Постанова № 65705681, 21.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. Справа№ 911/5447/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників:

від Антимонопольного комітету України - Прохорова Є.І.,

від заявника - Гунази Ю.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016

у справі № 911/5447/14 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою Приватного підприємства "Автопетроліум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсвік"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2016 заяву ліквідатора банкрута про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Елсвік" та стягнення грошових коштів (грошової винагороди) з кредиторів (з урахуванням уточнень) задоволено; затверджено звіт за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Елсвік" про нарахування грошової винагороди за кожен місяць виконання арбітражним керуючим Титаренком М.О. своїх повноважень з 04.11.2015 р. по 04.10.2016 р. на загальну суму 42460,00 грн.; стягнуто з Приватного підприємства "Автопетроліум" на користь арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича 41,86 грн. оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Елсвік"; стягнуто з Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича 43,20 грн. оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Елсвік"; стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича 42374,94 грн. оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Елсвік"; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсвік"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсвік"; провадження у справі № 911/5447/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсвік" припинено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016 в частині стягнення з Антимонопольного комітету України на користь арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича 42374,94 грн. оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Елсвік", мотивуючи невірним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, що визначають джерела сплати основної грошової винагороди арбітражних керуючих у справах про банкрутство.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення кредиторів, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2015 визнано кредиторами з грошовими вимогами до боржника Приватне підприємство "Автопетроліум" на суму 395379,12 грн., Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України на суму 408000,00 грн., Антимонопольний комітет України на суму 400000000,00 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсвік" в сумі 400803379,12 грн., до якого включено:

- Приватне підприємство "Автопетроліум" з грошовими вимогами у розмірі 395379,12 грн., з яких: 389289,12 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 6090,00 грн. (судовий збір) - у першу чергу;

- Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України з грошовими вимогами у розмірі 408000,00 грн., які погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- Антимонопольний комітет України з грошовими вимогами у розмірі 400000000,00 грн., які погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.11.2015 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Титаренко М.О. подав до господарського суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора, припинення провадження у справі, затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури та стягнення грошових коштів з кредиторів пропорційно до заявлених вимог в рахунок оплати винагороди арбітражного керуючого.

Підставою для апеляційного оскарження стало питання про правомірність покладення оплати винагороди арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі на кредиторів пропорційно до заявлених вимог у зв'язку з неможливістю їх задоволення за рахунок активів банкрута.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора.

Положеннями частини 5 статті 115 Закону про банкрутство визначено джерела сплати грошової винагороди арбітражного керуючого, а саме за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з частиною 6 статті 115 Закону про банкрутство, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника.

При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 26 Закону про банкрутство, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Разом з тим, якщо в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство не виявлено рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, дебіторської заборгованості, тобто, будь-яких активів, то оплата послуг ліквідатора боржника повинна здійснюватись за рахунок грошових коштів кредиторів по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.10.2016 відбулися збори комітету кредиторів банкрута, на яких, зокрема, схвалено звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди у розмірі подвійної середньомісячної зарплати керівника боржника за останні дванадцять місяців.

Арбітражний керуючий Титаренко М.О. звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за час виконання ним повноважень ліквідатора банкрута за період з 04.11.2015 по 04.10.2016 на загальну суму 42460,00 грн. та стягнення винагороди з кредиторів пропорційно визнаних їх вимог у справі про банкрутство, а саме 41,87 грн. за рахунок ініціюючого кредитора, 43,22 грн. з Київського міського територіального відділення АМКУ та 42375,08 грн. - Антимонопольного комітету України.

Станом на 04.10.2016 встановлено відсутність майнових активів банкрута, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторські вимоги.

Згідно ліквідаційного балансу непогашеними залишились вимоги в сумі 400803379,12 грн. у зв'язку з відсутністю майна банкрута.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про покладення обов'язку щодо оплати грошової винагороди ліквідатора на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі, оскільки майно боржника ліквідатором не реалізовувалося, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора кредиторами не утворювався, договір між ліквідатором та кредиторами про оплату його послуг на певну суму не укладався, та приймає до уваги погодження рішенням комітету кредиторів боржника основної грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі двох середніх заробітних плат керівника боржника за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора банкрута у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від розміру вимог кожного із кредиторів у справі, майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність оплати грошової винагороди ліквідатора за рахунок кредиторів боржника, в тому числі Антимонопольного комітету України, є такими, що зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, з вірним застосуванням положень статті 115 Закону про банкрутство та гарантій на оплату праці згідно статті 43 Конституції України, принципу верховенства права згідно статті 8 Конституції України, що надає право суду прийняти судове рішення, яке б відповідало загальним засадам справедливості в межах тих правових регулювань, які передбачені законодавством.

Звернення у справу про банкрутство з кредиторськими вимогами є одним із способів захисту своїх майнових прав кредиторами боржника, яке не тільки надає право кредитору у процедурі банкрутства отримати задоволення своїх грошових вимог, але й покладає на нього певні обов'язки, як учасника конкурсного процесу, зокрема, обов'язки оплати витрат в проведенні процедури банкрутства (обов'язки з оплати грошової винагороди ліквідатора, який здійснює таку процедуру).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно розглянувши клопотання арбітражного керуючого про оплату його послуг ліквідатора у ліквідаційній процедурі, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши надані докази, дійшов висновку про покладення на кредиторів обов'язку щодо оплати вказаних витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 14.12.2016 у даній справі в частині стягнення на користь арбітражного керуючого Титаренка М.О. з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень на загальну суму 42460,00 грн. пропорційно до заявлених вимог кредиторів відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2016 у справі № 911/5447/14 залишити без змін в частині стягнення на користь Титаренка М.О. з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень пропорційно до заявлених вимог кредиторів.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко