

за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"

про банкрутство

за участю представників:

ПАТ "Державний ощадний банк України" - ОСОБА_2, за довіреністю,

Державного реєстратора Слов'янської міської ради Донецької області - не з'явився,

ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай" - ОСОБА_3, за довіреністю,

ТзОВ "Девелопмент Граунд" - не з'явився,

ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" - ОСОБА_4, за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.08.2016 року порушено провадження у справі № 902/672/16 про банкрутство ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" до боржника в сумі 14895579,69 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_5

29.03.2017 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ПАТ "Державний ощадний банк України" № 55/2-04/445 від 22.03.2017 року до Державного реєстратора Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 про скасування рішення, вилучення запису та поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 13.09.2017 року здійснено заміну первісного відповідача належним - державним реєстратором Слов'янської міської ради Донецької області ОСОБА_1 (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 2), відлік строку розгляду справи розпочато заново та призначено розгляд позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" 55/2-04/445 від 22.03.2017 року .

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.11.2017 року позов задоволено у повному об'ємі. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27778948 від 11.01.2016 09:09:18, державного реєстратора Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 12904795 від 06.01.2016 10:33:22, внесений державним реєстратором Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 7769 від 17.08.2011, внесений державним реєстратором Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька. Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний запис про іпотеку № 11569684 від 02.09.2011 17:02:55, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зі змінами (виправлення помилки), внесеними 02.09.2011 17:27:28 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 11569645 від 02.09.2011 16:58:20, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зі змінами (виправлення помилки), внесеними 05.09.2011 18:31:24 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Стягнуто з державного реєстратора Слов'янської міської ради Донецької області ОСОБА_1М (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 2) на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" (код 00032129 м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г) 8000 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору. Видано наказ.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останню скасувати та прийняти нове судове рішення, яким припинити провадження у справі. Скаржник, в обгрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки випливає із діяльності суб'єкта владних повноважень і є суто публічно - правовим, у даному спорі не порушуються питання про спір про право та даний спір не випливає із договірних відносин.

Від ПАТ "Державний ощадний банк України" на адресу апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив, в якому Банк просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задоволити.

Представник ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" апеляційну скаргу заперечив, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник ПАТ "Державний ощадний банк України" також заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених у письмовому відзиві. Ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Суд здійснює судочинство відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України в редакції Закону України 03.10.2017 року № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017 року).

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай" не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

05.08.2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" (банк) та ТзОВ "Торговельна компанія "Урожай" (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 26-15-09/11, згідно якого банк зобов'язується надати, а позичальник отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами договору було укладено іпотечний договір № 484/31/6, посвідчений 02.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований за № 2327, предметом якого є об'єкти нерухомого майна - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 21 538, 8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 99. Відповідну інформацію було внесено до Державного реєстру іпотек, що підтверджується Витягом № 32814781 від 02.09.2011 року про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек.

ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до суду з позовом, який обгрунтувало тим, що 15.06.2016 року Товариству з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 06.01.2016 року державним реєстратором Слов'янського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 вчинено реєстраційні дії щодо державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на Іпотечне майно за третьою особою - ТзОВ "Девелопмент-Граунд".

При цьому будь-які відомості про державну реєстрацію іпотеки банку та обтяжень вказаного нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, тобто були вилучені державним реєстратором під час вчинення зазначених реєстраційних дій. Підставою реєстраційних дій стало рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року у справі № 255/2345/14-ц "про визнання права власності на майно за договором відступного, визнання договору іпотеки та договору застави недійсними, виключення записів про обтяження на майно, стягнення штрафу", разом з тим, зазначене рішення у справі № 255/2345/14-ц та будь-які інші процесуальні документи по даній справі відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а з листа Селидівського міського суду Донецької області, який розглядає справи підсудні Ворошилівського районного суду м. Донецька також вбачається, що в базі даних Ворошилівського районного суду м. Донецька, яка надана в користування Селидівському міському суду Донецької області, інформація по справі № 255/2345/14-ц також відсутня.

Оскільки надане державному реєстратору рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року по справі № 255/2345/14-ц не дає змоги встановити факт набуття за ТзОВ "Девелопмент-Граунд" права власності на нерухоме майно - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 21 538,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк просп. Ілліча будинок, 99, належне на праві власності ТзОВ "ТК "Урожай" та передане в іпотеку АТ "Ощадбанк", та водночас державним реєстратором було вчинено реєстраційні дії на підставі даного рішення, позивач у позовній заяві зазначив, що державна реєстрація прав відбулася з порушенням вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та просив суд скасувати рішення державного реєстратора, вилучити запис та поновити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції, визнав такі вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" обгрунтованими та відповідно ухвалою від 16.11.2017 року задовольнив їх.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, перевіривши правильність висновків суду першоїі нстанції прив ірішенні даного спору та їх відповідність чинним нормам матеріального та процесуального права, дійшла висновку про їх законність. При цьому, колегія суддів керувалась наступним.

Відповідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 572 ЦК України та ч. 1 ст. 575 іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, у зв'язку з його повним виконанням. При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншого обґрунтованого боргу, припиняється у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, зокрема, виконанням.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема, така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Судами встановлено, що станом на час звернення ПАТ "Державний ощадний банк України" до суду з даним позовом та розгляду справи по суті, грошові зобов'язання ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" перед Товариством за договором кредитної лінії №26-15-09/11 від 05.08.2011 року не є виконаними, правовідносини за договорами іпотеки не можуть бути припиненими.

Як зазначено вище, при укладенні іпотечного договору № 484/31/6, посвідченого 02.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого за № 2327, предметом якого є об'єкти нерухомого майна - будівлі з господарськими спорудами, загальною площею 21538, 8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 99 відповідну інформацію було внесено до Державного реєстру іпотек, що підтверджується Витягом № 32814781 від 02.09.2011 року про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек.

Згідно ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ, майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судами встановлено, а вище зазначено про те, що право розпорядження ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай" майном за Іпотечним договором № 484/31/6, було обтяжене майновими правами ПАТ "Державний ощадний банк України", а відтак вказане майно мало бути передане або могло бути відчужене будь-якій іншій особі у тому числі за волевиявленням ПАТ "Державний ощадний банк України".

Разом з тим, 15.06.2016 року Товариству з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 06.01.2016 року державним реєстратором Слов'янського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 вчинено реєстраційні дії щодо державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на іпотечне майно за третьою особою - ТзОВ "Девелопмент-Граунд", а будь-які відомості про державну реєстрацію іпотеки банку та обтяжень вказаного нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, тобто були вилучені державним реєстратором під час вчинення зазначених реєстраційних дій.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року п. 71 передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

При цьому, до моменту звернення до суду із позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" дії, спрямовані на зняття заборони відчуження та здійснення державної реєстрації припинення іпотеки не вчинялись.

З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №65521685 від 10.08.2016 року вбачається, що підставою внесення вказаного запису про право власності являється рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27778948 від 11.01.2016 року, прийняте державним реєстратором Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року у справі №255/2345/14-ц "про визнання права власності на майно за договором відступного, визнання договору іпотеки та договору застави недійсними, виключення записів про обтяження на майно, стягнення штрафу".

Разом з тим, ні ТзОВ "Торгівельна компанія "Урожай", ні Ворошиловським районним судом м. Донецька, ПАТ "Державний ощадний банк України", як іпотекодержателя майна, що було предметом розгляду у даній справі (№ 255/2345/14-ц) не було повідомлено про наявність такого спору та вирішення його у суді.

Будь-які судові рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року у справі № 255/2345/14-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні, інформація про стан розгляду справи № 255/2345/14-ц на офіційному веб-порталі Судової влади України також відсутня.

Судами встановлено, що 15.06.2016 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулось до Державної судової адміністрації України із запитом про надання інформації, чи вносилось в ЄДРСР рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року по справі № 255/2345/14-ц.

Як вбачається із наданої Державною судовою адміністрацією України відповіді на вказаний запит Банку станом на 16.06.2016 року за інформацією, отриманою від адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень, електронна копія судового рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 по справі № 255/2345/14-ц в Реєстрі відсутня.

Разом з тим, судами встановлено, що з метою додаткової перевірки факту перебування в провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька цивільної справи № 255/2345/14-ц та прийняття Ворошиловським районним судом м. Донецька рішення від 22.04.2014 року по справі №255/2345/14-ц, АТ "Ощадбанк" звернулося до Селидівського міського суду Донецької області із запитом № 55/2-01/1012-6228 від 23.06.2016 року, у відповідь на який головою суду повідомлено про те, що в базі даних Ворошилівського районного суду м. Донецька, яка надана в користування Селидівському міському суду Донецької області, інформація по справі № 255/2345/14-ц відсутня.

На запит суду першої інстанції Селидівським міським судом Донецької області листом 1.51.2/50/2017 від 07.11.2017 року повідомлено про те, що останньому надана в користування база даних Ворошилівського районного суду м. Донецька, справи, які перебували у провадженні Ворошилівського районного суду Донецької області до Селидівського міського суду Донецької області не передані, наявні лише справи які повертались до суду з апеляційної та касаційної інстанцій.

У державного реєстратора також відсутній примірник вищевказаного судового рішення завіреного мокрою печаткою суду та підписами осіб суду, так як державним останнім були виготовлені електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування.

Відтак, судом першої інстанції було встановлено факт відсутності рішення, яке стало підставою для внесення державним реєстратором Слов'янського міськрайонного управління юстиції запису про право власності на Іпотечне майно за ТзОВ "Девелопмент-Граунд" та будь-яких інших процесуальних документів по зазначеній справі, а тому наведене дає підстави вважати, що справа № 255/2345/14-ц не перебувала в провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька, а рішення від 22.04.2014 року по справі взагалі не приймалось Ворошиловським районним судом м. Донецька.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав (ч. 3 ст. 25 згаданого закону).

Згідно п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року, у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

Згідно п. 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з встановленням факту відсутності судового рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.04.2014 року у справі № 255/2345/14-ц, на підставі якого з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були виключені всі записи про іпотеку та обтяження, дія іпотеки та обтяження підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які виключено на підставі зазначеного рішення, оскільки відпала підстава виключення цих записів.

Відтак, судом першоїі нстанції підставно та зоконно визнано вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно тверджень скаржника про те, що вказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки випливає із діяльності суб'єкта владних повноважень і є суто публічно - правовим, у даному спорі не порушуються питання про спір про право та даний спір не випливає із договірних відносин, колегія суддів вважає такі твердження необгрунтованими з огляду на наступне.

На момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали 16.11.2017 року діяли норми ГПК України в редакції до 15.12.2017 року та Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) в редакції до 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, місцевого самоврядування, їх посадову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 12 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017 року) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 20 ГПК України (в редакції після 15.12.2017 року) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи визначених законом випадках, зокрема: - справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, до є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; - справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Зважаючи на той факт, що предметом даного спору є визнання недійсним акту (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27778948 від 11/01/2016), що порушує речове право (іпотеку) АТ "Ощадбанк" на нерухоме майно та одночасно позбавляє TзOB "ТК "Урожай" права власності на таке майно, спір стосуються як реєстрації права власності на нерухоме майно (вилучення запису про право власності за ТзОВ "Девелопмент - Граунд" та поновлення запису про право власності за TзOB "ТК "Урожай"), так і реєстрації іншого речового права (поновлення записів про іпотеку та обтяження за АТ "Ощадбанк") такого нерухомого майна, крім того, одночасно спір стосуються нерухомого майна, яке є предметом забезпечення виконання зобов’язань ТзОВ "ТК "Урожай" (боржника у справі про банкрутство № 902/672/16 ) перед АТ "Ощадбанк", дана справа, зважаючи на приписи 12 ГПК (в редакції до 15.12.2017 року) ст. 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), п. п. 6, 8 ч.1 ст. 20 ГПК України (в редакції після 15.12.2017 року), з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (в редакції після 15.12.2017 року), відноситься до юрисдикції господарських судів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі № 826/4858/15.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з положеннями ч. 4 Закону про банкрутство, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо. Системний аналіз положень Закону дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, можуть бути відповідно визнані або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повністю з'ясовано всі обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 73-74, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 16.11.2017 року у справі № 902/672/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Матеріали справи повернути Господарському суду Вінницької області

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Мамченко Ю.А.