Постанова № 66268354, 27.04.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року Справа № 904/8028/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.,

за участю сторін:

від скаржника: Кочетова Л.В., керівник,

від боржника: Ольшанська О.С., довіреність №б/н від 10.01.2017 р., представник,

від ПАТ "Свеський насосний завод": Юрченко О.М., довіреність №16-42 від 17.01.2017 р., представник,

від ТОВ "Аурум Транс": Юрченко О.М., довіреність №б/н від 14.11.2016 р., представник,

від ТОВ "КУА "Парагон": Юрченко О.М., довіреність №30/12 від 30.12.2016 р., представник,

від арбітражного керуючого: Шевчук Г.С., довіреність №б/н від 03.01.2017 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ВВ-Плюс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвет Холдинг", м.Київ

до публічного акціонерного товариства "Дизельний завод", м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 р. у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) визнано грошові вимоги приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С. Монятовського" до боржника на суму основного боргу у розмірі 722 560,00 грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. до 1 черги, в іншій частині відхилено.

Грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомплект плюс" до боржника на суму 222 156,00 грн. відхилено.

Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" до боржника на суму 57 617 505, 16 грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. до 1 черги.

Грошові вимоги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до боржника на суму 12 309 999,76 грн. відхилено.

Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування ІНТЕР КАР ГРУП" до боржника на суму 1 180 000,00 грн., які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн. до 1 черги.

Грошові вимоги в розмірі 2 867 192,40 грн. внесено позачергово до реєстру вимог кредиторів, які є забезпеченим майном публічного акціонерного товариства "Дизельний завод".

Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" до боржника на суму 16 280,02 грн., які включено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. до 1 черги.

Грошові вимоги Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до боржника на суму 198 417,01 грн. відхилено.

В задоволенні заяви розпорядника майна Гусака Ю.М. № 08-01/15 від 08.01.15р. про визнання недійсним договору про розірвання від 10.11.14р. Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 30.08.11р. укладеного між ТОВ "Рубіжанська будівельна компанія" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/10 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 59д-06/13 2013/п/ОО/1359 від 21.11.2013р. укладеного між ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/9 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 47-д-06/14 від 20.10.2014р. укладеного між ТОВ "Енергосоюз" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/6 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 50д-08/13 від 05.09.2013р. укладеного між ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/5 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р. укладеного між ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 16/04-15/04 від 16.04.2015р. про спростування майнових дій щодо перерахування грошових коштів ПАТ "Дизельний завод" на розрахунковий рахунок ТОВ "КУА "Парангон" відмовлено.

В задоволенні заяви № 16/04-15/01 від 16.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 8-п про надання фінансової позики від 28.05.2014р. між ТОВ "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 16/04-15/03 від 16.04.2015р. про визнання недійсним Договору № 8-п-фін про надання фінансової позики від 17.07.2014р. між ТОВ "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" та ПАТ "Дизельний завод" відмовлено.

В задоволенні заяви № 16/04-15/02 від 16.04.2015р. про визнання недійсним Договору № 8-п/п про надання фінансової позики від 28.05.2014р. між ТОВ "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП", м. Київ та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/8 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 22/24д-32/14 від 14.04.2014р. укладеного між ТОВ "Рубіжанський краситель", м. Рубіжне та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг відмовлено.

В задоволенні заяви № 19-04/15/2 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 17д-08/14 від 01.04.2014р. укладеного між ПАТ "Свеський насосний завод", смт.Свеса та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг відмовлено.

Клопотання ПП "ВВ-Плюс" за № 19 від 23.06.2016р. про приєднання до матеріалів справи доказів, яке надійшло до господарського суду 12.07.16р. задоволено.

В задоволенні подання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького МУЮ за № 8751 від 27.04.2016р. по справі № 904/8028/14 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, яке надійшло 25.05.2016 р. до господарського суду Дніпропетровської області відмовлено.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС", м.Київ за № 14/11-1 від 14.11.2016р. про заміну кредитора задоволено; здійснено заміну кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування ІНТЕР КАР ГРУП" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС".

Клопотання приватного підприємства ВВ-Плюс" за № 14 від 21.03.2017р. відхилено.

Затверджено реєстр вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" з вимогами наступних кредиторів:

- Криворізьке північне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на суму 52 091,71 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів;

- Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на суму 139 664,30 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, пеня у розмірі 1 281,15 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- Державне підприємство "Державний науково - дослідний центр залізничного транспорту України" на суму 23 320,00грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- публічне акціонерне товариство "Кіровоградський завод гідравлічних машин "Цукрогідмаш" на суму 8 386,73грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвест Холдинг", м. Київ на суму 11 000,00грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 7 308,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- приватне акціонерне товариство "Науково - виробничий центр " Трансмаш" на суму 789 507,47грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- приватне підприємство "Векторпостач" на суму 27 784, 45 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, пеня у розмірі 2 214,00 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕСМАШ", м. Кривий Ріг на суму 744 752,59грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанська будівельна компанія", м. Київ на суму 852 978,33грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черги задоволення;

- публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на суму 1231,63грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Чистоти" на суму 1 203 946,30 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕНЕРДЖИ" на суму 80 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1218, 00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- публічне акціонерне товариство "Кримський електротехнічний завод "САТУРН" на суму 106 692,08грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Софія - Інвест" на суму 2 949 500,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ" на суму 1 400 408,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Азовтрейдінжінірінг" на суму 994 480,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Агрегатбуд" на суму 117 211,72 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" на суму 208 924,88 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- приватне підприємство "ВВ - ПЛЮС" на суму у розмірі 2 528 242,36 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, пеня на суму 290 692,16 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_6 на суму 29 880,07 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_7 на суму 56 468,94 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_8 на суму 33 865,26 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_9 на суму 35 008,31 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_10 на суму 31 559,24 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- ОСОБА_11 на суму 15 534,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" на суму 5 178 252,32 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК РЕГІОН - СТАЛЬ" на суму 750 673,27 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Восток" на суму 2 226 972,19 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судові витрати у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропромрегіон" на суму 408 640,77 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ПАРАНГОН" на суму 13 550,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судові витрати у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- публічне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" на суму 39 600,00грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судові витрати на суму 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" внесено окремо до реєстру вимог кредиторів у сумі 3 405 577,73 грн., як такі, що забезпечені заставою майна публічного акціонерного товариства "Дизельний завод".

- публічне акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар" на суму 266 773,11 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- приватне акціонерне товариство "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С.Монятовського" на суму основного боргу у розмірі 722 560,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" на суму 57 617 505,16 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- товариство з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС" на суму 3 980 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ТРАНС" в розмірі 2 867 192,40 грн. внесено позачергово до реєстру вимог кредиторів, які є забезпеченим майном публічного акціонерного товариства "Дизельний завод";

- грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" на суму 16 280,02 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- заборгованість по заробітній платі на суму 1 070 225,47 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

Зобов'язано розпорядника майна Лукашука М.В. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Встановлено дату підсумкового засідання.

Не погодившись зі згаданою ухвалою, приватне підприємство "ВВ-Плюс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу господарського суду скасувати в частині розгляду заяв розпорядника майна:

- заява № 19-04/15/9 від 19.04.2015 р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 47-д-06/14 від 20.10.2014 р. укладеного між ТОВ "Енергосоюз" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 19-04/15/6 від 19.04.2015 р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 50д-08/13 від 05.09.2013 р. укладеного між ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 19-04/15/8 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 22/24д-32/14 від 14.04.2014р. укладеного між ТОВ "Рубіжанський краситель" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 19-04/15/5 від 19.04.2015 р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р. укладеного між ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 19-04/15/2 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 17д-08/14 від 01.04.2014р. укладеного між ПАТ "Свеський насосний завод" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 19-04/15/10 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 59д-06/13 2013/п/ОО/1359 від 21.11.2013р. укладеного між ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПАТ "Дизельний завод";

- заява № 16/04-15/04 від 16.04.2015р. про спростування майнових дій щодо перерахування грошових коштів ПАТ "Дизельний завод" на розрахунковий рахунок ТОВ "КУА "Парангон", а також в частині затвердження реєстру вимог кредиторів.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання приватного підприємства "ВВ-Плюс" про витребування від органів ДФС України Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних по зобов'язанням з податку на додану вартість ПАТ "Дизельний завод" в період з січня 2014 р. по листопад 2014 р. та надання органами ДФС України інформації про надання за період з січня 2014 р. по листопад 2014 р. Додатка 8 до податкової декларації за звітній податковий період "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних)" із скаргою на порушення їх прав ПАТ "Дизельний завод".

Вказані докази, на думку скаржника, мають суттєве значення при розгляді заяв арбітражного керуючого.

Дії по відчуженню майна та перерахування грошових коштів (спростування майнових дій) були здійснені в період дії арештів на все майно та грошові кошти ПАТ "Дизельний завод", накладених Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та порушують норми Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, реалізація майна підприємства - боржника, зокрема, його основних фондів, під час дії арештів на все майно та грошові кошти з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження" не відповідає вимогам чинного законодавства, а також суттєво порушує права кредиторів ПАТ "Дизельний завод".

Відповідно до Статуту ПАТ "Дизельний завод" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом цього правочину, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності. Згідно балансу за 2013 р. вартість активів становила 201076 тис.грн. Тобто, при укладені договір № 8-п про надання фінансової позики від 28.05.3024 р. та № 8-п-фін про надання фінансової позики від 17.07.2014р. були порушені вимоги Статуту підприємства.

Згідно із протоколом № 28-05/14 від 28.05.2014 р. засідання наглядової ради ПАТ "Дизельний завод", а також укладення договорів про надання фінансових позик мало на меті поповнення обігових коштів підприємства.

Незважаючи на це, гроші від фінансових позик ПАТ "Дизельний завод" використовував не як обігові кошти, а перерахував на користь ТОВ "КУА "Парангон".

Скаржник вважає, що порушення мети використання отриманих коштів порушило права кредиторів ПАТ "Дизельний завод", оскільки позбавило можливості використання отриманих коштів безпосередньо у виробничій діяльності підприємства, а отже покращення його фінансового стану.

Крім того, скаржник зазначає, що висновком про наявність або відсутність ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану, зробленого ПП "Центр антикризових технологій", встановлено, що перед порушенням справи про банкрутство ПАТ "Дизельний завод" посадовими особами боржника за усіма договорами, які були предметом розгляду в судовому засіданні 22.03.2017 р., було відчужене ліквідне рухоме майно, що належало підприємству, в тому числі основні засоби. Інформації щодо сплати грошових коштів на рахунки боржника за цими договорами не виявлено. Зазначені дії посадових осіб ПАТ "Дизельний завод" можуть бути підставою до різкого зниження платоспроможності боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду залишити без змін, оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" у відзиві на апеляційну скаргу також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Транс" вважає, що апелянт не довів наявність порушення норм матеріального чи процесуального права господарським судом під час винесення ухвали від 22.03.2017 р., якою відмовив у задоволенні заяв розпорядника майна про визнання недійсними договорів та спростування майнових дій боржника та не довів наявність інших, викладених у ст.104 ГПК України підстав, які б вказували на порушення норм права та наявність підстав для скасування ухвали.

Аналогічний відзив на апеляційну скаргу подано публічним акціонерним товариством "Дизельний завод".

У судове засідання з'явилися представники скаржника, ПАТ "Свеський насосний завод", ТОВ "Аурум Транс", ТОВ "КУА "Парагон", арбітражного керуючого. Інші учасники провадження у справі не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Дизельний завод», введено процедуру розпорядження майном строк на 115 днів, до 13.03.2015 р., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого гусака Ю.М., про що 18.11.2014р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення за №11429.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка врегульовує порядок розгляду заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У свою чергу, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги кредиторів, які визнані судом за наслідками їх розгляду в судовому засіданні.

У даній справі ухвала попереднього засідання суду в частині затвердження реєстру вимог кредиторів була винесена на підставі інших ухвал цього суду за результатами розгляду грошових вимог окремих кредиторів, тобто є похідною від них.

Так, ухвалу попереднього засідання в частині грошових вимог Криворізького північного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державного підприємства "Державний науково - дослідний центр залізничного транспорту України", публічного акціонерного товариства "Кіровоградський завод гідравлічних машин "Цукрогідмаш", товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвест Холдинг", приватного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр " Трансмаш", приватного підприємства "Векторпостач", товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСМАШ", товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанська будівельна компанія", публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Чистоти", товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕНЕРДЖИ", публічного акціонерного товариства "Кримський електротехнічний завод "САТУРН", товариства з обмеженою відповідальністю "Софія - Інвест", публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративні інветиційний фонд СТАРТАП" від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", товариства з обмеженою відповідальністю "Азовтрейдінжінірінг", товариства з обмеженою відповідальністю "Агрегатбуд", товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель", приватного підприємства "ВВ - ПЛЮС" винесено на підставі ухвал господарського суду від 28.04.2015 р. про окреме визнання грошових вимог зазначених кредиторів.

Грошові вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 включені до реєстру вимог кредиторів боржника на підставі прийнятих місцевим господарським судом 28.04.2015 р. рішень про стягнення з ПАТ "Дизельний завод" на користь зазначених осіб заборгованості по заробітній платі та інших виплат.

Грошові вимоги ОСОБА_14 внесено до реєстру вимог кредиторів на підставі рішення господарського суду від 08.06.2015 р.

Ухвалу попереднього засідання в частині грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК РЕГІОН - СТАЛЬ", товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Восток", товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромрегіон", товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ПАРАНГОН", публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод", у тому числі забезпечених заставою майна боржника, публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтарь" винесено на підставі ухвал господарського суду від 08.06.2015р. про окреме визнання вимог цих кредиторів.

Таким чином, правова доля грошових вимог зазначених вище кредиторів до боржника на момент затвердження реєстру вимог кредиторів вже була визначена окремими ухвалами місцевого господарського суду відповідно від 28.04.2015 р. та від 28.04.2015 р., які є чинними та обов'язковими до виконання на всій території України відповідно до ст. 124 Конституції України.

Щодо ухвали попереднього засідання в частині внесення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім.С.С. Монятовського" на суму 921 250,45 грн., колегія суддів враховує таке.

18.12.2014 р. до господарського суду надійшла заява № б/н від 17.12.2014 р. приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С. Монятовського" про визнання грошових вимог на суму 921 250,45грн., які просить включити до реєстру вимог кредиторів.

02.02.2010 р. між боржником та кредитором укладено договір № 257/05.20-10, за умовами якого кредитор здійснив поставку боржнику товару на загальну суму 922 560,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2985 від 19.12.2012р. на суму 172 980,00 грн., № 2855 від 05.12.2012 р. на суму 749 580,00грн.

Для здійснення розрахунку за поставлений товар кредитор виставив боржнику відповідні платіжні вимоги-доручення № 1731 від 19.12.2012 р. на суму 172 980,00 грн. та № 1690 від 05.12.2012р. на суму 749 580,00 грн.

Строк виконання зобов'язань за договором сплив 31.12.2012р., але закінчення терміну Договору не звільняє сторони від його виконання. (п.12.1 Договору).

Відповідно до п.1 ст.23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Розпорядник майна ОЛукашук М.В. відповідно до п.5 ст.23 Закону розглянув вимоги кредитора, визнав у повному обсязі, направив на адресу кредитора повідомлення про результати розгляду грошових вимог, за результатами яких визнав вимоги у розмірі 722 560,00грн. з включенням до 4 черги задоволення, судовий збір у розмірі 1 218,00грн. до 1 черги, 3% річних та індекс інфляції в розмірі 197 472,45 грн. не визнає, оскільки п. 3.1. Договору № 257/0520-10 від 02.02.2010 встановлено обов'язок здійснення попередньої оплати в розмірі 50% від суми специфікації згідно виставленого рахунку протягом 5 - ти днів, та 50% вартості товару протягом 5-ти днів з дати повідомлення про готовність Товару до відвантаження. Вважає, що розрахунок трьох відсотків річних та індексу інфляції потребує уточненню, оскільки має бути вирахований окремо по основному зобов'язанню та попередній оплаті.

Відповідно до п.6 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів розглядається господарським судом у попередньому засіданні.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно положень ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не вирішує кредиторські вимоги по суті як, зокрема, цивільні зобов'язання, а лише розглядає такі вимоги в контексті справи про банкрутство на предмет їх підтвердженості належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи наведене місцевий господарський суд, врахувавши, що відповідачем не надано відповідний розрахунок щодо нарахованих 3 % річних та інфляційних витрат, відсутність періоду нарахування, дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового визнання грошових вимог приватного акціонерного товариства "ЛУГЦЕНТРОКУЗ ім. С.С. Монятовського", а саме, на суму основного боргу у розмірі 722 560,00 грн. з віднесенням до 4 черги задоволення, судового збору у розмірі 1 218,00 грн. до 1 черги та відхилення в іншій частині.

Відносно заяви з грошовими вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" на суму 57 617 505,16 грн. та судового збору у розмірі 1 218,00 грн. колегія суддів враховує таке.

22.12.2014 р. до господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" про визнання грошових вимог на суму 57 617 505,16 грн. та судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., включення до реєстру вимог кредиторів.

Зазначена заборгованість боржника виникла перед кредитором підставі договору про управління активами венчурного корпоративного інвестиційного фонду № 01/09-У від 05.09.2013р. становить: за виданою позикою та відсотками за користування грошовими коштами відповідно до договору про надання фінансової позики № 8-п від 28.05.2014 р. на суму 38 510 696,73 грн., в тому числі: тіло позики - 30 807 124,69 грн., нараховані, але не сплачені відсотки за користування позикою (станом на 15.12.2014 р.) - 7 703 572,04 грн.; за виданою позикою та відсотками за користування грошовими коштами відповідно до договору про надання фінансової позики №8-п/п від 28.05.2014р. на суму 17 687 697,39 грн., в тому числі: тіло позики - 15 472 390,23 грн., нараховані, але не сплачені відсотки за користування позикою (станом на 15.12.2014р.) - 2 215 307,16 грн.; заборгованість за виданою позикою та відсотками за користування грошовими коштами відповідно до договору про надання фінансової позики № 8-п-фін від 17.07.2014р. на суму 1 419 111,04 грн., в тому числі: тіло позики -1 292 400,00 грн.; нараховані, але не сплачені відсотки за користування позикою (станом на 15.12.2014 р.) - 126 711,04 грн.

На виконання умов зазначених вище договорів кредитор надав боржнику фінансові позики на загальну суму 83 384 845,40 грн., що підтверджується належними чином засвідченими копіями платіжних доручень з відмітками банків.

Кредитор уклав угоди з третіми особами щодо часткового відступлення права вимоги боргу за договором про надання фінансової позики №8-п від 28.05.2014 року, а саме: договір № 03-11/14-ЛІ від 03.11.2014 р. з ТОВ "Лізінвест" на суму 3 385 796,21 грн.; договір №03-11/14-СГМ від 03.11.2014р. з ПАТ "Цукрогідромаш" на суму 4 602 213,14 грн.; договір №05-11/14вв від 05.11.2014р. з ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" на суму 13 519 862,10 грн.; договір № 05-11/14вв (рбк) від 05.11.2014 р. з ТОВ "Рубіжанська будівельна компанія" на суму 7 461 047,41 грн., договір №06-11/14вв від 06.11.2014 р. з ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп" на суму 6 844 011,62 грн.

Відповідно до умов договорів, за користування грошовими коштами здійснюється нарахування відсотків, які підлягають сплаті. Суми заборгованостей за нарахованими, але не сплаченими відсотками станом на 15.12.2014 р. визначені та узгоджені сторонами, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків за період з 28.05.2014 р. по 15.12.2014 р. за договором № 8-п від 28.05.2014 р. на суму 7 703 572,04 грн., за період з 28.05.2014 р. по 15.12.2014 р. за договором № 8-п/п від 28.05.2014 р. на суму 2 215 307,16 грн., за період з 28.05.2014 р. по 15.12.2014 р. за Договором № 8-п-фін від 17.07.2014 р. на суму 126 711,04 грн.

Станом на 15.12.2014 р. загальна заборгованість ПАТ "Дизельний завод" перед кредитором складає 57 617 505,16 грн., з яких: прострочена заборгованість на суму 54 706 013,02 грн., зобов'язання, строк виконання яких не настав, на суму 2 911 492,14 грн.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд правомірно визнав грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТАРТАП" до публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" на суму 57 617 505,16 грн., із включенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів та судовий збір у розмірі 1 218,00грн. до 1 черги задоволення.

Відносно розгляду заяви з грошовими вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" на суму 16 280,02 грн., колегія суддів приймає до уваги наступне.

21.07.2015 р. до господарського суду надійшла заява № б/н від 17.07.2015р. товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" про визнання грошових вимог на суму 16 280,02 грн.

Зазначені грошові вимоги обґрунтовані посиланням на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2014 р. по справі № 904/4340/14 стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" 16 280,00 грн. заборгованості, 1 827,00 грн. судового збору.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. (ст.35 ГПК України).

Таким чином, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДМЕТ" підлягають визнанню у повному обсязі з віднесенням до 6 черги заборгованості у розмірі 16 280,02 грн. та судового збору у розмірі 1 218,00 грн. до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів з вимогами зазначених у ньому кредиторів.

Щодо розгляду заяв розпорядника майна боржника Гусака про визнання недійсними договорів та спростування майнових дій щодо перерахування коштів, колегія суддів враховує таке.

Частиною 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав, як, зокрема, боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п.7 ч.1 ст. 12 ГПК України, згідно якого господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Нормами ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною 1 статті 33 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013р. ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 Цивільного кодексу України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача. Останній, крім повернення йому одержаного другою стороною, вправі вимагати відшкодування йому завданих збитків і моральної шкоди стороною, яка скористалася тяжкою обставиною.

У пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Частиною 3 ст. 6 ЦК України унормовано, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

19.04.2015 р. розпорядник майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою вих. № 19-04/15/10 про визнання недійсним договору поставки, в якій просив визнати недійсним договір поставки №2013/п/00/1359 від 21.11.2013р., укладений між публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та публічним акціонерним товариством "Дизельний завод"; зобов'язати публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" повернути за актом приймання - передачі публічному акціонерному товариству "Дизельний завод" майно передане за видатковою накладною № 390 від 12.11.2014р. до Договору поставки № 2013/п/00/1359 від 21.11.2013р.: валик ГОСТ ТУ 904V290100-1-03 у кількості 130 шт.; тяга регульована (тяга регулируемая) ГОСТ ТУ 990.08.050 у кількості 25 шт.; тяга упорна (тяга упорная) ГОСТ ТУ 9901.08.080 у кількості 25 шт.; важіль двуплечий (ричяг двуплечий) ГОСТ ТУ 9901.08.030.у кількості 15 шт.; стягнути з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича судовий збір у розмірі 1 218 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2016 р. припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Дизельний завод" Гусака Ю.М. , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука М.В.

Заява про визнання недійсним договору поставки №2013/п/00/1359 від 21.11.2013р. обґрунтована посиланням на невиконання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" умов оспорюваного договору поставки щодо оплати вартості поставленого товару на суму 123 126,00 грн. При цьому, за твердженням Гусака Ю.М., керівництво боржника не вчиняє дій щодо повернення майна, яке є предметом договору, чим порушує фінансовий стан ПАТ "Дизельний завод" та нарощує його борги.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у повному обсязі виконало свої зобов'язання по сплаті на корить постачальника вартості поставленого товару.

Так, 27.10.2014 р. на виконання умов договору поставки № 59д-06/13 2013/п/ОО/1359 від 21.11.2013 р. між сторонами була підписана Специфікація № 6 до договору, відповідно до якої ПАТ "Дизельний завод" зобов'язується передати у власність ПАТ "ПівдГЗК" продукцію на загальну суму 123 126,00 грн. без ПДВ на умовах поставки - СРТ склад ПАТ "ПівдГЗК".

Пунктом 2 Специфікації № 6 передбачено умови оплати - по факту поставки та протягом 15 календарних днів після надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

12.11.2014 р. на виконання умов договору поставки та Специфікації № 6 ПАТ "Дизельний завод" поставило ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" продукцію на загальну суму 123126,00 грн. з ПДВ, про що свідчить видаткова накладна № 390, та виставило покупцеві рахунок на оплату № 569.

27.11.2014 р. покупець на виконання умов договору сплатив на користь ПАТ "Дизельний завод" грошові кошти у розмірі 123 126,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" № 326175 від 27.11.2014 та копією виписки про надходження грошових коштів, наданою ПАТ "Дизельний завод".

Колегія суддів вважає, що заявником не доведено за допомогою належних і допустимих доказів наявності підстав для визнання спірного договору недійсним, у зв'язку з чим висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним договору поставки № 59д-06/13 2013/п/ОО/1359 від 21.11.2013р. укладеного між ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПАТ "Дизельний завод" є правомірним.

19.04.2015 р. розпорядник майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою вих. № 19-04/15/9 про визнання недійсним договору поставки № 47д-06/14 від 20.10.2014 р., укладеного між ПАТ "Дизельний завод" та ТОВ "Енергосоюз", в якій просив: зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" повернути за актом приймання - передачі публічному акціонерному товариству "Дизельний завод" майно передане: за видатковою накладною № 421 від 05.11.2014р. до Договору поставки № 47д-06/14 від 20.10.2014р., а саме 12 напіввагонів мод. 12-9790 (без колісних пар); стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" на користь арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича судовий збір у розмірі 1 218 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 20.10.2014р. між ПАТ "Дизельний завод" та ТОВ "Енергосоюз" був укладений договір поставки № 47-д-06/14, за умовами якого ПАТ "Дизельний завод" поставило, а ТОВ "Енергосоюз" отримало напіввагони у кількості 12 одиниць мод. 12-9790 (без колісних пар), на загальну суму 4 686 599,95 грн.

Доводи розпорядника майна Гусака Ю.М. стосовно того, що керівництвом ПАТ "Дизельний завод" за умовами оспорюваного договору відчужено основні засоби на загальну суму 4594928,36 грн., внаслідок чого підприємство стало неплатоспроможним, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між виконанням ПАТ "Дизельний завод" умов договору поставки № 47д-06/14 від 20.10.2014 р. та погіршенням фінансового стану підприємства-боржника.

Так, реалізовані боржником вагони є продукцією, що була виготовлена ПАТ "Дизельний завод" внаслідок здійснення основного виду господарської діяльності, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідна продукція не задіяна в процесі виробництва ПАТ "Дизельний завод", а отже, її реалізація не може вплинути на здатність підприємства в подальшому здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток від такої діяльності тощо.

ТОВ "Енергосоюз" у повному обсязі виконало свої зобов'язання по сплаті на корить постачальника вартості поставленого товару, шляхом укладення між сторонами угоди про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 4 594 982,36 грн.

Враховуючи, що заявником не доведено за допомогою належних і допустимих доказів наявності підстав для визнання спірного договору недійсним, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 47-д-06/14 від 20.10.2014р. укладеного між ТОВ "Енергосоюз", м.Слов'янськ та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг є обгрунтованим.

19.04.2015 р. розпорядник майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою вих. № 19-04/15/6, в якій просив суд: визнати недійсним договір № 50д-08/13 від 05.09.2013р., укладений між публічним акціонерним товариством "Верхньодніпровський машинобудівний завод" та публічним акціонерним товариством "Дизельний завод"; зобов'язати публічне акціонерне товариство "Верхньодніпровський машинобудівний завод" повернути за актом приймання - передачі Публічному акціонерному товариству "Дизельний завод" майно передане за видатковою накладною № 358 від 10.10.2014р. до договору № 50д-08/13 від 05.09.2013р. на 115 шт. та за видатковою накладною № 356 від 16.10.2014р. до договору № 50д-08/13 від 05.09.2013 р., 6 шт. упорів передніх (упор передний) (ГОСТ 26645-85 сталь 20ФЛК30 ГОСТ 977-88); стягнути з публічного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" на користь арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2013 р. між ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" та ПАТ "Дизельний завод" укладений Договір № 50д-08/13, за умовами якого боржник зобов'язався продати, а ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" купити товар та оплатити, в порядку та строки встановлені договором та Специфікацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору встановлено умови поставки товару.

Між сторонами підписано Специфікацію № 9, яка передбачала продаж корпус букси у кількості 115 шт. за ціною 1 200,00грн. без ПДВ за одиницю товару із строком поставки жовтень 2014р. на склад продавця, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Електрозаводська, 34 та з умовою оплати - протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження товару Покупцю, загальна суму Специфікації № 9 за весь товар складає разом із ПДВ 165 600,00 грн., а також Специфікацію № 9/1 від 15.10.2014р., яка передбачала продаж упору переднього (упор передний) у кількості 6 шт. за ціною 2 032,50 грн. без ПДВ за одиницю товару із строком поставки жовтень 2014р. на склад Продавця, що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Електрозаводська, 34 та з умовою оплати - протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару Покупцю, загальна суму Специфікації № 9/1 за весь товар складає разом із ПДВ 14 634,00грн.

На виконання умов договору, боржник поставив ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" товар на загальну суму 180 234,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №358 від 10.10.2014р. та №356 від 16.10.2014р.

ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" частково виконало свої зобов'язання по сплаті на корить постачальника вартості поставленого товару на загальну суму 150 469,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 503 від 08.10.2014 р., №559 від 16.10.2014 р. та № 155 від 23.10.2014 р.

Неналежне виконання ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод" умов спірного договору правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання цього правочину недійсним.

Доводи розпорядника майна Гусака Ю.М. стосовно того, що керівництвом ПАТ "Дизельний завод" за умовами оспорюваного договору відчужено товари на загальну суму 180 234,00 грн., внаслідок чого підприємство стало неплатоспроможним, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Документально не підтвердженим є причинно-наслідковий зв'язок між виконанням ПАТ "Дизельний завод" умов договору поставки № 50д-08/13 від 05.09.2013 та погіршенням фінансового стану підприємства-боржника. Розпорядником майна Гусаком Ю.М. не надані будь-які документи на підтвердження того, що реалізовані боржником товари дійсно були задіяні в процесі виробництва ПАТ "Дизельний завод", а отже, їх реалізація могла вплинути на здатність підприємства в подальшому здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток від такої діяльності тощо.

Таким чином, укладення сторонами договору поставки № 50д-08/13 від 05.09.2013 р. та виконання його умов не містить в собі ознак дій, спрямованих на погіршення фінансово-господарського стану ПАТ "Дизельний завод".

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсним договору № 50д-08/13 від 05.09.2013р. та відмову у задоволенні заяви розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання цього договору недійсним.

21.04.2015 р. до господарського суду надійшла заява розпорядника майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. вих. № 19-04/15/5, в якій останній просив суд визнати недійсним договір поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничотранспортна Компанія" та публічним акціонерним товариством "Дизельний завод"; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничотранспортна Компанія" повернути за актом приймання - передачі публічному акціонерному товариству "Дизельний завод" майно передане за видатковою накладною № 397 від 24.11.2014р. до Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р., а саме: лист 14 мм 2500х13000 ст. 345-09Г2С-14 у кількості 10 671 кг.; лист 14 мм 2500х12940 ст. 345-09Г2С-14 у кількості 4 072 кг. та за видатковою накладною № 398 від 24.11.2014р. до Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р.: лист Б-ПН-О-10 ГОСТ 19903-74/345-09Г2С-14 ГОСТ 19281-89 у кількості 3 180 кг.; лист Б-ПН-О-12 ГОСТ 19903-74/325-09Г2С-14 ГОСТ 19281-89 у кількості 7 670 кг.; круг В-56 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 20 ГОСТ 1050-88 у кількості 869 кг.; круг В-56 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 45 ГОСТ 1050-88 у кількості 420 кг.; круг В-75 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 3 ГОСТ 4484-2005 (ГОСТ 535-2005) у кількості 805 кг.; круг В-756 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 35 ГОСТ 1050-88 у кількості 2 490 кг; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничотранспортна Компанія" на користь арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 20.11.14р. між ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" та ПАТ "Дизельний завод" укладено договір поставки №20/11-14 та Специфікація № 1 до нього.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.5. сторони договору погодили умови поставки, а саме, постачальник зобов'язується поставити товар на умовах, що зазначаються у Специфікаціях до цього договору. Постачальник зобов'язаний одночасно з товаром передати покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, видаткову накладну на товар, податкову накладну, документи, які підтверджують якість товару та інше. Зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі товару покупцю та надання постачальником всіх належним чином оформлених документів, передбачених умовами даного договору та додаткових домовленостей.

Ціна товару, розрахунки передбачені в п.3.2, п.3.3. Договору та Специфікацією.

За умовами Специфікації № 1 від 20.11.2014 р. до договору 20/11-14 від 20.11.14р. сторони узгодили умови розрахунку: 100% передоплата.

Відповідно до договору та Специфікації, сторони домовились щодо продажу 8 одиниць товару з умовою попередньої оплати та із відвантаженням товару на склад боржника. Загальна сума поставки складала 263 917,44грн. із ПДВ.

Пунктом 3.3. договору передбачено умови розрахунків.

Заява розпорядника майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. вих. № 19-04/15/5 про визнання недійсним договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р. обґрунтована посиланням на те, що ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" не перерахувало вказану вище суму по договору на розрахунковий рахунок боржника, тому з власності боржника за результатами укладеного договору поставки від 20.11.14р. вибуло рухоме майно, а саме: лист 14 мм 2500х13000 ст. 345-09Г2С-14 у кількості 10 671 кг.; лист 14 мм 2500х12940 ст. 345-09Г2С-14 у кількості 4 072 кг.; лист Б-ПН-О-10 ГОСТ 19903-74/345-09Г2С-14 ГОСТ 19281-89 у кількості 3 180 кг.; лист Б-ПН-О-12 ГОСТ 19903-74/325-09Г2С-14 ГОСТ 19281-89 у кількості 7 670 кг.; круг В-56 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 20 ГОСТ 1050-88 у кількості 869 кг.; круг В-56 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 45 ГОСТ 1050-88 у кількості 420 кг.; круг В-75 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 3 ГОСТ 4484-2005 (ГОСТ 535-2005) у кількості 805 кг.; круг В-756 ДСТУ 4738:2007 (ГОСТ 2590-2006) ст. 35 ГОСТ 1050-88 у кількості 2 490 кг., на загальну суму 263 917, 44 грн.

Колегія суддів вважає зазначені висновки розпорядника майна помилковими, оскільки на виконання умов договору, на підстави накладних № 397 від 24.11.14р. на суму 129 581,09грн. з ПДВ, № 398 від 24.11.2014 р. на суму 134 336,35 грн. з ПДВ та рахунку на оплату № 572 на загальну суму 263 917, 44 грн., ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" перерахувало на рахунок боржника суму 271482,15 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку, наданими ПАТ "Дизельний завод".

Тобто, кредитор вчасно розрахувався з боржником за отриманий товар, у зв'язку з чим, суд не може вважати, що договір між сторонами був укладений безоплатно.

Розпорядником майна Гусаком Ю.М. не доведений той факт, що відчуження майна боржника понесло підприємству збитки на суму 263 917,44 грн. та реалізовано нижчою за ринковою.

При цьому, колегія суддів враховує, що кошти, отримані від продажу майна, були використані для погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства боржника.

Крім того, матеріали справи не містять, а розпорядником майна не надано доказів відносно того, що реалізоване майно боржника вплинуло негативно на фінансовий стан підприємства боржника.

Укладання договору поставки №20/11-14 від 20.11.14 р. жодним чином не суперечить статутній діяльності ПАТ "Дизельний завод", а узгоджується з нею.

Спірний договір було укладено після порушення справи про банкрутство, але відчуження майна боржника не нанесло збитки підприємству, у боржника не виникло додаткових зобов'язань за вказаною угодою та не зачепило інтереси кредиторів.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнання договору поставки №20/11-14 від 20.11.14 р. недійсним, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р. укладеного між ТОВ "Гірничотранспортна Компанія" та ПАТ "Дизельний завод".

Розпорядник майна боржника Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою № 16/04-15/04 від 16.04.2015 р. про спростування майнових дій щодо перерахування грошових коштів ПАТ "Дизельний завод" на розрахунковий рахунок ТОВ "КУА "Парангон".

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до листа ПАТ "Фортуна Банк" від 14.01.2016р., вих.№ 34/26 ПАТ "Дизельний завод" 29.05.2014 р. було перераховано на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Парангон" 82 092 445,40 грн. платіжними дорученнями №417, 419, 420, 421, 422 з поточного рахунку відкритому в АТ "Фортуна Банк".

Дана обставина підтверджується тим, що ПАТ "Дизельний завод" листом від 17.04.14р. №31-317 звернувся до Жовтневого відділу ДВС Криворізького МУЮ, з проханням зняти арешт, накладений в межах зведеного виконавчого провадження №41811795, з поточного рахунку ПАТ "Дизельний завод" в АТ "Укрексімбанк" для перерахування коштів для виплати заробітної плати працівників, соціальних виплат, обов'язкових платежів і внесків, що підтверджує обізнаність ПАТ "Дизельний завод" щодо провадження виконавчих дій по примусовому стягненню з нього грошових коштів за наказом №28/5005/5628 від 02.12.2013р. навіть на момент відкриття рахунку у АТ "Фортуна Банк".

Таким чином, ПАТ "Дизельний завод", на момент перерахування грошових коштів ТОВ "КУА "Парангон" у сумі 82 092 445,40 грн. з рахунку було відомо про здійснення виконавчих дій Жовтневим відділом ДВС Криворізького МУЮ по примусовому виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 28/5005/5628 від 02.12.2013р. щодо стягнення з ПАТ "Дизельний завод" на користь ПП "ВВ-Плюс" заборгованості у розмірі 2 818 934, 52 грн. та накладення арешту на рахунки боржника.

При цьому, рахунок було відкрито ПАТ "Дизельний завод" 05.03.2014р., а арешт на кошти та заборону відкривати нові рахунки було накладено пізніше - 10.04.2014 р.

Отже, прямого порушення закону, внаслідок саме відкриття рахунку при наявності обов'язку виконати рішення суду, суд не вбачає.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/9506/15 за позовом ПП "ВВ-Плюс" до ПАТ "Дизельний завод" та ТОВ "КУА "Парангон" про визнання незаконними дій з відкриття рахунку, оскільки господарським судом у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.

Згідно листа Національного Банку України від 26.12.2016 р. при наявності арешту на рахунку, банк не здійснює перерахування грошових коштів, що обґрунтовано ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та главою 10 Закону України "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Оскільки, у випадку арешту коштів на рахунку перерахування грошових коштів не провадиться, зупиняється проведення операцій по рахунках.

Питання правомірності чи неправомірності здійснення фінансовою установою ПАТ "Фортуна - банк" перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "КУА "Парангон" не може бути предметом розгляду у даній справі і не має доказового значення для тих фактів, які слід встановити під час розгляду заяви розпорядника майна про спростування майнової дії ПАТ "Дизельний завод".

З урахуванням наведеного, грошові кошти були перераховані за відсутністю на рахунку арешту цих коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви № 16/04-15/04 від 16.04.2015р. про спростування майнових дій щодо перерахування грошових коштів ПАТ "Дизельний завод" на розрахунковий рахунок ТОВ "КУА "Парангон".

Розпорядник майна боржника Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою № 19-04/15/8 від 19.04.2015р. про визнання недійсним договору №22/24д-32/14 від 14.04.2014р. укладеного між ТОВ "Рубіжанський краситель" та ПАТ "Дизельний завод".

14.04.2014 р. між ТОВ "Рубіжанський краситель" та ПАТ "Дизельний завод" укладено договір №22/24д-32/14, за умовами якого ПАТ "Дизельний завод" що зобов'язався поставити товар, а ТОВ "Рубіжанський краситель" прийняти та оплатити товар по цінам відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1. договору).

Загальна сума договору на момент його укладення складає 7 830 720,00 грн. (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору поставка товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання даного договору.

В подальшому між сторонами було підписано специфікацію № 2 від 17.11.2014 р. до договору, якою передбачили продаж 10 одиниць товару на загальну суму 7 470 000,00 грн. із терміном поставки - листопад 2014р. на адресу: м.Кривий Рік, вул.Електрозаводська, 34 та з умовами розрахунку 100% передоплати.

На виконання умов договору 15.04.2014 р. ТОВ "Рубіжанський краситель" перерахувало на рахунок боржника грошові кошти в якості 100% передоплати, про що свідчить виписка банку про надходження коштів.

В свою чергу, ПАТ "Дизельний товар" поставило на адресу ТОВ "Рубіжанський краситель" товар на підстави видаткової накладної № 422 від 17.11.2014 р. на загальну суму 7 470 000,00 грн.

Враховуючи, що грошові кошти надійшли на рахунок боржника, ще до фактичної поставки, спірний договір не є безоплатним, а тому твердження розпорядника майна, що керівник боржника, зловживаючи своїм посадовим становищем здійснив безоплатне відчуження майна боржника, що в результаті погіршило фінансовий стан боржника та призвело до його банкрутства не відповідають дійсності.

Визначений у Спеціфікації № 2 товар (балка шковрнева, балка надресорна, букса балансира, балочка центруюча, двотавр, лист, профіль, рама бокова, ніпель, трійник у зборі) зазвичай використовуються як матеріали, а не основні засоби, а тому доводи розпорядника майна, про відчуження майна, яке відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік" входить до складу основних засобів, є безпідставними.

Розпорядником майна не надано жодного доказу того, що продаж зазначеного товару негативно вплинуло на діяльність боржника, а тим більше призвело до його неплатоспроможності.

Щодо посилання розпорядника майна про те, що спірний договір укладено всупереч інтересам боржника, колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки, внаслідок укладення цього договору зменшилася кредиторська заборгованість боржника перед "Рубіжанський краситель".

Враховуючи викладене, відсутні підстави для визнання недійсним договору №22/24д-32/14 від 14.04.2014р. укладеного між ТОВ "Рубіжанський краситель" та ПАТ "Дизельний завод" та задоволення відповідно заяви розпорядника майна боржника Гусака Ю.М.

19.04.2015р. розпорядник майна ПАТ "Дизельний завод" Гусак Ю.М. звернувся до господарського суду із заявою вих. № 19-04/15/2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу№17д-08/14 від 01.04.14р., укладеного між ПАТ "Дизельний завод" та ПАТ "Свеський насосний завод".

Зазначена заява мотивована посиланням на те, що ПАТ "Свеський насосний завод" не перерахувало на рахунок ПАТ "Дизельний завод" кошти, зазначені у договорі та видаткових накладних. Сума коштів, що складає вартість майна по договору поставки була визначена за домовленістю сторін, без проведення незалежної експертизи по встановленню ринкової вартості на момент продажу.

Розпорядник майна зазначає, що дії осіб по відчуженню (безоплатно) рухомого майна іншим особам напряму вплинули на фінансове становище ПАТ "Дизельний завод", оскільки боржник був позбавлений можливості проводити свою діяльність належним чином, та призвели до банкрутства ПАТ "Дизельний завод".

Матеріали справи свідчать про те, що 01.04.2014 р. між ПАТ "Дизельний завод" та ПАТ "Свеський насосний завод" було укладено договір купівлі-продажу №17-08/14.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, названу в подальшому Товар.

Поставка продукції за цим Договором здійснюється на умовах FAC - склад Постачальника згідно правил "ІНКОТЕРМС -2010" (п. 3.1. договору). Датою поставки вважається дата отримання товару, вказана Отримувачем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній, іменовані надалі - товарно-супровідні накладні (п. 3.2 договору).

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні за одиницю та вказується в Специфікаціях, доданих до договору, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2 договору сума договору на момент підписання, згідно Специфікації №1, складає 4226220,94 грн. , в т.ч. ПДВ - 704370,15 грн. і буде змінений на суму кожної наступної Специфікації, підписаної обома сторонами.

Сторони прийняли, що всі ціни, обговорені в Специфікаціях до даного Договору є звичайними, справедливими, ринковими.

За умовами Специфікації № 2 від 05.11.2014 р. до договору №17д-08/14 від 01.04.2014 р. сторони узгодили умови оплати: оплата по факту відвантаження товару покупцеві.

Загальна сума Специфікації №2 за 6 одиниць товару складає разом із ПДВ 145080,00 грн.

ПАТ "Свеський насосний завод" у повному обсязі виконало свої зобов'язання по сплаті на корить постачальника вартості поставленого товару. 17.11.2014 р., між ПАТ "Дизельний завод" та ПАТ "Свеський насосний завод" підписано Акт про залік зустрічних взаємних вимог.

Відповідно до п. 1 Акту про залік зустрічних взаємних вимог від 17.11.2014 р., сторони прийшли до взаємної згоди згідно з ст.601 ЦК України, про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних взаємних вимог на суму 863 724,39 грн. за наступними рахунками: ПАТ "Дизельний завод" є боржником перед ПАТ "Свеський насосний завод" за продукцію згідно Договору купівлі-продажу №70-30-12 від 31.01.2012 р. в сумі 4 269 302,12 грн. з ПДВ; ПАТ "Свеський насосний завод" є боржником перед ПАТ "Дизельний завод" за продукцію згідно Договору купівлі-продажу №17д-08/14 від 01.04.2014р. по видаткових накладних №112 від 01.04.2014 р. на суму 466644,39 грн., №17 від 04.11.2014 р. на суму 252000,00 грн., № 3 від 14.11.2014 р. на суму 145080,00 грн. на загальну суму 863 724, 39 грн. з ПДВ. Заборгованість ПАТ "Дизельний завод" перед ПАТ "Свеський насосний завод " за вказаним договором становила 4 269 302,12 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 р. у справі №904/8028/14 встановлено, що оплата за договором №70-30-12 від 31.01.2012 була здійснена боржником частково, на суму 352 238,38грн. шляхом проведення взаємозаліку.

Вказана вище ухвала не оскаржувалася, набрала законної сили 08.06.2015.

Нормами ст. 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Наведене спростовує твердження розпорядника майна, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог не може бути підставою для задоволення заяви, так як у даному випадку не було безоплатної передачі рухомого майна, а була укладена угода про залік зустрічних однорідних вимог від 17.11.14 р., у зв'язку з чим було зменшено кредиторську заборгованість ПАТ "Дизельний завод".

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги припущення розпорядника майна Гусака Ю.М. стосовно здійснення боржником відчуження товару за оспорюваним договором за ціною, нижчою від ринкової, оскільки умовами договору поставки не обумовлене обов'язкове здійснення сторонами експертної оцінки ринкової вартості відповідного товару, а розпорядник майна не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Розпорядником майна не доведено в установленому законом порядку факту порушення сторонами при укладенні оспорюваного договору будь-яких положень цивільного законодавства, оскільки сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд узгодили їх умови, які не суперечать чинному законодавству на час їх укладання, у зв'язку з чим у відсутні підстави для визнання договору №17д-08/14 від 01.04.14 р. недійсним та задоволення відповідної заяви розпорядника майна.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що для укладення договорів фінансової позики № 8-п від 17.07.2014 р. та № 8-п-фін від 17.07.2014 р., які укладено боржником в якості позичальника з ТОВ "КУА "ДМ КАПІТАЛ", що діє від імені та за рахунок "Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду "СТАРТАП" необхідна згода загальних зборів, враховуючи таке.

Згідно Статуту ПАТ "Дизельний завод" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом цього правочину, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Водночас, предметом договорів фінансової позики № 8-п від 17.07.2014 р. та № 8-п-фін від 17.07.2014 р. є отримання фінансової позики, а не майна, робіт, послуг.

Згідно п.41.33 Статуту боржника передбачена згода Наглядової ради на укладення значних правочинів.

Протоколом № 28-05/14 засідання наглядової ради від 28.05.2014 р. надано згоду на отримання фінансової позики на суму 66620055,17 грн. та на суму 15472390,23 грн. з даним контрагентом.

Протоколом № 17-07/14 від 17.07.2014 р. надано згоду на отримання позики 100000000,00 грн. з даним контрагентом.

Протоколом № 29-05/14 від 29.05.2014 р. надано голові правління дозвіл на виконання зобов'язань в розмірі 82 092 445,40 грн. перед даним контрагентом.

Отже, всі дії вчинено головою правління відповідно до наданих повноважень та за відсутністю їх перевищення.

При цьому, колегія суддів враховує, що отримання та повернення отриманої позики не суперечить забезпеченню безперервного процесу виробництва та реалізації, оскільки отримання коштів поповнює обігові кошти, а їх повернення сприяє уникненню кредиторської заборгованості.

Твердження скаржника, про те, що судом першої інстанції не враховано Висновок про наявність або відсутність ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіантів шляху виходу з кризового стану, зробленого ПП "Центр антикризових технологій", колегія суддів вважає помилковим, оскільки цей висновок є лише підставою для звернення до правоохоронних органів. За відсутністю обвинувального вироку стосовно фактів доведення до банкрутства, привласнення, розкрадання майна, шахрайства, що призвело до неплатоспроможності підприємства, цей висновок є лише припущенням.

Водночас, ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що проведення зазначеного вище аналізу покладається на розпорядника майна боржника, а не сторонню організацію.

Щодо доводів скаржника про необхідність витребування витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, колегія суддів приймає до уваги таке.

Згідно п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, факт проведення господарських операцій, що стосується виконання зобов'язань за правочинами, повинен підтверджуватися бухгалтерськими документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено обов'язкові реквізити, які повинен містити будь-який первинний документ: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Таким чином, видаткова накладна є первинним документом, яка фіксує факт здійснення господарської операції.

Разом з цим, податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з поставки товарів/послуг і є основою для нарахування сум податку, не є належним доказом здійснення господарських операцій в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У даному випадку, предметом спору у даній справі під час розгляду заяв про визнання недійсними договорів є не розмір сум податкового кредиту сторін договору, у зв'язку з чим посилання скаржника на відсутність податкових накладних не стосується предмету спору.

При цьому, колегія суддів враховує, що під час розгляду заяв розпорядника майна про визнання недійсними договорів, сторонами у справі були надані не тільки копії договорів, специфікацій до них, але й оформлені належним чином видаткові накладні, які підтверджують факт передачі та отримання товару.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни ухвали господарського суду в оскаржуваній частині.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги приватного підприємства "ВВ-Плюс" відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 р. у справі №904/8028/14 в частині відмови: в задоволенні заяви № 19-04/15/9 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 47-д-06/14 від 20.10.2014р. укладеного між ТОВ "Енергосоюз", м.Слов'янськ та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг; в задоволенні заяви № 19-04/15/6 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 50д-08/13 від 05.09.2013р. укладеного між ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод", м.Верхньодніпровськ та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг; в задоволенні заяви № 19-04/15/5 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 20/11-14 від 20.11.2014р. укладеного між ТОВ "Гірничотранспортна Компанія", м.Київ та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг; в задоволенні заяви № 16/04-15/04 від 16.04.2015р. про спростування майнових дій щодо перерахування грошових коштів ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг на розрахунковий рахунок ТОВ "КУА "Парангон", м.Дніпропетровськ; в задоволенні заяви № 19-04/15/8 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору № 22/24д-32/14 від 14.04.2014р. укладеного між ТОВ "Рубіжанський краситель", м. Рубіжне та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг; в задоволенні заяви № 19-04/15/2 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 17д-08/14 від 01.04.2014р. укладеного між ПАТ "Свеський насосний завод", смт. Свеса та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг; в задоволенні заяви № 19-04/15/10 від 19.04.2015р. розпорядника майна Гусака Ю.М. про визнання недійсним Договору поставки № 59д-06/13 2013/п/ОО/1359 від 21.11.2013р. укладеного між ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг та ПАТ "Дизельний завод", м.Кривий Ріг та в частині затвердження реєстру вимог кредиторів залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.М.Науменко

Суддя О.С.Євстигнеєв