Ухвала суду № 64417044, 24.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/1094/17

Справа №760/7803/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., при секретарі Горупа В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві заяву адвоката Антонова Кирила Олександровича, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 про скасування арешту вжитого ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.08.2016 року у кримінальному провадженні №52015000000000002 від 04.12.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Антонов К.О., який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з заявою про скасування арешту вжитого ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.08.2016 року у кримінальному провадженні №52015000000000002 від 04.12.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Антонов К.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 у судове засідання 24.01.2017 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ст. 135 КПК України (здійснення виклику по телефону).

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за можливе розглянути заяву без участі скаржника, оскільки в умовах існуючих процесуальних строків це може призвести до штучного затягування розгляду справи

Дослідивши матеріали, вбачається наступне.

Стаття 174 КПК України передбачає розгляд заяв про скасування арешту за участю особи, яка подала таку заяву.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає можливості розгляду заяви за відсутності заявника.

Разом з тим, заявник у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідомив.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

КПК України не містить загального положення про заборону зловживання процесуальними правами.

Заборона зловживання процесуальними правами не потребує закріплення у нормах КПК України, оскільки вона є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.

За таких обставин, неявка без поважної причини особи, яка подала заяву, свідчить про фактичне не підтримання поданої заяви та недоведення вказаних у ній обставин.

З огляду на наведене, заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 135, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т.Г. Оксюта