Ухвала суду № 62191332, 26.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7803/16-к

Провадження № 1-кс/760/12724/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., при секретарі судових засідань Слободянюк А.К., за участю прокурора Симків Р.Я., захисників Клочкова В.В., Покутнього О.М., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши матеріали клопотання захисників Клочкова В.В., Покутнього О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну матір, із вищою освітою, зайнятому адвокатською діяльністю, працюючому помічником народного депутата на громадських засадах, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1; раніше не судимому;

у кримінальному провадженні № 52015000000000002, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Захисники - адвокати АО «Клочков та партнери» Клочков В.В., Покутній О.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, який на даний час перебуває під вартою, 19.09.2016 року звернулися з клопотанням про зміну запобіжного заходу останньому з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді часткового домашнього арешту у нічний час доби.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м Києва від 17.06.2016 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 год. 00 хв. 13.08.2016 року із альтернативою внесення застави у розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 200 000 000 грн., розмір якої ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2016 року було зменшено до 50 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено із визначенням суми застави у 50 000 000 грн.

Апеляційний суд м. Києва 06.09.2016 року за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 01.08.2016 року залишив оскаржувану ухвалу без змін.

Разом з тим, адвокати зазначали, підозрюваний ОСОБА_4 має тяжкі хронічні захворювання, які потребують стаціонарного обстеження та термінового оперативного медичного втручання, оскільки пов'язані із наявністю внутрішніх кровотеч, що є надзвичайно небезпечним для життя.

Крім того, дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6, будучи вагітною на 29 тижні вагітності, має певні проблеми із перебігом вагітності та знаходиться у лікарні. При цьому підозрюваний ОСОБА_4 має другу малоліттю дитинну, яка у такому випадку залишається без батьківської опіки.

Також у підозрюваного на утриманні є мати інвалід 3 групи, яка в силу свого похилого віку, стану здоров'я та морально-психологічних переживань, пов'язаних із ув'язненням сина, сама перебуває у безпорадному стані і не може допомагати доглядати малолітню онуку - доньку підозрюваного ОСОБА_4

Між тим, підозрюваний ОСОБА_4 є адвокатом Київської колегії адвокатів, виходячи з чого він не може і не буде ухилятися від обов'язків явки до слідчого та суду, участі у слідчих діях, судових засіданнях, тому Рада адвокатів м. Києва та Рада адвокатів Київської області поручились за виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, щодо явки до органів досудового розслідування та не перешкоджанню органам досудового розслідування.

В той же час, вказували, за весь період тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 за участю не було проведено жодної слідчої дії.

Таким чином, вважають, що на сьогоднішній день, тобто після застосування запобіжного заходу до адвоката ОСОБА_4, виникли нові, тяжкі обставини, які унеможливлюють застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (унеможливлюють тримання під вартою) та виключають існування ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, наявність яких необхідна для застосування особливо найжорстокішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисники та підозрюваний підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, зазначених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим та поданим з грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України, оскільки 09.09.2016 року адвокатами Клочковим В.В. та Покутнім О.М. до Солом'янського районного суду вже було внесено клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4, яке за результатами авторозподілу автоматизованою системою документообігу суду прийнято до провадження слідчого судді Бобровника О.В. У першому ж засіданні адвокатами Клочковим В.В. та Покутнім О.М. заявлено відвід слідчому судді Бобровнику О.В., який передано на розгляд іншому слідчому судді Солом'янського районного суду, у зв'язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву до розгляду питання про відвід.

Захисники Клочков В.В., Покутній О.М. заперечували проти зазначених доводів, вказуючи на відсутність заборони подання декількох аналогічних клопотань та визначення законом будь-яких наслідків таких процесуальних дій, а також звернули увагу на подання ними ІНФОРМАЦІЯ_2 заяв за згодою підозрюваного ОСОБА_4, який в судовому засіданні підтвердив такі обставини, про повернення заяви про відвід слідчого судді та клопотання про зміну запобіжного заходу у зв'язку із тривалим перебування судді на лікарняному та не розглядом заяви і клопотання.

Таким чином, слідчій судді приймає до уваги, що подання з розбігом у часі декількох аналогічних клопотань про зміну запобіжного заходу не тягне за собою передбачених законом наслідків. Крім того, враховує заяви захисників про повернення клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого раніше.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Так, ОСОБА_4 15.06.2016 року о 13 год. 00 хв. було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

16.06.2016 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

17.06.2016 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 год. 00 хв. 13.08.2016 року із альтернативою внесення застави у розмірі 145 138 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 200 000 000 грн., яку ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11.07.2016 року було зменшено до 50 000 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 року, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2016 року була залишена без змін, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено із визначенням суми застави у 50 000 000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 страждає на ряд захворювань, які мають хронічний характер та потребують лікування в умовах стаціонарної госпіталізації та у зв'язку з якими він перебуває на диспансерному обліку у ревматолога та терапевта, що підтверджується довідкою №196 від 11.08.2016 року амбулаторії загальної практики сімейної медицини №5.

Як вбачається з листа за №15-18819 від 31.08.2016 року Київського слідчого ізолятору, згідно із висновками лікарів медичної частини Київського слідчого ізолятору під час перебування в установі ОСОБА_4 зазнав рецидиву та загострення хронічних хвороб, зокрема, хронічного внутрішнього геморою у стадії загострення, з періодичними помірними кровотечами, з приводу якого у теперішній час він проходить амбулаторне лікування.

17.08.2016 року та 25.08.2016 року ОСОБА_4 в умовах СІЗО був обстежений лікарем швидкої медичної допомоги ПП «Клініки «Медіком» та консультований лікарем гастроентерологом, висновки яких додані до листа СІЗО і містяться в матеріалах клопотання, якими хворому рекомендовано вирішення питання щодо необхідності оперативного лікування хронічного геморою, в плановому порядку.

Як випливає з відповіді за вих. №198 від 06.09.2016 року ТОВ «Фірма Медіком», на підставі рекомендації лікарів ПП «Клініки «Медіком» в лікарні ТОВ «Фірма Медіком» був сформований персональний план медичного обстеження ОСОБА_4 в амбулаторних умовах з урахуванням тимчасового обмеження свободи останнього.

Проте, як слідує зі змісту листа Київського слідчого ізолятору, медична частина Київського слідчого ізолятору відноситься до лікувально-профілактичного закладу, де надається лише первинна медична допомога, надання висококваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги в умовах медичної частини не передбачене.

Так, однією із вагомих підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належне врахування стану здоров'я особи та визначення можливості отримувати медичну допомогу в умовах СІЗО, тому слідчий суддя має обов'язково враховувати стан здоров'я підозрюваного при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слід зазначити, що для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який з підстав врахування стану здоров'я слідчий суддя повинен переконатися у наявності медичної документації про стан здоров'я та оцінити можливість надання ефективної допомоги в лікуванні захворювання обвинуваченого в умовах СІЗО.

За викладених вище встановлених обставин, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про погіршення стану здоров'я підозрюваного через наявність певних хвороб у нього та їх загострення після розгляду 01.08.2016 року клопотання про продовження строку тримання під вартою, що підтверджується поданням із СІЗО відповідних довідок про неможливість надання медичної допомоги в умовах перебування в СІЗО, що має важливе значення для забезпечення гарантування права особи на свободу і права на життя з огляду на дотриманням вказівок з практики ЄСПЛ щодо виконання Урядом своїх зобов'язання за ст. 34 Конвенції для запобігання порушення, зокрема ст.ст. 2, 3, 5 Конвенції (у справі «Барило проти України», рішення ЄСПЛ від 16.05.2013року; у справі «Салахов та Іслямова проти України» рішення ЄСПЛ від 14.03.2013 року) внаслідок необґрунтованого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в контексті матеріального аспекту з огляду на недотримання державою позитивного обов'язку щодо захисту здоров'я та життя особи.

Крім того, встановлено, що дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 з 19.02.2016 року спостерігалась по вагітності в ВАД №4 Медичного центру ТОВ «Ісіда-IVF», станом на 16.07.2016 року термін вагітності становив 29-30 тижнів.

З 20.07.2016 року вона знаходилась з приводу ускладнення вагітності у відділенні патології вагітності Перинатального центру м. Києва та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, у зв'язку з чим продовжує перебувати в цьому лікувальному закладі на теперішній час. При цьому вона має спільну з підозрюваним другу малоліттю дитину, 2011 року народження, яка на даний час фактично залишилась без батьківської опіки.

Також мати підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_9, яка є інвалідом 3 групи довічно, в силу свого похилого віку та стану здоров'я потребує догляду та допомоги.

З листа від 21.07.2016 року Голови Ради адвокатів м. Києва вбачається, що наявність у ОСОБА_4 статусу адвоката зумовлює у разі зміни йому запобіжного заходу дотримання останнім процесуальних обов'язків згідно зі ст.194 КПК України, неухильне виконання яких ОСОБА_4 гарантує тримати під постійним контролем адвокатська спільнота.

Таким чином, враховуючи про особу ОСОБА_4, який, будучи адвокатом, наділений певної правосвідомістю та за якого поручилась Рада адвокатів м. Києва, є достатньо підстав вважати, що з огляду на його моральні якості він не буде ухилитися від виконання своїх процесуальних обов'язків, а наявність на його утриманні дружини, двох малолітніх дітей та непрацездатної матері, його стан здоров'я на даний час також є достатнім стримуючим фактором, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.

При цьому слідчий суддя також співвідносить доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення досудового розслідування в даному провадженні, строк якого спливає 15.10.2016 року та яке, за твердженням прокурора в судовому засіданні, вже завершується та знаходиться на стадії підготовки передачі кримінального провадження до суду, тобто необхідні слідчі дії виконані.

У зв'язку з цим у взаємозв'язку із закінченням проведення окремих процесуальних дій у досудовому розслідуванні простежується зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а тому ризик можливості незаконно впливати на інших учасників чи перешкоджати кримінальному провадженню відсутній, оскільки після закінчення досудового розслідування та зібрання стороною обвинувачення доказів ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, втрачають актуальність.

Так, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими сторонами провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

При цьому прокурором в судовому засіданні, окрім посилання на підозру ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжких злочинів та не встановлення слідством до теперішнього часу місцезнаходження підтверджуючих вчинення кримінального правопорушення документів, не було вказано обставин, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не наведено конкретних чинників та способів можливого ухилення особи від органів досудового розслідування та суду, негативного впливу на хід досудового розслідування.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Таким чином, за викладених вище обставин та з урахуванням тривалості тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з 15.06.2016 року у зв'язку з наявністю ризиків, на підставі яких обрано запобіжний захід, слід вважати, що ці ризики суттєво зменшилися, що зумовлює зміну запобіжного заходу.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, утримує непрацездатну матір, дружину та двох малолітніх дітей , що спростовує ризики, передбачені ст. 177 КПК, на даний час стан здоров'я його значно погіршився, в зв'язку з чим останній потребує вузькопрофільної медичної допомоги, яка не може бути надана йому в Київському слідчому ізоляторі, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання захисників про зміну запобіжного заходу йому та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово покидати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_1.

Разом з тим таке звільнення має бути обумовлене гарантіями виконання процесуальних обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194-196, 201, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну матір, із вищою освітою, зайнятому адвокатською діяльністю, працюючому помічником народного депутата на громадських засадах, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1; раніше не судимому;

змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12.10.2016 року, заборонивши ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, щоденно цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 12.10.2016 року наступні обов'язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Калініченко О.Б.