Ухвала суду № 64023307, 06.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

755/11308/16-к

1-кс/755/68/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2017 року м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федюк О.О., при секретарі Ліщук А.О., за участю захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірси О.В. при розгляді судового провадження за клопотанням слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольського В.О. про накладення арешту на майно ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №42015000000001716 від 12 серпня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірси О.В. перебуває клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольського В.О. про накладення арешту на майно ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №42015000000001716 від 12 серпня 2015 року.

У судовому засіданні в рамках розгляду вказаного клопотання захисник ОСОБА_1 заявив відвід слідчому судді Бірсі О.В., про що подав відповідну заяву.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив відвести слідчого суддю Бірсу О.В., посилаючись на те, що стороною захисту, в ході розгляду вищевказаного клопотання слідчого, було заявлено ряд клопотань, зокрема про його повернення для усунення недоліків, а саме для подання його за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, з огляду на те, що органом, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001716 від 12 серпня 2015 рокує прокуратура м. Києва. Однак, у вказаному клопотанні слідчим суддею Бірсою О.В. було відмовлено, а тому у сторони захисту виникли сумніви у її неупередженості, оскільки жодне клопотання, яке було заявлено стороною захисту задоволено не було.

Підозрюваний ОСОБА_2 заяву заявника про відвід слідчого судді зі вказаних ним підстав підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор в судове засідання будучи повідомленим про судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву в якій просить проводити засідання у його відсутність.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. будучи повідомленою про судове засідання, згідно вимог ст. 135 КПК України, в судове засідання не з'явилась, правом подачі письмових пояснень не скористалась.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали провадження, приходжу до наступного.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Саме з метою забезпечення прав учасників процес передбачених Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу ст. 80 КПК України регламентовано, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Зокрема, ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі ВеттштайнаWettstein), п. 43).

При цьому, у відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст.26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У даному випадку встановлено, що в провадженні слідчого судді Бірси О.В. перебуває клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольського В.О. про накладення арешту на майно ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №42015000000001716 від 12 серпня 2015 року.

Разом з тим, доводи заявника про порушення територіальної підсудності, то вони є надуманими, оскільки третій слідчий відділ слідчого управління прокуратури м. Києва, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, знаходиться по вул. Каунаська 3, в м. Києві, в районі діяльності Дніпровського районного суду м. Києва, а тому твердження захисника про порушення правил підсудності розгляду вказаного клопотання є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, висловлені, доводи заявника, які б обумовлювали відвід слідчого судді, у супереч вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, є не спроможними та сумнівними за своєю суттю, а тому вважаю заяву заявника про відвід слідчому судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірсі О.В. такою, що не ґрунтується на вимогах ст.ст.75, 76 КПК України, у зв'язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1-2, 7-29, 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 КПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви захисника ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірси О.В. при розгляді судового провадження за клопотанням слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури м. Києва Подольського В.О. про накладення арешту на майно ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження №42015000000001716 від 12 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя: