Постанова № 66407699, 25.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 911/2119/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 рокуу справі Господарського суду№ 911/2119/16 Київської областіза заявоюТОВ "Соліситер"до ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"про порушення справи про банкрутстворозпорядник майнаБаскаков О.В.у судовому засіданні взяли участь представники:

ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського": Крижанівська О.М. (договір про надання адвокатських послуг від 12.12.2016 року), Соломенко Н.О.,ТОВ "Соліситер":Кучерявий Д.В. (довіреність від 23.01.2017 року),а також особисто розпорядник майна ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" Баскаков О.В.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2016 року (суддя Ярема В.А.) за заявою ТОВ "Соліситер" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №911/2119/16 про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (далі - боржника); визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 532 660, 33 грн., з яких 522 216 грн. основного боргу та 10 444, 33 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Баскакова О.В. та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна шляхом її авансування ініціюючим кредитором; ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано арбітражного керуючого Баскакова О.В. щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі розпорядження майном боржника; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов'язано розпорядника майна подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів, відомості за результатами здійсненого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, про інвестиційне становище боржника та його становище на ринках у строк до 23.01.2017 року; зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника та надати суду відомості за результатами здійсненої інвентаризації у строк до 23.01.2017 року; призначено у справі попереднє засідання (том 5, а.с. 54 - 64).

Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 522 216 грн. основного боргу, що виникла на підставі рішення суду у господарській справі, договору про відступлення права вимоги, та їх незадоволення в ході виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

Не погоджуючись з ухвалою підготовчого засідання, ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30.12.2016 року, підписаною від імені скаржника головою Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 23.12.2016 року та прийняти нове рішення про відмову ТОВ "Соліситер" в порушенні провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", відшкодувати боржнику судовий збір за рахунок ініціюючого кредитора, мотивуючи порушенням судом першої інстанції положень законодавства про банкрутство та невідповідністю його висновків про безспірність вимог ініціюючого кредитора фактичним обставинам справи (том 5, а.с. 150 - 169).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів: Пантелієнка В.О., Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу від 30.12.2016 року, підписану головою Наглядової ради ОСОБА_1 від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 року у справі №911/2119/16 залишено без розгляду з підстав того, що апеляційну скаргу від імені юридичної особи-боржника підписано неуповноваженою особою, що виключає можливість перегляду апеляційним судом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за апеляційною скаргою, підписаною Головою Наглядової ради боржника (том 5, а.с. 266 - 268).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою від 01.02.2017 року, ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" в особі голови Наглядової ради ОСОБА_1 звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.02.2017 року та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду, обґрунтовуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 32, 33, 52 - 54 Закону України "Про акціонерні товариства" та статей 64, 65, 69, 81, 811, 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить, що на момент підписання апеляційної скарги від 30.12.2016 року від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1 виконувала повноваження голови Наглядової ради товариства-боржника, тому в силу положень частини 2 статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" та з огляду на надані їй Статутом ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (пункт 7.14.) повноваження, мала право без довіреності та без відповідного запису в ЄДР представляти інтереси товариства в державних та судових органах, в тому числі оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду від 23.12.2016 року про порушення справи №911/2119/16 про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського". Також, скаржниця заявляла про незаконність залишення апеляційної скарги без розгляду 01.02.2017 року, в той час як ухвалою апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 19.01.2017 року апеляційна скарга була призначена до розгляду на 01 лютого 2017 року, а строк на подання належних доказів, які засвідчують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу та інших доказів, визначено до 26 лютого.

25.04.2017 року представником ініціюючого кредитора ТОВ "Соліситер" за довіреністю Кучерявим Д.В. подано до Вищого господарського суду України клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 01.02.2017 року у справі №911/2119/16 на п'ятнадцять днів та відкладення її розгляду на іншу дату з огляду на необхідність подання додаткових письмових обґрунтувань правової позиції у даній справі з посиланням на практику розгляду Вищим господарським судом України справ у подібних правовідносинах (вх. №3619 Д3/7621).

Розглянувши зазначене клопотання у судовому засіданні від 25.04.2017 року та вислухавши думку представників ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" - Крижанівської О.М. та Соломенко Н.О., які заперечували щодо його задоволення, представника ТОВ "Соліситер" - Кучерявого Д.В., який підтримав заявлене клопотання, а також розпорядника майна ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" Баскакова О.В., який пояснив, що покладається на розсуд суду при вирішенні питання про відкладення розгляду касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про його відхилення та продовження розгляду касаційної скарги по суті, оскільки судове засідання суду касаційної інстанції з розгляду касаційної скарги боржника на ухвалу апеляційного суду від 01.02.2017 року було призначене ухвалою від 27.03.2017 року на 04.04.2017 року та відкладалося ухвалою касаційного суду від 05.04.2017 року на 25.04.2017 року з направленням зазначених ухвал касаційного суду учасникам провадження у справі, в тому числі ТОВ "Соліситер". Відтак, в ініціюючого кредитора було достатньо часу для реалізації процесуального права на подання пояснень у справі та висловлення правової позиції щодо оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" - Крижанівську О.М. та Соломенко Н.О., ТОВ "Соліситер" - Кучерявого Д.В., а також розпорядника майна боржника Баскакова О.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, положення якої застосовуються в процедурі банкрутства ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Відповідно до частини 6 статті 16 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 статті 94 ГПК України, якою визначено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, передбачено, що апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, якщо після прийняття апеляційної скарги до провадження виникають сумніви у наявності в особи, яка підписала скаргу, права на її підписання, апеляційний суд, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, пропонує заявникові подати відповідні докази. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК з винесенням відповідної ухвали, про що роз'яснено пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року.

Згідно з частиною 2 статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства", голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду.

Отже, повноважність Голови Наглядової ради акціонерного товариства на представництво ним інтересів юридичної особи такого товариства має перевірятися статутом такої юридичної особи.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закону про реєстрацію) визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, який полягає у такому:

"1. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

2. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

3. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

4. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.".

Отже, генеральний директор акціонерного товариства, якому були відомі положення Статуту акціонерного товариства про право представництва такої юридичної особи без довіреності головою наглядової ради товариства, не вправі посилатися на відомості про внесення до ЄДР виключно даних про представництво такої юридичної особи директором (генеральним директором), оскільки положеннями статуту товариства було передбачено право на представництво такого товариства без доручення також іншою посадовою особою товариства-головою наглядової ради, однак відомості про це з вини виконавчого органу товариства не були внесені до ЄДР, згідно частини 2 статті 10 Закону про реєстрацію. З іншого боку, голова наглядової ради, якому було відомо про наявність у нього повноважень на представництво акціонерного товариства без доручення, в силу повноважень, передбачених статутом товариства, вправі, згідно частини 3 статті 10 Закону про реєстрацію, посилатися на наявність такої інформації, оскільки третя особа (керівник виконавчого органу акціонерного товариства) був поінформований про наявність таких повноважень згідно статуту товариства. Відтак, первісним документом, яким визначаються повноваження представництва без доручення акціонерного товариства є його статут. Органи акціонерного товариства (голова наглядової ради, як орган контролю за діяльністю виконавчого органу товариства) за наявності спору із керівником дирекції товариства, як виконавчим органом такої юридичної особи, вправі посилатися на положення статуту товариства щодо наявності компетенції на представництво інтересів товариства без доручення, якщо така інформація не була внесена до ЄДР, оскільки така інформація була відома керівнику виконавчого органу згідно положень статуту даної юридичної особи, яким він постійно керується, очолюючи роботу виконавчого органу товариства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, не погоджуючись із ухвалою підготовчого засідання місцевого господарського суду від 23.12.2016 року у даній справі, ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою від 30.12.2016 року за підписом голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1, яку ухвалою апеляційного суду від 19.01.2017 року прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.02.2017 року із зобов'язанням скаржника у строк до 28.02.2016 року надати апеляційному суду належні докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу (том 5, а.с. 149 - 169).

Перевіряючи повноваження ОСОБА_1 на підписання від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" апеляційної скарги від 30.12.2016 року на ухвалу місцевого господарського суду від 23.12.2016 року в судовому засіданні від 01.02.2017 року, апеляційний суд встановив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2017 року керівником (генеральним директором, підписантом) ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" є ОСОБА_2, підписантом - ОСОБА_3, при цьому, у ЄДР відсутні відомості про право ОСОБА_1 на вчинення дій від імені юридичної особи ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", в тому числі на апеляційне оскарження судових рішень (том 5, а.с. 201 - 202).

При цьому, апеляційним судом відхилено як доказ уповноваження ОСОБА_1 на представництво інтересів ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" без довіреності Протокол позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 08.07.2016 року, на яких ОСОБА_1 обрано головою Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", оскільки рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства-боржника, оформлене протоколом від 08.07.2016 року, визнано недійсним відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 08.12.2016 року у справі №902/873/16, яке набрало законно сили (том 1, а.с. 115 - 134, том 5, а.с. 196 - 199).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість розгляду по суті апеляційної скарги ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 30.12.2016 року на ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду від 23.12.2016 року у справі №911/2119/16, оскільки її підписано від імені товариства-боржника ОСОБА_1, як неуповноваженою особою, та залишив зазначену апеляційну скаргу без розгляду відповідно до ухвали від 01.02.2017 року, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Положеннями статей 51, 52, 54 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. Голова наглядової ради акціонерного товариства обирається членами наглядової ради та організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду.

Отже, голова наглядової ради як керівник органу, що захищає права акціонерів товариства та контролює поточну роботу його виконавчого органу, здійснює свої повноваження в межах компетенції, визначеної законом та установчими документами (статутом) акціонерного товариства.

Пунктом 7.14. Статуту ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", затвердженого черговими загальними зборами акціонерів ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" згідно протоколу №1 від 28.03.2014 року, Голові Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" надано право виступати від імені товариства без довіреності в усіх державних та судових органах (том 1, а.с. 90 - зворот).

Як вбачається з доданої до касаційної скарги належно засвідченої копії протоколу №1 засідання Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 09.12.2016 року, присутніми на засіданні членами Наглядової ради товариства-боржника прийнято рішення про обрання Головою Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1 з покладенням на неї обов'язків, передбачених Законом України "Про акціонерні товариства" та Статутом ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 28.03.2014 року. Зазначене рішення наглядової ради товариства-боржника в судовому порядку не оскаржувалося та є чинним.

Отже, на момент підписання апеляційної скарги від 30.12.2016 року від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" та на момент проведення судом апеляційної інстанції судового засідання від 01.02.2017 року ОСОБА_1, як Голова Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", була уповноважена на представництво інтересів товариства-боржника без довіреності, в тому числі з правом на подання від імені боржника апеляційних скарг на судові рішення, відповідно до закону та компетентності, визначеної Статутом товариства, та була вправі посилатися на зазначені докази її повноважень у спорі з керівником виконавчого органу товариства відповідно до частини 3 статті 10 Закону про реєстрацію, незалежно від внесення таких даних до ЄДР.

Приймаючи рішення (ухвалу) про залишення без розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 30.12.2016 року у судовому засіданні від 01.02.2017 року, суд апеляційної інстанції виходив з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.01.2017 року щодо осіб, які мають право підпису від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", серед яких відсутня ОСОБА_1. Також, апеляційний суд взяв до уваги обставини визнання недійсним 08.12.2016 року в судовому порядку рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", оформленого протоколом від 08.07.2016 року, про обрання ОСОБА_1 головою Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

Разом з тим, призначаючи апеляційну скаргу до розгляду ухвалою від 19.01.2017 року в судовому засіданні на 01.02.2017 року, апеляційний суд визначив скаржнику недійсний строк (до 28.02.2016 року) для надання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, та позбавив заявника апеляційної скарги можливості щодо подання витребуваних судом документів в судовому засіданні від 01.02.2017 року, що відбулося за відсутності представників ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", які клопотали про відкладення розгляду апеляційної скарги (том 5, а.с. 149, 263 - 264).

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими висновки апеляційного суду про залишення без розгляду апеляційної скарги від 30.12.2016 року, підписаної ОСОБА_1 від імені ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 року у справі №911/2119/16, та зазначає про обмеження апеляційним судом в даному випадку передбаченого статтею 129 Конституції України права скаржника на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

З огляду на таке, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року у справі №911/2119/16 підлягає скасуванню з переданням апеляційної скарги ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" в особі голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1 від 30.12.2016 року для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року у справі №911/2119/16 скасувати.

Апеляційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" в особі голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_1 від 30.12.2016 року передати для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко